Постанова № 54228269, 10.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015 року Справа № 904/6254/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час та місце повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015 року у справі № 904/6254/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний комплекс "Ера", м. Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 90241 грн. 78 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015 року (суддя Мельниченко І.Ф.) з приватного акціонерного товариства „Криворізький завод гірничого обладнання” на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний комплекс „Ера” стягнуто 58500 грн. основного боргу, 4258 грн. 80 коп. пені, 1216 грн. 48 коп. річних, 26266 грн. 50 коп. інфляційних втрат і 1827 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний комплекс "Ера" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу та виніс рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний комплекс „Ера” (постачальник, позивач) та приватним акціонерним товариством „Криворізький завод гірничого обладнання” (покупець, відповідач) укладено договір № 550 на придбання сировинних, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов’язується передати, а покупець – прийняти та оплатити матеріали на умовах, передбачених договором.

В силу ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кількість, номенклатура ресурсів зазначаються у специфікаціях до договору, які є його невід’ємною частиною.

У відповідності з п. 3.1. договору поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними у специфікаціях.

Постачальник зобов’язується поставити ресурси на умовах поставки, вказаних у специфікаціях, у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів „Інкотермс” в редакції 2000 року.

Строки поставки ресурсів зазначаються у специфікаціях (п.3.2 договору).

28.08.2014 року сторони підписали специфікацію № 7 до договору, згідно п. 2 якої умови поставки: DDP-Склад покупця відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів „Інкотермс” в редакції 2000 року.

Термін поставки: протягом 10 календарних днів від дати заявки покупця (п. 4 специфікації № 7).

Виконуючи умови договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58500 грн., що підтверджується копією видаткової накладної від 04.09.2014 року № 5.

Звертаючись з позовною заявою до господарського суду товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний комплекс "Ера" просило стягнути з відповідача 58500 грн. заборгованості за поставлений товар, 4258 грн. 80 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 1216 грн. 48 коп. річних і 26266 грн. 50 коп. втрат від інфляції.

В апеляційній скарзі приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" вказує на те, що укладений між сторонами договір від 15.03.2011 року № 550 містить третейське застереження, тому даний спір повинен вирішуватись в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група».

Як вбачається із змісту договору від 15.03.2011 року № 550, пунктом 9.1 його визначено, що спори та розбіжності, які виникли у зв’язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів.

Згідно пункту 9.2 договору якщо спори та розбіжності, зазначені у п.9.1 договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється відповідно до матеріального права України наступним чином:

- спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10000 доларів США ( з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов’язань, вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (згідно з регламентом вказаного суду), рішення якого є остаточним і обов’язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами у строки, вказані у рішенні суду.

Відповідно наданого відповідачем на вимогу апеляційного господарського суду, викладену в ухвалах від 29.10.2015 року та від 12.11.2015 року, розрахунку суми зобов’язання згідно п. 9.2 договору, станом на 04.11.2014 року (дата виникнення у приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" обов’язку по оплаті отриманого товару) Національним банком України був встановлений такий курс гривні відносно долару США: 12,954 грн. за 1 долар США.

Станом на 04.11.2014 року еквівалент 10000 доларів США становив: 10000*12,954 грн. = 129540 грн.

Сума заборгованості відповідача за договором від 15.03.2011 року № 550 станом на 04.11.2014 року становила 58500 грн.

Таким чином, оскільки договір від 15.03.2011 року № 550, укладений між позивачем та відповідачем, підписано із третейським застереженням, та сума заборгованості на момент подання позовної заяви не перевищувала еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог), даний спір має вирішуватись в Постійно діючому Регіональному Третейському суді при Асоціації «Регіональна правова група».

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди").

Рішенням Конституційного суду України від 10.01.2008 року № 1-рп/2008 у справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз. 7, 11 ст. 2, ст. 3, п. 9 ст. 4 та розділу "Третейське застереження" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (ст. 17 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Закону України "Про третейські суди"). Гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

У відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Отже, з огляду на зміст пункту 9.2 договору, а також позицію відповідача, який з посиланням на згадану угоду, що є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, заперечує проти розгляду даної справи господарським судом і наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, суд апеляційної інстанції вважає, що провадження у цій господарській справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, тому у випадку якщо відповідач з посиланням на угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Така правова позиція викладена в пп. 4.2.3 п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Посилання позивача на позбавлення його права на розгляд справи судом, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, колегією суддів відхиляється, оскільки постійно діючий третейський суд діє відповідно до Закону України "Про третейські суди", його рішення можуть бути оскаржені до господарського суду на підставах, зазначених у Господарському процесуальному кодексі України, тому в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод такий суд може вважатися "судом, встановленим законом" (п. 54 рішення ЄСПЛ "Компанія "Регент" проти України" від 03.04.2008 року), а наявність у сторони спору обов'язку звертатися саме до цього суду, якщо між сторонами була попередньо укладена угода про передання спору на розгляд третейського суду, і інша сторона наполягає на вирішенні спору в цьому суді, не свідчить про порушення права позивача на доступ до суду.

За таких обставин рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись п.5, ч.1 ст.80, ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2015 року у справі № 904/6254/15 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічний комплекс "Ера", м. Дніпропетровськ на користь приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 2009 грн. 71 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, видавши наказ.

Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур