Ухвала суду № 54227434, 09.12.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/124/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

09.12.2015 справа № 908/5167/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Завод Спецлитє (49036, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 107)

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод, (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)

про стягнення 26518,13 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, № 50/10 від 16.10.2015 р.

Від відповідача ОСОБА_4, довіреність № 4729 від 23.09.2015 р.

Заявлено позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Завод Спецлитє до ОСОБА_2 акціонерного товариства Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення 26518,13 грн., які складаються з 24696 грн. основного боргу за договором поставки № 140472 від 05.12.2014 р., 190,17 грн. втрат від інфляції, 271,99 грн. 3 % річних та 1359,97 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2015 р. здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою від 30.09.2015 р. справа № 908/5167/15 прийнята до провадження, справі присвоєно номер провадження 32/124/15, судове засідання призначено на 04.11.2015 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Повідомленням від 26.10.2015 р. суд повідомляв сторін про неможливість проведення судового засідання 04.11.2015 р., в звязку зі знаходженням судді у відпустці. Судове засідання переносилось на 18.11.2015 р.

Ухвалою суду від 18.11.2015 р. продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву у судовому засіданні до 09.12.2015 р.

09.12.2015 р. до господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Завод Спецлитє надійшло клопотання (вих. б/н від 09.12.2015 р.) яким, позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 1822,13 грн., які складаються з 190,17 грн. втрат від інфляції, 271,99 грн. 3 % річних та 1359,97 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

При цьому в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом, в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, приймається судом. Суд розглядає позовні вимоги про стягнення 24696,00 грн. основного боргу.

В судовому засіданні 09.12.2015 р. позивач підтримав клопотання (вих. б/н від 08.12.2015 р.) та зазначив, що відповідач повністю погасив суму заборгованості за договором поставки в сумі 24696,00 грн. та просить суд припинити провадження по справі згідно п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України та повернути суму судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Відповідач в судовому засіданні 09.12.2015 р. повідомив суд про те, що повністю перерахував позивачу заявлені до стягнення грошові кошти в розмірі 495532,12 грн. та просить суд припинити провадження по справі № 908/5167/15.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 908/5167/15, виходячи з наступного.

05 грудня 2014 р. між ПАТ Запорізький електровозоремонтний завод (замовник, відповідач) та ТОВ Завод Спецлитє (постачальник, позивач) було укладено Договір поставки № 140472 (далі за текстом договір).

За умовами п. 1.1. Договору, позивач зобовязався у 2014 році поставити (передати у власність) відповідачу товари, зазначені у специфікації додатку до цього договору, а відповідач прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (обєктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не повязаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обовязки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування (номенклатура, асортимент) товарів відповідно до специфікації додатку до цього договору. Кількість товарів: відповідно до специфікації - додатку до цього договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 4.2. договору відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. В актах приймання передачі товару сторони за цим договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товарів, номер та дату договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання позивачем заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання - передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, у разі якщо Акт приймання передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.

Відповідно до специфікації 1 ( Додаток № 1 до договору поставки) позивач поставляє товар, загальна сума якого з ПДВ становить 451500 грн.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 24696,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 151 від 29.12.2014 р., Актом приймання-передачі товару від 29.12.2014 р. (на суму 24696 грн.) та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 629 від 22.12.2014 р., копії містяться в матеріалах справи.

Зазначена видаткова накладна та довіреність узгоджені сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін на вказаних документах.

У звязку із цим, позивач відповідачу виставив рахунок № 160 від 29.12.2014 р. на оплату отриманого товару за договором.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом позивач просить стягнути з відповідача 24696 грн. основного боргу за договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В судовому засіданні 09.12.2015 р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд припинити провадження по справі № 908/5167/15 у звязку з тим, що відповідач повністю перерахував позивачу заявлені до стягнення грошові кошти, що підтверджується копіями платіжних доручень № 9737 від 29.102015 р. (на суму 13000 грн.) та № 9870 від 02.11.2015 р. (на суму 11696 грн.).

Припинення провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у звязку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон повязує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Вивчивши матеріали даної справи, суд визнав за можливе клопотання сторін задовольнити, провадження у справі № 908/5167/15 припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору.

Щодо питання про повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову по даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України Про судовий збір.

Так, частиною 1 статті 7 вказаного Закону (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015р.) встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У даному випадку провадження у справі припинено у звязку з відсутністю предмету спору.

Оскільки до ст. 7 Закону України Про судовий збір були внесені відповідні зміни (щодо необхідності повернення судового збору в разі припинення судом провадження у справі, тому позивачу слід видати ухвалу про повернення суми 1378,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 655 від 23.09.2015 р.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст., ст. 22, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 908/5167/15 припинити.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Завод Спецлитє ухвалу про повернення суми 1378,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 655 від 23.09.2015 р.

Суддя Н.А Колодій