Постанова № 54252160, 18.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Мороз І.М.,

за участі:

особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого начальником Управління організації і супроводження ремонту озброєння та військової техніки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2015 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Згідно з постанови суду першої інстанції, в ході проведення 21.07.2015р. комісією Служби Безпеки України тематичної перевірки стану охорони державної таємниці в Управлінні організації і супроводження ремонту озброєння та військової техніки встановлено та задокументовано факти порушень начальником Управління ОСОБА_3 законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Так, відповідно до ст.ст.5, 37 Закону України «Про державну таємницю» та п.п.3, 749 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою КМУ за № 939 від 18.12.2013 року на ОСОБА_3, як керівника військової установи, покладено завдання щодо забезпечення охорони державної таємниці в Управлінні, крім того, ОСОБА_3, зобов'язаний бути обізнаним з вимогами законодавства в сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах Управління, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в Управлінні.

Однак у порушення зазначених вимог законодавства про державну таємницю, 30.06.2015 року, ОСОБА_3, як начальник Управління, наказом за № 99 призначив на посаду провідного спеціаліста групи секретно-документального забезпечення РСО Управління працівника ЗС - ОСОБА_4, яка не мала доступу до державної таємниці, у зв'язку з чим вона отримала доступ до приміщення №1 РСО Управління, де цілодобово зберігаються матеріали секретної інформації (МНСІ).

Таким чином ОСОБА_3 не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджуючись з постановою суду першої інстанції просить її скасувати, оскільки вимог законодавства про охорону державної таємниці не порушував.

Свої вимоги мотивує тим, що перевірка СБ України була проведена неправомірно і без завчасного повідомлення, а ОСОБА_4 була наділена лише повноваженнями відкриття та закриття кабінету №1 РСО Управління. Крім того, посилається на те, що законодавство України не містить заборони призначення на посаду працівника режимно-секретного підрозділу особу, яка не має доступу до державної таємниці.

Також вказує, що суд не врахував пом'якшуючи обставини щодо відсутності витоку державної таємниці, його інвалідність 3 групи і те що раніше він до відповідальності не притягувався.

Переглянувши справу в межах поданої апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається з постанови місцевого суду, при розгляді даної справи суд вислухав пояснення ОСОБА_3, дослідив матеріали адміністративної справи та зібрані у справі докази, надав належну оцінку зібраним доказам, а тому висновки суду першої інстанції у цій частині є належно обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.

Посилання апеляційної скарги на порушення при проведенні перевірки та складанні протоколу є необґрунтованими, оскільки така перевірка була проведена відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 № 939 (далі - Порядок), а оформлення протоколу про адміністративне правопорушення проведено з дотриманням вимог КУпАП.

Ствердження в апеляційній скарзі, що жодним нормативно - правовим актом України не заборонено призначати державного службовця, який не має допуску до державної таємниці, на посаду не керівника РСО, прямо суперечить вимогам ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» та п. 35 Порядку, а згідно з функціональними обов'язками провідного спеціаліста групи секретно-документального забезпечення РСО Управління ОСОБА_4 мала безпосередній доступ до секретного діловодства та секретних документів.

За таких обставин, висновок судді у постанові про те, що ОСОБА_3, як керівник військової установи, допустив порушення законодавства про державну таємницю, оскільки не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, є правильним.

Накладаючи адміністративне стягнення, суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, про що зазначено у постанові, та обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, оскільки воно є необхідним з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчинення нових правопорушень з урахуванням проведення АТО в Україні.

Тому підстави для скасування постанови судді відсутні, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП ,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2015 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП та та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва І.М.Мороз

Справа № 33/796/1256/2015

Суддя 1 інстанції Губко А.О.