Рішення № 54227859, 09.12.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 р. Справа № 918/1262/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальною власністю

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 6 586 грн. 73 коп.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №08-30 від 14.01.2015 р.).

Від відповідача: не з'явився.

Обставини справи: Управління комунальною власністю звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 586 грн. 73 коп. з яких: 5 340 грн. 47 коп. заборгованість по орендній платі, 1 246 грн. 26 коп. пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1775 від 15.03.2007р., укладеного між сторонами, відповідач користувався приміщенням по вул. Соборній 61 в м. Рівному, однак плату за користування майном, обумовлену Договором не вносив і заборгованість яка виникла з урахуванням нарахованої пені, позивач просить суд стягнути у примусовому порядку.

В судовому засіданні 09.12.2015р. представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання 09.12.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2007 року між Управлінням комунальною власністю (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1775 (а.с.9).

Додатковими договорами від 28.11.2008р. та 02.04.2012р. були внесені зміни до Договору оренди нежитлового приміщення №1775 від 15.03.2007р. щодо експертної оцінки майна та орендної плати.

Відповідності до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування для розміщення складу нежитлове приміщення площею 61,1 кв.м, розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Соборній, 61. Майно перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість майна визначена відповідно до звіту про оцінку майна, складає 136 333 грн. 00 коп. станом на 29 лютого 2012 року.

Пунктами 1.2., 1.3. договору передбачено, орендар вступає у платне користування майном в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання договору та акту прийому-передачі майна. Приміщення передається від орендодавця орендарю, а потім повертається від орендаря орендодавцю на підставі акту прийому-передачі, що готується орендодавцем.

Згідно пунктів 3.1. та 3.3. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської та встановлюється в сумі 1138,38 грн. в місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця (п.3.4. договору).

Відповідності до п. 3.9. Договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі.

08.07.2015 року між Управлінням комунальною власністю (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено угоду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 15.07.2007 року №1775 (зі змінами, внесеними додатковими договорами від 28.11.2008 року, від 02.04.2012 року), відповідно до умов якої, орендодавець та орендар вирішили достроково розірвати договір оренди від 15.03.2007 року №1775.

08.07.2015 року між сторонами підписаний Акт приймання-передачі нежитлового приміщення на вул. Соборній, 61, за яким відповідач передав, а позивач нежитлове приміщення яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 61, площею 61,1 кв.м. (а.с. 10).

Як вбачається матеріалів справи позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію №08-872 від 06.10.2015р. з вимогою сплатити борг, яка залишена без відповіді та задоволення (а.с.12).

Судом встановлено, що всупереч положень даного договору відповідач взятий на себе обовязок по оплаті орендних платежів не виконав і заборгованість станом на момент розгляду справи складає 5 340 грн. 47 коп.

Статтею 526 ЦК України визначено, що Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у ч. 1 ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Плата за користування майном справляється з наймача (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 5 340 грн. 47 коп. суду не подано.

За приписами частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за вищезазначеним договором, яка складає 5 340 грн. 47 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на день прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення вказаної суми, у звязку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обовязку щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 246 грн. 26 коп. пені, нарахованої за період з 20.01.2015 по 12. 11. 2015 року.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно, абр не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобовязання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши подані розрахунки та період нарахування, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку нарахування цього виду неустойки. Так зокрема, у визначеному позивачем періоді правомірним є нарахування пені за порушення термінів оплати в сумі 1 243 грн. 31 коп., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5 340 грн. 47 коп. заборгованості та 1 243 грн. 31 коп. пені з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Управління комунальною власністю (33028 м. Рівне, вул. Соборна, 12а, ідент. код 26259563) 5 340 грн. 47 коп. заборгованості, 1 243 грн. 31 коп. пені та 1 218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.2015р.

Суддя Романюк Р.В.