Вирок № 54253003, 09.12.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11226/14-к

1-кп/369/463/14

В И Р О К

іменем України

09.12.2014 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря Солдатенко В.С.,

прокурора Липчея О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має вищу освіту, офіційно не працює, неодружений, тимчасово проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ДК «Вишеньки», вул. Каліна, 8; офіційно не зареєстрований, адреса останньої реєстрації: м. Жашків, вул. Ворошилова, 91-А, Черкаської області, раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України, яка має середню освіту, офіційно не працює, неодружена, тимчасово проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ДК «Вишеньки», вул. Каліна, 8, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судима, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили сутенерство щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб, крім того ОСОБА_2 вчинила звідництво для розпусти з метою наживи, за наступних обставин.

ОСОБА_1 з літа 2011 року по 28.08.2014 систематично забезпечував надання повіями платних сексуальних послуг в орендованих ним квартирах, остання з яких була орендована з початку 2014 року по 28.08.2014 та знаходиться за адресою: м. Київ, ОСОБА_3 Українки, 9, кв. 69.

Так, в 2011 році ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 виконувати функції нагляду за повіями, на що остання погодилася. За попередньою змовою із ОСОБА_1, ОСОБА_2 отримала від нього дві сім-картки з абонентськими номерами 096-300-00-50 та 098-000-22-35, за якими повинна була отримувати та отримувала до 28.08.2014 виклики від осіб для надання повіями платних сексуальних послуг у місцях визначених цими особами на території м. Києва та Київської області, зокрема в м. Києві по ОСОБА_3 Українки, 9, кв. 69, діяльність яких ОСОБА_2 та ОСОБА_1 контролювали на умовах, визначених ОСОБА_1, тобто по 800 грн. за одну годину надання однією повією платних сексуальних послуг. Отримані таким чином кошти повії, за домовленістю, після повернення на адресу: м. Київ, ОСОБА_3 Українки, 9, кв. 69, повинні були надавати та надавали ОСОБА_1М, який періодично навідувався за вказаною адресою з метою отримання вказаних грошових коштів та суми 100 грн. на добу для сплати орендної платні за проживання і можливості надання по ОСОБА_3 Українки, 9, кв. 69, в м. Києві платних сексуальних послуг. Отримані від повій грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподіляли між собою.

Крім цього, ОСОБА_2 за домовленістю з ОСОБА_1, повинна була розміщувати та розміщувала у період з 2011 по 28.08.2014 в рекламних оголошеннях телефонні номери 096-300-00-50 та 098-000-22-35 на сайтах еротичного характеру «UkrGo.com», «Top-modals.com» в мережі Інтернет для інформування зацікавлених осіб щодо можливості отримання та надання платних сексуальних послуг, за що сплачувала щомісячну платню у домовлених розмірах, на що грошові кошти їй надавав ОСОБА_1

За діяльністю кожної повії, що мешкала чи діяла в м. Києві по ОСОБА_3 Українки, 9, кв. 69, ОСОБА_2 за домовленістю з ОСОБА_1 наглядала за допомогою вищевказаних телефонів 096-300-00-50 та 098-000-22-35, про що постійно звітувала ОСОБА_1, для чого вела відповідні записи щодо отримання повіями коштів за надання платних сексуальних послуг. Крім цього, ОСОБА_2, за погодженням з ОСОБА_1, з метою збереження конфіденційності їх діяльності представлялась повіям та клієнтам під вигаданим імям «Олександра», для розмов між собою використовувала вищезазначені телефонні номери.

За виконання вказаних дій ОСОБА_2 періодично отримувала від ОСОБА_1 грошові кошти, а ОСОБА_1, в свою чергу, встановлював правила поведінки повій між собою, з клієнтами та визначав розмір заробітку кожній повії, за що отримував від повій визначену ним суму, еквівалентну 50 % від заробітку повій за надання ними платних сексуальних послуг.

Під контролем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та забезпеченням ними вказаної діяльності за значеним розподілом ролей та функцій, у період часу з січня 2014 року по 28.08.2014 займалися проституцією в орендованій ОСОБА_1 квартирі № 69 в м. Києві по ОСОБА_3 Українки, 9, наступні жінки: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які надавали платні сексуальні послуги як за вказаною адресою, так і на території м. Києва та Київської області у місцях, визначених клієнтами.

За таких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 створили всі умови щодо забезпечення заняття повіями проституцією, без чого здійснення даної діяльності останніми було би неможливим. Вказана протиправна діяльність була основним джерелом доходів ОСОБА_2. А.С. та постійним для ОСОБА_1

28.08.2014 близько 18-ї години ОСОБА_2 отримала за номером телефону 096-300-00-50 дзвінок від раніше незнайомого ОСОБА_12 про підшукування та зведення однієї особи жіночої статі для надання йому сексуальних послуг протягом двох годин за грошову винагороду в приміщенні готельно-розважального комплексу «Польська Ресторація» по вул. Озерній, 25-а, в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, яку ОСОБА_2 повинна була для вказаної мети самостійно підшукати та звести для розпусти з замовником. ОСОБА_2 з метою отримання матеріального прибутку для вчинення вказаних дій підшукала та схилила до розпусти ОСОБА_9, про що сповістила її з номеру телефону 096-300-00-50, повідомивши їй про умови, на які остання погодилась. Таким чином ОСОБА_2 звела для розпусти повію ОСОБА_9 з ОСОБА_12

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що дійсно з літа 2011 року по 28.08.2014 забезпечував надання повіями платних сексуальних послуг в орендованих ним квартирах, в тому числі за адресою: м. Київ, ОСОБА_3 Українки, 9, кв. 69. У 2011 році він запропонував ОСОБА_2 виконувати функції нагляду за повіями, на що та погодилася і отримала від нього дві сім-картки з абонентськими номерами 096-300-00-50 та 098-000-22-35, за якими в подальшому отримувала замовлення на надання повіями платних сексуальних послуг. Умовою була плата 800 грн. за одну годину надання однією повією платних сексуальних послуг. З отриманих коштів повії надавали йому суму у розмірі 50 % від свого заробітку за надання сексуальних послуг та 100 грн. на добу для сплати орендної платні за проживання. Отримані від повій грошові кошти він та ОСОБА_2 розподіляли між собою. Даною діяльністю він займався у звязку із скрутним матеріальним становищем. У вчиненому кається.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю та показала, що дійсно у 2011 році ОСОБА_1 запропонував їй виконувати функції нагляду за повіями, на що вона погодилася і отримала від нього дві сім-картки з номерами 096-300-00-50 та 098-000-22-35, за якими в подальшому отримувала замовлення на надання повіями платних сексуальних послуг. Умовою була плата 800 грн. за одну годину надання однією повією платних сексуальних послуг. З отриманих коштів повії віддавали ОСОБА_1 суму у розмірі 50 % від свого заробітку за надання сексуальних послуг та 100 грн. на добу для сплати орендної платні за проживання. Отримані від повій грошові кошти вона та ОСОБА_1розподіляли між собою. Крім цього, вона розміщувала рекламні оголошення на сайтах еротичного характеру в мережі Інтернет для інформування клієнтів щодо можливості отримання платних сексуальних послуг, за що сплачувала грошові кошти які їй надавав ОСОБА_1 За діяльністю кожної повії, вона постійно звітувала ОСОБА_1, для чого вела відповідні записи. Дійсно під їх контролем з січня 2014 року по 28.08.2014 займалися проституцією жінки зазначені в обвинуваченні: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 28.08.2014 вона дійсно отримала за номером 096-300-00-50 дзвінок від ОСОБА_12 про підшукування повії для надання йому сексуальних послуг в приміщенні готельно-розважального комплексу «Польська Ресторація» в с. Софіївська Борщагівка і вона запропонувала даного клієнта ОСОБА_9, на що остання погодилась. Даною діяльністю вона займалась у звязку із скрутним матеріальним становищем. У вчиненому кається.

Суд вважає, що кожний з обвинувачених давав правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.

У відповідності до ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що органом досудового слідства дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 303 КК України, як сутенерство щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб, а також що дії обвинуваченої ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 302 КК України, як звідництво для розпусти з метою наживи, за ч. 2 ст. 303 КК України, як сутенерство щодо кількох осіб за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що помякшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка помякшує покарання кожному з обвинувачених за вчинення кожного з вказаних злочинів, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання кожному з обвинувачених, судом не встановлено.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 303 КК України, є тяжким злочином; враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 який офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, вчинив злочин уперше, суд вважає необхідним призначити йому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 303 КК України.

Враховуючи встановлені обставини справи та особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд дійшов до висновку про можливість звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 302 КК України є злочином середньої тяжкості, злочин передбачений ч. 2 ст. 303 КК України, є тяжким злочином; враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_2, яка офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, неодружена, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима, суд вважає необхідним призначити їй покарання за вчинені злочини у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 302 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 303 КК України, відповідно; остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи встановлені обставини справи та особу обвинуваченої ОСОБА_2, суд дійшов до висновку про можливість звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Доля речових доказів по справі по справі вирішується відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 302 КК України та ч. 2 ст. 303 КК України і призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 302 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 303 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Остаточне покарання ОСОБА_2 призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятись до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.

Речові докази: Диск «DVD-R» 4,7 GB приєднаний до матеріалів кримінального провадження, залишити зберігати при матеріалах справи; телефон марки «самсунг» з сімкарткою «київстар» 096-300-00-50., який повернуто власнику ОСОБА_2 залишити у користуванні власника; блокноти в кількості 2 штуки, рекламні оголошення з вказаним мобільним телефоном 096-300-0050, які знаходяться в камеру схову речових доказів Києво-Святошинського РВ (а.с. 241 ) - знищити; грошові кошти в сумі 1600 гривень, які поміщенні на депозитний рахунок № 37310005000667 Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, код 08673129, УДКСУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: конфісковано 1600 (одна тисяча шістсот) грн., на прізвище ОСОБА_13 конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя Ю.С. Бурбела