Ухвала суду № 54226723, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/800/68143/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року

у справі № 818/1743/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд НД»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд НД» (далі - ТОВ «Агротрейд НД») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - ДПІ), в якому просило визнати:

- протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2014 року № 0001381501/26216 про донарахування штрафу за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 57 154, 60 грн.;

- протиправною та скасувати податкову вимогу від 09 квітня 2014 року № 2718-25 про сплату податкового боргу в сумі 19 394, 23 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, адміністративний позов ТОВ «Агротрейд НД» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 15 травня 2014 року № 0001381501/26216 про донарахування штрафу за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 57 154, 60 грн. та податкову вимогу ДПІ 09 квітня 2014 року № 2718-25 про сплату податкового боргу в сумі 19 394, 23 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ подала касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 квітня 2014 року ТОВ «Агротрейд НД» отримало податкову вимогу № 2718-25 від 09 квітня 2014 р. про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 19 394, 23 грн.

За результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік № 9086575903 від 05 лютого 2013 р., згідно акту № 1493/18-19-15-01-28/33526187/121 від 25 квітня 2014 р., відповідач дійшов висновку про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі висновків акта перевірки 15 травня 2014 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001381501/26216, згідно з яким до позивача за затримку сплати на 211 календарних днів грошового зобов'язання в сумі 285 773, 00 грн., застосовано штраф в розмірі 20% - 57 154, 60 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 лютого 2013 р. позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік № 9086575903 на суму 285 773,00 грн. терміном сплати до 19 лютого 2013 року, податок за якою сплачено 18 лютого 2013 року згідно платіжного доручення №183.

14 лютого 2013 року ТОВ «Агротрейд НД» подало уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2011 рік № 1300006883, в якій було збільшено суму податкового зобов'язання шляхом збільшення доходів та зменшення витрат, а саме: в рядку 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» зазначено суму 219116093,00 грн.; в рядку 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» зазначено суму 208948920,00 грн.; в рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+, -)» зазначено суму 10167173,00 грн.; в рядку 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) х 10/100)» зазначено суму 2338450,00 грн.;в рядку 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)» зазначено суму 2338450 грн.;в рядку 15 «Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітний (податковий) період поточного року)» зазначено суму 1299145,00 грн.;в рядку 16 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+, -)» зазначено суму 1309305,00 грн.

На підставі порівняння податкового зобов'язання вказаної уточнюючої декларації та декларації від 05 лютого 2013 року, що уточнюється, позивачем визначена сума збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, пені та штрафу, яка відображена у частині «Самостійне виправлення помилок» (р. 23 - 27), а саме: в рядку 23 «Збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка уточнюється)» зазначено суму 331 319,00 грн.; в рядку 25 «Пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України» зазначено суму 55 965,00 грн.; в рядку 27 «Сума штрафу від недоплати при наданні уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (рядок 24 х 3 %)» зазначено суму 9 940,00 грн.

Самостійно узгоджена сума збільшення податкового зобов'язання в розмірі 397 224,00 грн., з яких: 331 319,00 грн. основний платіж, 55 965,00 грн. пеня, 9 940,00 грн. штраф, була повністю сплачена позивачем до подання уточнюючої декларації, про що свідчить платіжне доручення № 179 від 14 лютого 2013 року.

15 лютого 2013 року ТОВ «Агротрейд НД» вдруге подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2011 рік, яка зареєстрована під № 1300006938. При цьому, в рядках 01, 04, 07, 11, 14, 15 та 16 цієї уточнюючої декларації були зазначені такі ж значення доходів, витрат та об'єкта оподаткування податком на прибуток, як і в уточнюючій декларації № 1300006883 від 14 лютого 2013 року. Тобто, уточнюючою податковою декларацією № 1300006938 від 15 лютого 2013 року сума податкового зобов'язання не змінювалась.

Значення доходів, витрат та об'єкта оподаткування податком на прибуток не змінились, ТОВ «Агротрейд НД» помилково, без врахування встановлених у відповідних рядках формул, були заповнені рядки 23, 25 та 27, а саме: в рядку 23 «Збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка уточнюється)» зазначено суму 331319,00 грн., різниця рядків фактично становила 0,00 грн.; в рядку 25 «Пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України», зазначено суму 55 965,00 грн., хоча недоплата фактично була відсутня; в рядку 27 «Сума штрафу від недоплати при наданні уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (рядок 24 х 3 %)» зазначено суму 9 940,00 грн., хоча недоплата фактично була відсутня.

Згідно пп. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків, від першого робочого дня, наступного за останнім днем визначеного граничного строку сплати грошового зобов'язання, розпочинається нарахування пені, яке закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

П.п. 46.1, 46.5 ст. 46 ПК України встановлено, що нарахування та/або сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі податкової декларації, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

На виконання п. 76.1 ст. 76 ПК України вся податкова звітність платника податків підлягає камеральній перевірці суцільним порядком.

Організація роботи щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток на час виникнення спірних правовідносин (лютий 2013 року) визначалась Примірним порядком проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації № 761 від 05 грудня 2008 року (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.8, 2.9, 2.10 Порядку під час перевірки податкової звітності з податку на прибуток з'ясовується правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованої суми податку, порівнюються дані відповідних рядків звітності з податку на прибуток з даними додатків, іншою звітністю та інформацією, отриманою з інших джерел (за наявності).

Податкову звітність, заповнену з порушенням порядку, затвердженим відповідним наказом, може бути не визнано контролюючим органом як податкову декларацію. Пропозиція надати нову податкову декларацію надсилається платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається його посадовим особам під підпис.

Якщо за результатами камеральної перевірки не було виявлено помилок, посадова особа органу державної податкової служби у перевіреній звітності з податку на прибуток у тій частині, що заповнюється службовими особами ДПІ (ДПА), робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено», вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис.

Якщо при проведенні перевірки податкової звітності з податку на прибуток виникають питання щодо достовірності окремих звітних показників або виявлено невідповідності, які вказують на можливі порушення податкового законодавства, підрозділи адміністрування податку на прибуток повинні отримати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з цих питань, запросити платників податків (їх представників) для перевірки правильності заповнення податкової звітності (декларування окремих даних).

Відбовідно до абз. 13 п. 5 Додатку 1 до Порядку встановлено, що при камеральній перевірці уточненого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в обов'язковому порядку використовуються дані декларації, показники якої виправляються.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, допущена позивачем помилка не призвела до неправильного обчислення податку на прибуток підприємства та пені, що підлягали сплаті, не спричинили несвоєчасної та неповної сплати сум податку на прибуток підприємства та пені, як і не призвела до заниження позивачем грошових зобов'язань, що свідчить про безпідставність застосування до позивача штрафу.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року - без змін

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

Н.Є. Маринчак