Ухвала суду № 54237001, 03.11.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11086/15-к

Ухвала

іменем України

03 листопада 2015 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Волковій О.М., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька ОСОБА_1, представника служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_2, законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3, захисника неповнолітнього обвинуваченого адвоката ОСОБА_4, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, учня ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: м.Сєвєродонецьк, селище Борівське, вулиця Орджонікідзе, будинок № 35, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

встановив:

Неповнолітній ОСОБА_5 21 вересня 2015 року приблизно о 14 годині 50 хвилин, знаходячись в районі будинку № 22 по вулиці Лисичанській м.Сєвєродонецька Луганської області, побачив раніше незнайомого йому хлопця, який йшов вулицею та розмовляв по телефону, після чого у неповнолітнього ОСОБА_5 раптово виник намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 ззаду підійшов до малолітнього ОСОБА_6 та вихопив з рук потерпілого мобільний телефон Lenovo А316і, що належав малолітньому ОСОБА_6, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 320/7 від 12 жовтня 2015 року може складати 1 378,86 грн.

Таким чином ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 1 378,86 грн., з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії неповнолітнього ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна.

В судовому засіданні захисником неповнолітнього обвинуваченого адвокатом ОСОБА_4 було заявлене клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього обвинуваченого.

Прокурор та представник служби у справах дітей Сєвєродонецької міської ради в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Законний представник потерпілого надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність потерпілого, міру покарання просив призначити на розсуд суду, вказавши, що вони не мають до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій.

Керуючись ст. 325 КПК України, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, які вважали можливим за відсутності потерпілого та його законного представника зясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішив питання про проведення судового розгляду без їх участі.

Неповнолітній обвинувачений та його законний представник в судовому засіданні підтримали заявлене захисником клопотання та просили його задовольнити.

На основі аналізу зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, що є злочином середньої тяжкості, вчинення цього діяння вперше неповнолітнім та можливості застосування примусових заходів виховного характеру.

При обранні виду примусового заходу виховного характеру суд враховує умови життя та виховання неповнолітнього та те, що неповнолітній проживає разом з батьком, матеріально-побутові умови життя задовільні, сімя за місцем навчання характеризується позитивно, навчається у 11 класі Борівського НВК, до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно усунув заподіяну шкоду, тому суд вважає за можливе передати неповнолітнього ОСОБА_5 під нагляд матері, згода якої отримана і яка здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неповнолітнього та постійний контроль за його поведінкою.

Речові докази по справі, що були обєктом злочинних дій, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, підлягають поверненню їх законному володільцю потерпілому ОСОБА_7

Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 392, 395, 498-501 КПК України, ст.ст. 22, ч. 2 ст. 97, ст. 105 КК України суд,

ухвалив:

Клопотання захисника неповнолітнього обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру задовольнити.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_3 строком на один рік.

Речові докази по справі:

мобільний телефон Lenovo А316і в корпусі чорного кольору, переданий під розписку законному представнику потерпілого ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 38) залишити законному володільцю.

Процесуальні витрати:

за проведення товарознавчої експертизи № 320/7 від 12 жовтня 2015 року у розмірі 429,66 грн. стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_3 на р/р 31256201117798, УДКСУ Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 25574305.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Копію ухвали після її проголошення негайно вручити неповнолітньому ОСОБА_5 через його законного представника ОСОБА_3 та прокурору, інші учасники судового провадження копію ухвали мають право отримати в суді.

Суддя: