Справа № 404/8478/15-ц
Номер провадження 2/404/4546/15
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2015 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про визнання дійсним договору та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договоруц купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,10 га з господарськими побудовами, що по вул. Народній, 17 в м. Кіровограді, укладений 28.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказану земельну ділянку.
Стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Відповідно до частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що вимоги позивача містять одночасно майновий і немайновий характер, вважаю за необхідне роз'яснити, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В пункті 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 487,20 грн.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір складає 1 відсотки ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року в пункті 10 розяснено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору.
Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України такий обовязок покладається на позивача. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду, на яке позивач просить визнати право власності та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
В порушення зазначених норм позивачем ціна позову визначена в розмірі 16758,00 грн., однак посилання на належні докази ринкової вартості майна на моменти звернення до суду в позовній заяві і в доданих до неї документах відсутні. Крім того, позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачено. В абзаці 1 прохальної части позовної заяви міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору в повному обсязі, в звязку з тяжким матеріальним становищем.
Згідно частини 2 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 2 статті 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Частиною 3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Це питання вправі поставити перед судом сторона шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання. У клопотанні повинні бути наведені обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подані суду відповідні докази. Однак заява про звільнення від сплати судового збору, яка підписана позивачем, не містить належних доказів на підтвердження складного матеріального становища. Тобто заява про звільнення від сплати судового збору не відповідає положенням вищевказаної норми права, а відтак є необґрунтованою.
Таким чином, до позовної заяви застосовуються положення статті 121 Цивільного процесуального кодексу України згідно якої позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про визнання дійсним договору та визнання права власності, залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропонувати позивачеві сплатити судовий збір в порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» з посиланням на належні докази оцінки вартості нерухомого майна щодо вимоги про визнання права власності.
Банківські реквізити для зарахування судового збору: Одержувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді Кіровоградської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; банк отримувача - ГУ ДКСУ України у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р 31215206700003; код класифікації доходів бюджету: 22030001.
Роз'яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка
Судове рішення № 54236443, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 08.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 404/8478/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: