Постанова № 54240762, 11.12.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16122/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2015 р. Дніпровськийрайонний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді БАРТАЩУК Л.П.

при секретарі Ізвольській С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, мотивуючи свої вимоги тим, що вона звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.

Однак, у відповідь на вказану заяву, вона отримала від відповідача листа, відповідно до якого їй було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1, з тих підстав, що подані документи не підтверджують пільговий стаж позивачки, тобто, не підтверджена робота в цеху № 18 за період з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року.

Відповідач підтверджує тільки стаж пільгової роботи по Списку № 1 за період з 25.10.1991 року по 21.08.1992 року - 09 місяців 27 днів, що не дає права виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку.

У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 вважає дії відповідача такими, що суперечать діючому законодавству, просить суд визнати дії відповідача протиправними щодо відмови призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, скасувати Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва № 179 від 04.03.2015 року про відмову призначити їй пенсію за віком по Списку №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва призначити та виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, починаючи 26.02.2015 року, зарахувавши у її пільговий стаж період роботи, з 01.04.1988 року по 25.10.1991 рік за професією укладальника - пакувальника в цеху № 18.

Ухвалою суду від 27.08.2015 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у скороченому провадженні.

Проте, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з тих підстав, що без встановлення і з'ясування обставин та відомостей, про які має повідомити позивач та які відсутні у пенсійній справі та які не долучені до позовної заяви, об'єктивно вирішити спір є неможливим.

Суд прийшов до висновку про розгляді справи у відкритому судовому засіданні - з викликом сторін, про що постановлена відповідна ухвала від 21.09.2015р.

Ухвалою суду від 21.10.2015р. до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору залучено ВАТ «Радикал», проте, в судові засідання представник 3-ї особи не з'явився, про час та дату розгляду є повідомленим належним чином, письмових пояснень по суті позовних вимог не направив.

В судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов, надала оригінали документів, копії яких долучені до позовної заяви, також пояснила, що позивач працювала повний робочий день та була зайнята на діючому виробництві - отримання поліуретану контролем якості продукції, комплектуванням, упаковкою продукції з поліуретану. У період з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року працювала на Заводі хімікатів укладальником-пакувальником в цеху № 18 (виробництво поліуретану) (запис в трудовій книжці 8-9). З 25.10.1991 по 23.06.1994 працювала на вищезазначеному підприємстві техніком по обліку продукції ППУ в цеху № 18 (запис в трудовій книжці 10-13). З довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 7.11.2011 року № 99, виданої ВАТ «Радикал» убачається, що позивач працювала на підприємстві по вищезазначеним професіям повний робочий день та була зайнята на діючому виробництві отримання поліуретану контролем якості продукції, комплектуванням, упаковкою продукції з поліуретану, тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, вказавши на те, що Управління ПФУ у Дніпровському районі м. Києва правомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, - у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць, яка здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 року № 442 та посилаючись на наказ ВАТ «Радикал « №502 від 24.10.1994 року; в записі № 9 , що в трудовій книжці позивача дописано запис: « в цех № 18 укладчиком-упаковщиком» Управлінню не був наданий для перевірки наказ № 252 від 23.03.1988 року, що підтверджує запис в трудовій книжці № 9, а внесені зміни до трудової книжки не містять дати їх внесення.

Суд, вивчивши позовну заяву, надані сторонами письмові заперечення, ислухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності і взаємозв»язку, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 26.01.2015 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 у відповідності до положень пункту «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 11.03.2015 року № 4277/06 їй було відмовлено у призначенні вказаної пенсії на тій підставі, що відповідно до наданих позивачкою документів не підтверджена її робота в цеху № 18 за період з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року, а відповідно до наданих документів підтверджено лише стаж пільгової роботи по Списку № 1 - 09 місяців 27 днів, що не дає права виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку. У листі зазначено, також, про те, що відповідач своїм розпорядженням № 179 від 04.03.2015 року відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Аналізуючи доводи позивача про неправомірність дій і рішення відповідача, судом встановлено, що позивач разом з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва надала копію трудової книжки. Згідно записів у трудовій книжці, позивач зарахована з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року на посаду укладальника-пакувальника в цеху № 18 (виробництво поліуретану) Заводу хімікатів (запис в трудовій книжці 8-9), з 25.10.1991 по 23.06.1994 працювала на вищезазначеному підприємстві техніком по обліку продукції ППУ в цеху № 18 (запис в трудовій книжці 10-13).

Стаж роботи по Списку №1 у період з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року укладальником - пакувальником в цеху № 18 (виробництво поліуретану) складає 3 роки 6 місяців 25 днів.

Стаж пільгової роботи по Списку № 1 за період з 25.10.1991 року по 21.08.1992 року техніком по обліку продукції ППУ в цеху № 18 , який зараховує відповідач, складає - 09 місяців 27 днів.

При складанні періодів роботи з 01.04.1988 року по 25.10.1991 та з25.10.1991 по 21.08.1992 року, пільговий стаж роботи позивачки по Списку №1 становить 4 роки 4 місяці 22 дні.

Довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 7.11.2011 року № 99, виданої ВАТ «Радикал» підтверджені періоди роботи та пільговий стаж позивачки з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року на Заводі хімікатів укладальником-пакувальником в цеху № 18 (виробництво поліуретану), з 25.10.1991 року по 23.06.1994 року техніком по обліку продукції ППУ в цеху № 18 в Державному виробничому підприємстві «Радикал».

В довідці зазначено, що позивач працювала на підприємстві по вищезазначеним професіям повний робочий день та була зайнята на діючому виробництві отримання поліуретану контролем якості продукції, комплектуванням, упаковкою продукції з поліуретану.

Робота на хімічному виробництві передбачена Списком №1, розділ VIII «Хімічне виробництво», підрозділ 1080А010, який затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

Роботу позивача на Заводі хімікатів, підтверджує особова картка НОМЕР_1, в якій зазначено, що її прийнято в цех №18 укладальником-пакувальником ППУ 4 розряду цеху № 18, переведено в тому ж цеху техніком по обліку продукції.

Наказом Заводу хімікатів від 24.10.1991 року № 314/ок підтверджується переведення позивача з посади укладальника-пакувальника в цеху № 18 на посаду техніка по обліку продукції у том ж цеху, з 25.10.1991 року.

Професія укладальника-пакувальника по цеху №18 заводу хімікатів підтверджується документом під назвою «Обоснование наименования профессий по повышенным тарифным ставкам, права на льготное пенсионное обеспечение, покращеного рабочего дня, дополнительного отпуска и права на получение ЛПП и спецмолока по Заводу химикатов на 1989 год».

Довідкою № 11 від 16.01.2003 підтверджується, що Завод хімікатів було перейменовано 30.03.1992року в Державне виробниче підприємство «Радикал», а з 20.02.1994 року перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Радикал» 28.10.1992 року.

При дослідженні вищенаведених документів в судовому засіданні встановлено, що вони зберігаються в пенсійній справі, однак, у листі відповідача від 11.03.2015 року № 4277/06, УПФУ у Дніпровському районі м. Києва зазначено, що відповідно до наданих документів підтверджено стаж пільгової роботи по Списку № 1 - 09 місяців 27 днів, що не дає права виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 призначається жінкам - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. Зазначений Закон діяв в цій редакції до 01.04.2015 року.

Документи на призначення пільгової пенсії позивачка подала 26.01.2015 року у віці 49 років 8 місяців 3 дні, тобто до вступу в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 01.04.2015 року, підстава 213-9, а тому при призначенні їй пенсії розповсюджується Закон, що діяв на момент подачі документів до УПФУ у Дніпровському районі м. Києва.

При складанні періодів роботи з 01.04.1988 року по 25.10.1991 та з 25.10.1991 по 21.08.1992 року, пільговий стаж роботи по Списку №1 становить 4 роки 4 місяці 22 дні.

Знижка віку для призначення позивачці пільгової пенсії по Списку №1 становить 5 років 4 місяці, тобто для призначення пільгової пенсії по Списку №1 позивачу достатньо пільгового стажу - 4 роки 4 місяці 22 дні і має право на призначення вказаної пенсії у віці 49 років 8 місяців.

Суд критично оцінює доводи відповідача, який посилається на наказ ОАО «Радикал» № 502 від 24.10.1994 року «по аттестации робочих мест об утверждении передня робочих мест, производств, профессий и должностей с льготным пенсионным обеспечением работников ОАО «Радикал» по Списку №1 по цеху № 18» і який зазначає, що в переліку посад «укладчика - упаковщика» - немає і підтверджує стаж пільгової роботи по Списку №1 за період з 25.10.1991 року по 21.08.1992 року - 9 місяців 27 днів, оскільки вказаний наказ стосується робіт і професій, визначених у 1994 році, тобто, вже після спірного періоду роботи позивача: позивачка працювала на посаді укладальника-пакувальника по 25.10.1991 року.

Також, не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що у період з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року за позивачем не було закріплене атестоване робоче місце з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 був введений Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Якщо атестація з 21 серпня 1992 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 p., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на такому підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 р. включно, тобто, до набрання чинності Порядком проведення атестації робочих місць. При цьому, пенсія за віком на пільгових умовах по Спискам 1,2 призначається відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналізуючи доводи представника відповідача про те, що в записі № 9 у трудовій книжці позивача дописано: « в цех № 18 укладчиком - упаковщиком», судом у судовому засіданні був досліджений оригінал трудової книжки. З нього вбачається, що відділ кадрів Заводу хімікатів в трудовій книжці зробив запис: «дописаному в п. 9 « в цех №18 укладчиком - упаковщиком» верить». Запис завірений підписом начальника відділу кадрів та печаткою.

Доводи представника відповідача про записи на лицьовій стороні трудової книжки про зміну прізвища

Отже,відповідач протиправно відмовив позивачці у зарахуванні пільгового стажу по Списку №1 період її роботи з 01.04.1988 року по 25.10.1991 року на Заводі хімікатів укладальником- пакувальником в цеху № 18 (виробництво поліуретану) і призначенні пенсії за віком позивачки не підтверджують правомірність дій відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1.

Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1931-XII від 06 грудня 1991 року - до затвердження Кабінетом Міністрів України списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, діють наявні Списки.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до записів в трудовій книжці та згідно з довідкою, уточнюючою особливий характер роботи, необхідних для призначення пільгової пенсії, які за формою відповідають вимогам Порядку, підтверджено факт роботи позивача повний робочий день на посадах, які містяться в Розділі VIII «Хімічне виробництво», підрозділ 1080А010 Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

За таких обставин відмова відповідача в призначенні пенсії позивачці є неправомірною, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свог орішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує протии адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави.

Відповідач не надав суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, тому наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.6 ,19, 22, 68 Конституції України, ст.ст. 13, 62, , 62, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, ст.ст. 6, 9, 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1- задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва протиправними.

Скасувати Розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва № 179 від 04.03.2015 року про відмову ОСОБА_1 призначити пенсію за віком по Списку №1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, починаючи 26.02.2015 року, зарахувавши у її пільговий стаж період роботи, з 01.04.1988 року по 25.10.1991 рік за професією укладальника - пакувальника в цеху № 18 на Заводі хімікатів.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання сторонами її копії.

СУДДЯ: