Рішення № 54247298, 18.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12425/15-ц

пр. № 2/759/5348/15

18 листопада 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.;

секретаря Бандури Н.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Новодворської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, після уточнення позовних вимог просить суд зобов'язати відповідача вчинити перерахунок оплати послуги з гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, що надавались за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2014 р. по червень 2015 р., врахувавши показники квартирних засобів обліку позивача, посилаючись на ті підстави, що у січні 2013 р. за місцем проживання позивача, а саме в АДРЕСА_1, було за власні кошти встановлено лічильники води №2722481, 02.02.2013 р. лічильник визнано придатним до експлуатації.

З того моменту і по даний час оплата за спожиту гарячу та холодну воду проводилася згідно показань встановлених квартирних лічильників води вчасно та в повному обсязі, лише з жовтня 2014 р., відповідачем, за наявності працюючих квартирних засобів обліку, безпідставно переведено на нормативну оплату за споживання холодної та гарячої води, що призвело до безпідставного нарахування боргу.

Про викладене, позивачу стало відомо з надісланого у листопаді 2014 р. рахунку на сплату за холодну та гарячу воду без врахування показників лічильників та з нарахуванням боргу, при цьому не пояснено причини та підстави такого нарахування.

Зазначивши, що такий порядок розрахунку суперечить вимогам п.10 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної і гарячої води, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 року №630, згідно якого справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, пояснивши, що на неодноразові прохання щодо надання відповідачем відповіді про незрозуміле нарахування боргу із одночасним повідомленням відповідача про взяття на баланс встановлених лічильників відповіді досі не надано.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, приєднавши їх у письмовому вигляді, позовні вимоги вважає безпідставними, зазначивши, що за п.15 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній провірці, оскільки встановлені лічильники не прошли жодної перевірці і нараховується сума сплати за користування гарячого та холодного водопостачання на 2 особи без врахування показників лічильників.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень власником вищезазначеної квартири є позивачка (а.с. 8).

У січні 2013 р. за місцем проживання позивача, а саме в АДРЕСА_1 було встановлено за власні кошти позивача лічильники води №2722481.

Згідно відмітки у свідоцтві про приймання від 02.02.2013 р. лічильник визнано придатним до експлуатації (а.с. 69).

Згідно наданих квітанцій з січня 2013 р. по листопад 2014 р. оплата за спожиту гарячу та холодну воду проводилась згідно показань встановлених квартирних лічильників (а.с. 9-30), що у судовому засіданні відповідачем не спростовано.

На підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставина, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З листопада 2014 р., відповідачем, за наявності квартирних засобів обліку, позивача переведено на нормативну оплату за споживання холодної та гарячої води.

Про перерахунок та існування боргу позивачу стало відомо з появи суми боргу у її квитанціях про оплату комунальних послуг за листопад 2014 р.

З листопада 2014 р. по даний час до позивача надходять рахунки на сплату за холодну та гарячу воду без врахування показників лічильників та з нарахуванням боргу, нарахування за споживання холодної та гарячої води проводиться відповідачем згідно нормативів (норм) споживання.

Позивач не згодна з рахунками, що виставлені відповідачем, тому продовжувала сплачувати рахунки на підставі показників лічильників, вносячи в рахунки відповідні корективи (а.с. 30-47).

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець, тобто субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу, в даному випадку Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний», зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання.

Ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Як встановлено в судовому засіданні договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами укладений не був, що являється порушенням вимог законодавства та така відсутність договору може бути приводом відсутності підстав предявлення вимоги від виконавця до споживача щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг.

Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні, вбачається, що раніше на колишнього власника квартири нарахування проводилися згідно показів лічильників, але перевірка не проводилася, оскільки спадкодавець позивачки був людиною похилого віку та мав пільги у 50 % на оплату житлово-комунальних послуг. Після його смерті відповідачем прийнято рішення у подальшому нарахуванні за спожиту воду проводити без урахування показників засобів обліку води.

На підставі вказаного було здійснено перерахунок за споживання води позивачкою та їй було нараховано борг, який став підставою для звернення позивача до суду.

Ці твердження представника відповідача підлягають сумніву, оскільки, вказане рішення не оформлено у вигляді окремого документа, не містить відомостей які підтверджують ознайомлення позивача з ним. На пропозицію суду представник відповідача не змогла довести вказані обставини, а також те, що позивача попереджали про існування боргу, на підставі чого виник цей борг, про проведений перерахунок та подальше нарахування плати за водопостачання у відповідності до кількості зареєстрованих мешканців квартири.

В подальшому позивач неодноразово зверталася до керівництва ЖБК з письмовими заявами про організацію фіксації показників лічильників представниками ЖБК, для належного введення їх в експлуатацію з метою правильного та коректного нарахування оплати вартості гарячого та холодного водопостачання (а.с. 48, 73) належної відповіді по день звернення до суду не надано.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, п.9 у квартирі роботи з установлення засобів обліку води проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

П.10 Правил встановлено, що справляння плати за нормативами споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускаються за винятком, випадків, передбачених п.16 Правил, а саме у разі виникнення сумнівів щодо правильності їх показань.

П.п.14,15 Правил передбачено, що показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця; засоби обліку води підлягають періодичній повірці. У разі несправності засобів обліку, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами споживання.

П.17 Правил встановлює, що послуги з водопостачання оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з показаннями засобів обліку води. П.18 Система оплати послуг та форма оплати послуг визначаються у договорі між споживачем та виконавцем.

Згідно п.32 Правил виконавець зобовязаний відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття пломб із запірних вентилів у квартирі протягом доби; забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку.

Виходячи з вищевказаних норм законодавства, суд приходить до висновку що відповідачем не було укладено з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг, згідно з вимогами якого надаються житлово-комунальні послуги, в тому числі і послуги з водопостачання та передбачена відповідальність за невиконання його умов.

Крім того, відповідачем не дотримувались норми законодавства, а саме Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо періодичної повірки лічильників, дані показників засобів обліку у позивачки також, не було здійснено постановку на облік квартирних засобів обліку води відповідачки за її письмовими заявами.

Відповідно до ч.2,3,8 ст.28 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній провірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Повірку засобів вимірювальної техніки під час експлуатації та випуску з виробництва і ремонту можуть виконувати повірочні лабораторії підприємств і організацій, уповноважені на її проведення. Згідно ст. 41 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання незалежно від форми власності ведуть первинний облік якості та кількості питної води, безстроково зберігають первинні дані та безоплатно надають їх центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законами України. Облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. За п.15 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Згідно п.16 Правил у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Згідно п.15 «Правил надання послуг….. провірка водоміру здійснюється у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. За подальший період у відсутності водоміру оплата провадиться за встановленими нормами споживання.

Виходячи з наведених обставин суд прийшов до висновку про те, що обов'язок провірки водомірів полягає на виконавця послуг з водопостачання та водовідведення, а не на позивача, у відповідача не було правових підстав переходити на розрахунок оплати за нормами споживання без урахування показників лічильника. Розрахована в цьому порядку заборгованість фактично відсутня та не може бути стягнута з позивача. Заборгованості по оплаті за водопостачання та водовідведення за показниками лічильнику не встановлено, позивач систематично сплачувала за послуги відповідно до показників лічильника.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими на законі, доведені матеріалами справі та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в обов'язки відповідачів не повинно входити самостійне проведення державної повірки лічильника, тому нарахування позивачем заборгованості за спожиту послугу з водопостачання є таким, що не відповідає вимогам закону та отримані на підставі припущень, відповідно і підстав для стягнення суми за нормами споживання не вбачається.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу суму сплаченого судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212 -218, 224-228, ЦПК України, ст. ст. 64, 66, 67, 162 ЖК України, ст. 21,32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, ст.ст. 10, 11, 30, 57-61, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 360-7 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати відповідача вчинити перерахунок оплати послуги з гарячого та холодного водопостачання та водовідведення, що надавались за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2014 р. по червень 2015 р., врахувавши показники квартирних засобів обліку ОСОБА_3.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: