Ухвала суду № 54252513, 11.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/4525/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/2031/15 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №336/4525/15-к ОСОБА_1

Категорія: ст.321 ч.1 КК України Доповідач у 2-й інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2015 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого судді Імберової Г.П.

суддів Прямілової Н.С., Мульченка В.В.

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080080002329, за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2015 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.321 КК України.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області просить вирок в частині призначеного покарання змінити, вважати ОСОБА_3 засудженим за ст.321 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., оскільки при призначенні судом покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, цей розмір повинен визначатися у певній кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян, установленого Законодавством України на час постановлення вироку із зазначенням його у грошовій сумі, здійснивши перерахування розміру у гривнях, виходячи з вимог закону щодо встановлених сум одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Але суд, в порушення зазначених вимог, призначив ОСОБА_3 покарання у виді грошової суми штрафу, не вказавши при цьому кількість неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.321 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 921 грн. 60 коп.

Запобіжний захід залишений у вигляді особистого зобовязання.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4 належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, заяв про відкладення розгляду від них не надходило, апеляційний розгляд, відповідно до ст.405 ч.4 КПК України, здійснюється за їх відсутності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Вислухавши доповідача, прокурора, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у вироку, ОСОБА_3, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту та збут сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, за місцем свого мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_5 в картонній коробці зберігав три контурні ланкові упаковки з маркуванням «СОННАТ», які містять в собі сильнодіючий лікарський засіб ЗОПІКЛОН, загальна маса якого складає 0,075 г та 0,255г.

Так, ОСОБА_3 02.06.2015 року, приблизно о 10-00 годині, з корисливих мотивів, збув вищевказаний сильнодіючий лікарський засіб в м. Запоріжжі по вул. Чарівній біля будинку № 121 гр. ОСОБА_5 за грошові кошти у розмірі 20 грн., а саме - контурну ланкову упаковку з маркуванням «СОННАТ» з 10 таблетками, яку ОСОБА_5 у подальшому добровільно видав працівникам міліції та яка містить в собі сильнодіючий лікарський засіб ЗОПІКЛОН, загальна маса якого в наданих десяти таблетках складає 0,075г.

Крім цього, в ході огляду місця події 02.06.2015 року о 11-40 годині в м. Запоріжжі по вул. Чарівній біля будинку № 121 у ОСОБА_3 було вилучено картонну коробку з трьома контурними ланковими упаковками з маркуванням «СОННАТ», які містять в собі сильнодіючий лікарський засіб ЗОПІКЛОН, загальна маса якого в наданих десяти таблетках складає 0,255 г.

Відповідно до ч.1ст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні незаконного зберігання з метою збуту та збут сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами,і правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1ст.321 КК Україниє обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції, журналу судового засідання, розгляд справи відносно ОСОБА_3 відбувався відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, тобто за згодою учасників судового провадження було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому головуючий не тільки належним чином з'ясував чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, але й роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно дост. 65 КК Українисуд призначає покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з обставин справи, тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину та даних про його особу, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про застосування до обвинуваченого покарання у виді штрафу.

Разом з тим, посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що призначаючи ОСОБА_3 покарання у виді грошової суми штрафу, суд не визначив цей розмір у певній кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є обґрунтованими.

Так, визначаючи розмір штрафу, суд не врахував, що відповідно до ч. 2ст. 53 КК України покарання у виді штрафу призначається не у твердій сумі, а у ставках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого законодавством України на момент постановлення вироку, який відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу України використовується в розмірі 17 гривень.

Враховуючи, що суд призначив ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн., не визначивши його розмір у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду підлягає зміні шляхом визначення суми штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Керуючись ст.ст.404,407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.1ст. 321 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_6ОСОБА_7