Ухвала суду № 54226445, 18.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Київ К/800/51071/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі №0870/6721/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Запорізькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Запорізькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій - задоволено. Скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 17.01.2012 №080034.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Міндоходів у Запорізькій області 10.10.2013 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.11.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Головне управління Міндоходів у Запорізькій області посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на адресу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Запорізькій області надійшли матеріали за фактом реалізації вина на розлив в магазинах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (акт здійснення закупівлі б/н від 14.12.2011, протокол огляду від 14.11.2011, пояснення від 14.12.2011, копії етикеток реалізованої продукції, протокол огляду від 14.12.2011, пояснення від 14.12.2011).

Зокрема, матеріалами перевірки встановлено, що на реалізації у позивача знаходилося вино столове, яке було вилучене працівниками ВПНОПТ УПМ ДПА в Запорізькій області.

Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Запорізькій області листом №21/10/32-211 витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сертифікати відповідності на всю продукцію, вказану в протоколах огляду від 14.12.2012, та документи відповідно до яких позивачем була отримана ця продукція, а також інші матеріали, які можуть вплинути на розгляд справи.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Запорізькій області прийнято рішення від 17.01.2012 №080034, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення вимог частини дванадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (торгівля алкогольними напоями за відсутності ліцензії) застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19600,00грн.

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Так, згідно положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, виробництво і торгівлю пивом, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Згідно з пунктом 3.3. Галузевого стандарту України ГСТУ 45.002-96. Вина тихі. Загальні технічні умови - тихі вина поділяються на дві категорії: столові і кріплені. Категорією столових вин поділяють на дві групи: натуральні і купажні, а категорію кріплених - на міцні і десертні. Кожну із цих груп (крім десертних) ділять на дві підгрупи:сухі і сахаристі. Десертні вина усі сахаристі.

Відповідно до розділу 4 Загальних технічних умов ДСТУ 6036:2008. Вина плодово-ягідні - вина поділяються на сортові або купажовані. Залежно від технології виготовляння плодово-ягідні вина поділяють, зокрема, на столові - сухі, напівсухі, напівсолодкі, солодкі.

Згідно з Основними правилами виробництва виноградних вин, затверджених Міністерством харчової промисловості СРСР, Управлінням виноробної промисловості, виноградне вино - це продукт, отриманий шляхом спиртового бродіння соку або мезги свіжого або увяленого (не більш ніж до 40% цукровості) винограду. Виноградні вина поділяються на «тихі» (які не містять надлишку вуглекислоти) та які містять вуглекислоту. По складу «тихі» вина поділяються на групи:

столові вина, отримані без додання спирту («сухі», які містять спирт природного бродіння від 9 до 14% об. та цукру не більше 0,3г/100мл; столові напівсолодкі, які містять спирт природного бродіння від 9 до 19% об. та не зброженого цукру від 3 до 8 г/100мл);

кріплені вина, при виготовлені яких припускається використання спирту - ректифікату (міцні, десертні), ароматизовані вина, виготовлені з використанням спирту -ректифікату, сахарози, а також настойок окремих часток різних рослин за спеціальною рецептурою.

З аналізу наведених норм вбачається, що вина столові виготовляються без використання спирту, а для продажу зазначеної категорії вин ліцензія не вимагається і дія Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не поширюється.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, сертифікатами відповідності та додатками до сертифікатів відповідності, товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, накладними, позивачем реалізовувалося вино столове.

Таким чином, за встановлених судами обставин щодо реалізації на господарських одиницях позивача столових вин, застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставним.

Враховуючи викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі №0870/6721/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв