Ухвала суду № 54239264, 03.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/7977/15 Головуючий 1 інст. Зуб Г.А.

Справа № 640/6488/13-ц Доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2013 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 по стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

17 квітня 2013 року ОСОБА_5 в особі свого представника ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 8175720 грн. 30 коп. заборгованості за договором позики, укладеного між сторонами 12 березня 2012 року, також просив стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору та за надання правової допомоги.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2013 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом ОСОБА_5

26 квітня 2013 року ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та заборони останньому виїжджати за межі території України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2013 року клопотання про забезпечення позову задоволено частково. Накладена заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1. Зобовязано реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції, Київський відділ державної виконавчої служби ХМУЮ накласти заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 Також обмежено право виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МК № 728718, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 29.01.1998 р. Зазначено, що ухвала підлягає негайному виконанню.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2013 року задоволено позов ОСОБА_5 і на його користь стягнуто з ОСОБА_3 суму боргу за договором позики в розмірі 7529000 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 7529 грн., 3% річних за час прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі 35272,80 грн., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 603918,50 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. та судовий збір в сумі 3441 грн., а всього стягнуто 8184161 грн.30 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2013 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права та прав і інтересів інших осіб співвласників квартири, на яку накладена заборона на її відчуження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, які зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і вважав, що відповідно до ч.2 ст. 152 ЦПК України суд вправі застосувати інші види забезпечення позову та декілька видів забезпечення позову.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду не у повному обсязі відповідає вимогам ст.ст. 151-152 ЦПК України.

Як свідчать виділені матеріали квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 грудня 2006 року за реєстраційним номером 2-06-260163, виданого відділом приватизації Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, та членам його сім'ї: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_4, та зареєстрована у Харківському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 11-2-34693 від 29.08.2007 року.

Вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 та зобовязуючи реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції, Київський відділ державної виконавчої служби ХМУЮ накласти заборону відчуження на цю квартиру, що належить на праві власності ОСОБА_3, суд першої інстанції не врахував, що вказана квартира також належить і іншим співвласникам цього майна, які відповідно до вимог ст. 369 ЦК України мають рівні права по його володінню та користуванню.

У зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції в цій частині порушує права власності членів сім'ї відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_4, тому підлягає скасуванню.

Оскільки згідно ч.2 ст.2 ст. 370 ЦК України презюмується, що частки співвласників майна, що знаходиться в спільній сумісній власності, є рівними, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_5 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення заборони на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_3.

Колегія суддів також вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині обмеження права виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3 підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні такого клопотання ОСОБА_5 як забезпечення його позову.

Згідно з ч.1 ст. 151ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (ч.2 ст. 152 ЦПК), оскільки відповідно достатті 33 Конституції Українисвобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст. 11Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3.ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 312, ст. ст. 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2013 року про забезпечення позову змінити, скасувавши ухвалу в частині обмеження права виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії МК № 728718, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 29.01.1998 року, та в частині накладення заборони на всю квартиру АДРЕСА_3.

Заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити частково: накласти заборону на відчуження ? частини квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 грудня 2006 року відділом приватизації житлового фонду виконавчого комітету Департаменту економіки та комунального майна та приватизації Харківської міської ради за реєстраційним номером 2-06-260163.

В іншій частині заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: