Ухвала суду № 54226267, 08.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2111/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія» до Новокаховської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Дім марочних коньяків «Таврія» звернулося до суду з позовом до Новокаховської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби (далі ОДПІ ГУ ДСФ) у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Новокаховської ОДПІ ГУ ДСФ у Херсонській області №0000162200 від 11.02.2015 року, яким ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 005 500,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1 337 000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 668 500,00 грн.

Новокаховська ОДПІ ГУ ДСФ у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 12 жовтня 2015 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області 20.12.2011 р. за №15011050033000113. На податковий облік взято в органах державної податкової служби як платника податків 29.10.1998 р. №16.

Відповідно до Довідки Серії АБ №501737 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видами діяльності ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» за КВЕД-2010 є: дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; виробництво виноградних вин; виробництво інших дистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; оптова торгівля напоями; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність лікарняних закладів.

У період з 29.12.2014 р. по 20.01.2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Прод - Ресурс» за вересень 2014 р.

За результатами даної перевірки складено акт від 27.01.2015 року №19/220-00413475 (далі акт), з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1337000,00 грн., у т.ч. за вересень 2014 р. на суму 1 337 000,00 грн.

Крім цього, перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Прод - Ресурс» за вересень 2014 р., встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт придбання послуг позивачем у ТОВ «Прод - Ресурс» за вересень 2014 р., з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000162200 від 11.02.2015 року, яким ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2005500,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1337000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 668500,00 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

29.04.2014 р. між ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» та ТОВ «Прод - Ресурс» було укладено договір про надання послуг №2904/1-МІ. Відповідно до умов даного договору Замовник доручає, а Виконавець зобовязується провести маркетингові дослідження, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним Договором. Мета дослідження: Дослідження стану ринку коньяку в Україні. Звітний період : травень серпень 2014 р. Відповідно до п. 2 даного Договору, Виконавець проводить дослідження на підставі зазначеного договору своїми силами з використанням своїх засобів і матеріалів або користуючись послугами третіх осіб. При цьому Виконавець повністю несе відповідальність за дії третіх осіб. ( т.1, а.с. 12-18).

Між ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» та ТОВ «Прод - Ресурс» було укладено договір про надання послуг №2904/2-МІ від 29.04.2014 р. Відповідно до умов даного договору Замовник доручає, а Виконавець зобовязується провести маркетингові дослідження, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним Договором. Мета дослідження: «Дослідження стану ринку коньяку в Росії. Звітний період: травень серпень 2014 р. (т.1, а.с. 19-25).

Також, між ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» та ТОВ «Прод - Ресурс» було укладено договір про надання послуг №2904/3-МІ від 29.04.2014 р. Відповідно до умов даного договору Замовник доручає, а Виконавець зобовязується провести маркетингові дослідження, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним Договором. Мета дослідження: особливості та перспективи ринку плодово ягідних вин в Україні. Звітний період: травень серпень 2014 р. (т.1, а.с. 26-32).

Крім цього, 30.05.2014 р. між позивачем та ТОВ «Прод - Ресурс» було укладено договір про надання послуг 3005/1-МІ. Відповідно до умов даного договору Замовник доручає, а Виконавець зобовязується провести маркетингові дослідження, а Замовник зобовязується прийняти і оплатити результати проведеного дослідження на умовах, визначених даним Договором. Мета дослідження: «Оцінка представленості товарів, обсягів продажів і цін в роздрібних торгових точках України. Категорія товару Вино, мережевий роздріб. Звітний період: червень серпень 2014 р.». (т.1, а.с. 33-40).

На підтвердження виконання зазначених договорів суду надано наступні докази, а саме: ОСОБА_2 надання послуг від 30.09.2014 р. № 165 на загальну суму 472 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 78750,00 грн., від 30.09.2014 р. № 163 на загальну суму 476 400,00 грн. у т.ч. ПДВ 79400,00 грн., від 30.09.2014 р. № 162 на загальну суму 497 400,00 грн. у т.ч. ПДВ 82900,00 грн., від 30.09.2014 р. № 164 на загальну суму 472 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 78750,00 грн., від 30.09.2014 р. № 170 на загальну суму 462 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 77000,00 грн., від 30.09.2014 р. № 171 на загальну суму 428 400,00 грн. у т.ч. ПДВ 71400,00 грн., від 30.09.2014 р. № 172 на загальну суму 432 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 72000,00 грн., від 30.09.2014 р. № 173 на загальну суму 382 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 63750,00 грн., від 30.09.2014 р. № 166 на загальну суму 499 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 83300,00 грн., від 30.09.2014 р. № 167 на загальну суму 499 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 83300,00 грн., від 30.09.2014 р. № 168 на загальну суму 498 600,00 грн. у т.ч. ПДВ 83100,00 грн., від 30.09.2014 р. № 169 на загальну суму 498600,00 грн. у т.ч. ПДВ 83100,00 грн., від 30.09.2014 р. № 157 на загальну суму 492 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 82000,00 грн., від 30.09.2014 р. № 158 на загальну суму 475 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 79300,00 грн., від 30.09.2014 р. № 159 на загальну суму 472 500,00 грн. у т.ч. ПДВ 78750,00 грн., від 30.09.2014 р. № 160 на загальну суму 468000,00 грн. у т.ч. ПДВ 78000,00 грн., від 30.09.2014 р. № 161 на загальну суму 493 200,00 грн. у т.ч. ПДВ 82200,00 грн.; податковими накладними від 30.09.2014 р. №160 на загальну суму 468000,00 грн. у т.ч. ПДВ 78000,00 грн., від 30.09.2014 р. №173 на загальну суму 382500,00 грн. у т.ч. ПДВ 63750,00 грн., від 30.09.2014 р. №162 на загальну суму 497400,00 грн. у т.ч. ПДВ 82900,00 грн., від 30.09.2014 р. №163 на загальну суму 476400,00 грн. у т.ч. ПДВ 79400,00 грн., від 30.09.2014 р. №164 на загальну суму 472500,00 грн. у т.ч. ПДВ 78750,00 грн., від 30.09.2014 р. №167 на загальну суму 499800,00 грн. у т.ч. ПДВ 83300,00 грн., від 30.09.2014 р. №168 на загальну суму 498600,00 грн. у т.ч. ПДВ 83100,00 грн., від 30.09.2014 р. №169 на загальну суму 498600,00 грн. у т.ч. ПДВ 83100,00 грн., від 30.09.2014 р. №170 на загальну суму 462000,00 грн. у т.ч. ПДВ 77000,00 грн., від 30.09.2014 р. №171 на загальну суму 428400,00 грн. у т.ч. ПДВ 71400,00 грн., від 30.09.2014 р. №157 на загальну суму 492000,00 грн. у т.ч. ПДВ 82000,00 грн., від 30.09.2014 р. №166 на загальну суму 499800,00 грн. у т.ч. ПДВ 83300,00 грн., від 30.09.2014 р. №158 на загальну суму 475800,00 грн. у т.ч. ПДВ 79300,00 грн., від 30.09.2014 р. №172 на загальну суму 432000,00 грн. у т.ч. ПДВ 72000,00 грн., від 30.09.2014 р. №165 на загальну суму 472500,00 грн. у т.ч. ПДВ 78750,00 грн., від 30.09.2014 р. №161 на загальну суму 493200,00 грн. у т.ч. ПДВ 82200,00 грн., від 30.09.2014 р. №159 на загальну суму 472500,00 грн. у т.ч. ПДВ 78750,00 грн. (т.1, а.с. 58-74).

Крім того, з наявного в матеріалах справи Листа вих. №2547 від 01.12.2014 р. вбачається, що ПАТ «ДМК «Таврія» на адресу ТОВ «Прод -Ресурс» направлено запит щодо наявності розбіжностей в даних податкового обліку.

Листом від 16.12.2014 р. за вих.. №05/12/14 ТОВ «Прод-Ресурс» повідомив про те, що при поданні податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 р. ТОВ «Прод-Ресурс» включено суму податку на додану вартість в розмірі 1337000,00 грн. до податкових зобовязань. Зазначена сума була відображена в інформаційній системі податкового органу «Податковий блок» АІС «Система обробки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» підприємства і відповідала сумі податкового кредиту ПДВ за результатами податкової звітності ПАТ «ДМК «Таврія» з ПДВ за вересень 2014 р. Розбіжність в даних податкової звітності ПАТ ДМК «Таврія» та ТОВ «Прод Ресурс».

ТОВ «Прод-Ресурс» було оскаржено такі дії контролюючого органу до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 р. по справі №804/19732/14, залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р., позовні вимоги ТОВ «Прод-Ресурс» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, яке оформлене листом № 28274/10/26-55-10-02-10 від 18.06.2014 року, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору «Про визнання електронних документів» від 27.06.2013 року № НОМЕР_1 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс»; визнано протиправним не прийняття Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс», яке оформлено листом № 28274/10/26-55-10-02-10 від 18.06.2014 року; визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками 5 та 6 Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс» такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 17 жовтня 2014 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відобразити показники податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року з додатками 5 та 6 до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс» в картці особового рахунку з ПДВ. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Судова колегія зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання послуг та використання їх у власній господарській діяльності, які відповідають до вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції, у звязку із чим висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним, що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1337000,00 грн., у т.ч. за вересень 2014 р. на суму 1 337 000,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В п.198.3 ст. 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є обєктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Надані податковою інспекцією докази не містять в повному обсязі безумовних доказів неправомірності включення до податкового кредиту суми ПДВ за придбані маркетингові послуги у ТОВ «Прод-Ресурс». Відомості акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.07.2014р. № 1978/26-55-22-07/38649745 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Прод-Ресурс», лише констатують відсутність платника за юридичною адресою. Дане товариство на момент здійснення господарських операції з позивачем було зареєстровано юридичною особою, платником ПДВ, мало право видавати податкові накладні. Відповідач не надав суду доказів того, ТОВ «Прод-Ресурс» не мало основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Апелянт також не надав до суду доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ «Прод-Ресурс» було фіктивним, вчиняло порушення в сфері оподаткування та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Згідно з ч.1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції, судова колегія вважає висновок відповідача щодо порушень п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, безпідставним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000162200 від 11.02.2015 року належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (т.4 а.с. 161-162) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року апелянту відстрочена сплата судового збору до вирішення справи по суті, то його необхідно стягнути за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, стягненню з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області підлягає судовий збір за подання до суду апеляційної скарги постанову суду у розмірі 5 359,20 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Новокаховської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Новокаховської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фінансової служби у Херсонській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року в розмірі 5 359 (пять тисяч триста пятдесят девять) грн. 20 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя ОСОБА_3 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_1