Ухвала суду № 54226208, 26.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 876/14312/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт- Агро- Буд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року в адміністративній справі за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд», звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000722303 від 28 жовтня 2011 року, №0000712303 від 28 жовтня 2011 року , №0001982308 від 28 жовтня 2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилося ТОВ «Форт-Агро-Буд» та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову. Апелянт зазначив, зокрема, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 3041/23-3/35424132 від 17 жовтня 2011 року щодо безтоварності операцій і нікчемності правочинів з ТОВ «Іртас», ТОВ «ОСОБА_1 і Ко», ТОВ «Маст-ОПТ», ТОВ «Універсарвіс», ТОВ «Ком-Тет» є безпідставними. Позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні та банківські виписки, а також інші документи, які підтверджують факт реального виконання господарських операцій. Також підтверджено, що будівельні роботи були виконані. Апелянт зауважив, що податковий орган не вправі визнавати угоди нікчемними. За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України». Враховуючи викладене, ТОВ «Форт-Агро-Буд» вважає, що податковий орган безпідставно виключив з валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість кошти сплачені вищевказаним контрагентам і неправомірно донарахував податкові зобовязання. А тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними і їх слід скасувати.

ДПІ у Стрийському районі Львівської області подала заперечення на апеляційну скаргу і зазначила, що суд прийняв законне і обгруноване рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Львівським апеляційним адміністративним судом було здійснено заміну відповідача на Стрийську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

У судовому засіданні представник ТОВ «Форт-Агро-Буд» ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу та дала пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Стрийському районі Львівської області згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82, ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI відповідно до наказу ДПІ у Стрийському районі від 26.09.2011 р. № 986 проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 3041/23-3/35424132 від 17 жовтня 2011 року.

Згідно цього акту перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 709951 грн., в т.ч. - за 3 кв. в сумі 705784 грн., - за 4 кв. 2010 р. в сумі 4167 грн.

2) п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 487884 грн. в т.ч. - за липень 2010 р. на суму 21883 грн., - за серпень 2010 р. на суму 250000 грн., - за вересень 2010 р. на суму 129167 грн., - за жовтень 2010 р. на суму 50000 грн., - за травень 2011 р. на суму 20167 грн., - за червень 2011 р. на суму 16667 грн.

3) пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, абз. «а» п. 17.2 ст. 17, абз. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України від 22.05.2003 р. № 889- IV «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого прозивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 3000 грн., в тому числі за липень 2010 р. в сумі 3000 грн.

4) п. 2.6, п. 4.2, п. 4.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 р. N 637 (із змінами та доповненнями), а саме: не оприбуткування готівки в касі підприємства в сумі 11949,41 грн.

28 жовтня 2011 року ДПІ у Стрийському районі Львівської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 , яким ТОВ «Форт-Агро-Буд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 887439 грн., в тому числі за основним платежем 709951 грн. та штрафні фінансові санкції 177488 грн.

- № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 600648 грн, в тому числі за основним платежем 487884 грн. та штрафні фінансові санкції 112764 грн.

- № НОМЕР_3 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 59747,05 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про законність цих рішень з таких підстав.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало те, що в порушення наведених норм податкового законодавства позивач відобразив в податковому обліку по податку на прибуток та податку на додану вартість господарські операції з ТОВ «Іртас», ТОВ «ОСОБА_1 і Ко», ТОВ «Маст-ОПТ», ТОВ «Універсарвіс», ТОВ «Ком-Тет».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні положення щодо порядку формування валових витрат містяться в ст. 138 ПК України.

Згідно вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, у відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Аналогічні положення щодо формування податкового кредиту відображені у ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР.

Аналогічні положення щодо порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість містяться і у Податковому кодексі України.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Позивач доводить господарські операції:

- по взаємовідносинах з ТзОВ «Іртас»: податковими накладними, банківською випискою, карткою рахунку;

- по взаємовідносинах з ТОВ «Маст-ОПТ»: договором № 26/05 від 26.05.2011 р., додатком до договору № 26/05 від 26.05.2011 р., договором № 03/05 від 03.05.2010 р., податковими та видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, банківською випискою, копіями рапорту № 2,3,4, карткою рахунку;

- по взаємовідносинах з ТзОВ «Універсалсервіс»: договором № 12/05 від 12.05.2011 р., податковою накладною, карткою рахунку;

- по взаємовідносинах з ТзОВ «ОСОБА_1 Ко»: договором № б/н від 01.09.2010 р., № 14/4 від 14.04.2010 р., податковими та видатковими накладними, банківською випискою, карткою рахунку;

- по взаємовідносинах з ТзОВ «Ком-Тет»: податковою та видатковою накладною, карткою рахунку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Водночас, надані суду документи зазначеним вимогам не відповідають.

Так, відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Суд виходив з того, що створення юридичної особи є способом (організаційно-правовою формою) реалізації засновниками своїх прав та правомірних інтересів в цивільному обороті. При цьому створення або придбання юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є фіктивним підприємництвом і визнається злочином (ст. 205 Кримінального кодексу України). Створення таких юридичних осіб не відповідає порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані первинні документи не можуть бути взяті до уваги і бути підставою для формування податкового кредиту, оскільки вони оформлені неналежним чином, складені без урахування можливості реального здійснення підприємствами своїх зобов'язань за договором поставки (щодо урахування часу, місця знаходження майна та місця поставки), а відтак вони не відображають змісту господарських операцій, що відбулись.

Як вбачається з матеріалів справи позивач уклав з ТОВ «Іртас» договір № 11/03-10 від 11 березня 2010 року на виконання підготовчих та земляних робіт під час памятко-охоронних досліджень, договір № 14/4 від 14 квітня 2010 року про надання послу з оренди тимчасових розбірних конструкцій для проведення археологічних досліджень, договір № 10/08 від 10 серпня 2010 року оренди спецтехніки на період з 2 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Для підтвердження виконання договорів надано акти здачі-прийняття робіт № 1121 від 2 липня 2010 року (оренда вагончиків, палаток) на суму 131300 грн., акт приймання виконання будівельних робіт № 3 за липень 2010 року без дати на суму 449638,71 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за сепень 2010 року без дати на суму 231824,29 грн., акт приймання виконаних будівельних робіт № 1123 за серпень 2010 року без дати, акт здачі-прийняття робіт № 1377 від 31 серпня 2010 року (оренда автотранспорту) на суму 820000 грн.

Слід зазначити, що в актах приймання виконаних робіт відсутні відомості щодо субпідрядників.

ТОВ «Іртас» було виписано податкові накладні: № 2081 від 2 липня 2010 року на суму 131300 грн., № 2082 від 16 серпня 2010 року на суму 820000 грн., № 2083 від 19 серпня 2010 року на суму 80000 грн.

Як вбачається з вищевказаних документів такі були підписані від імені ТОВ «Іртас» ОСОБА_4, однак згідно витягу з Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців керівником підприємства була Вермович ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 79-80).

Згідно акту ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 117/23-2/34419121 від 17 лютого 2011 року перевірки діяльності ТОВ «Іртас» за період з 1 січня 2009 року по 4 листопада 2010 року керівником підприємства була ОСОБА_6 - ОСОБА_5 Однак вона при допиті її в кості підозрюваного 4 листопада 2010 року заперечила свою участь у діяльності підприємства. Також вказала, що довіреності на представництво підприємства «Іртас» не давала (т. 2 а.с. 81-82, а.с. 121-130).

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «Іртас» фактично не здійснювало господарської діяльності, не мало у користуванні та у власності офісних і складських приміщень (лист БТІ № 8869 від 28 жовтня 2010 року), земельних ділянок (лист Головного управління Держкомему у Львівській області № 01-16/3-4523 від 11 жовтня 2010 року).

Також згідно довідки управління Державтоінспекції від 11 жовтня 2010 року ТОВ «Іртас» не мало зареєстрованих автотранспортних засобів. Згідно повідомлення Територіального управління Держгірпромнагляду у Львівській області від 12 лютого 2012 року № 2-02-02/315 вищевказане підприємство також не має у власності зареєстрованих технологічних засобів і вантажопіднімальних кранів.

Слід також зазначити, що в актах прийому-передчі послуг з оренди спецтехніки не зазначено державних номерів автомобілів, року випуску, а також інших даних, які б ідентифікували надану в оренду техніку. Також відсутні подорожні листи орендованих автомобілів.

Викладені обставини в сукупності свідчать про відсутність у ТОВ «Іртас» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобовязань.

Також податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Іртас» ОСОБА_4, не мають сили первинного бухгалтерського документа, оскільки підписані особою, яка не мала на це повноважень.

З протоколу від 04.11.2010 р. допиту підозрюваної ОСОБА_6 - ОСОБА_5, яка згідно акту перевірки ТзОВ «Іртас» у спірний період була керівником та головним бухгалтером товариства, вбачається, що дана особа жодних документів від імені ТОВ «Іртас» не оформляла, не була директором товариства, не відкривала рахунків у банках, довіреностей на право вчинення від її імені дій не давала.

Також ТОВ «Форт-Агро Буд» уклало з ТОВ «ОСОБА_1 Ко» договори: без номера від 1 вересня 2010 року про надання послуг з оренди спецтехніки, за період з 1 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

На підтвердження його виконання надано акти здачі-приймння робіт № 470 від 30 серпня 2010 року, № 0585 від 16 вересня 2010 року, № 0010 від 29 вересня 2010 року.

Також ТОВ «Форт-Агро Буд» надало суду для підтвердженя господарських операцій з ТОВ «ОСОБА_1 Ко» видаткові накладні : № Вн-200846 від 6 вересня 2010 року на суму 10000 грн. (товар: клей, лінолеум, плінтус, паркет, труби, штапики), № РН-00112 від 30 вересня 2010 року на суму 185000 грн. (товар: аеродромна плита, труби, розчин цементний, бруски, розчин М50, дрова, геотекстиль, геомембран, опори, лічильник).

Контрагентом позивача було виписано податкові накладні № 2118 від 30 серпня 2010 року, № 1397 від 6 вересня 2010 року, № 0018 від 29 вересня 2010 року, № 0014 від 30 вересня 2010 року, № 1398 від 16 версня 2010 року.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ці документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій.

Так, згідно акту перевірки ДПІ у Залізничному районі міста Львова № 3282/23-2/20799703 ТОВ «ОСОБА_1 і Ко» фактично не здійснювало господарської діяльності, не мало у власності та користуванні приміщень, не володіло транспортними засобами.

Згідно інформації ТУ Держгірпромнагляду по Львівській області від 12 лютого 2011 року № 2-02-02/315 ТОВ «ОСОБА_1 Ко» не мало зареєстрованих транспортних засобів і вантажних кранів.

Отже, контрагент позивача не мав потенційних можливостей виконувати господарські операції, що оформлені вищевказаними документами.

Крім того, подані первинні документи складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 168/704 від 5 червня 1995 року.

Так, в актах приймання-передачі робіт (послуг) не зазначено, хто їх підписав від імені ТОВ «ОСОБА_1 Ко».

У договорі від 1 вересня 2010 року про оренду спецтехніки також не зазначено прізвище особи, яка його підписала від імені ТОВ «ОСОБА_1 Ко».

У договорі оренди спецтехніки, актах приймання наданих послуг (робіт) відсутні дані щодо державних номерів автомобілів. Відсутні подорожні листи.

Податкові накладні, виписані від імені ТОВ «ОСОБА_1 Ко», підписані невідомою особою без зазначення прізвища.

Також у видаткових накладних не вказано прізвищ осіб, які їх підписали від імені ТОВ «Форт-Агро-Буд» та ТОВ «ОСОБА_1 Ко».

Доказів видачі довіреностей на отримання товарів від ТОВ «ОСОБА_1 Ко» позивачем суду не надано.

Позивачем не надано доказів транспортування товару і подальшого його використання.

Згідно матеріалів кримінальної справи щодо посадових осіб ТзОВ «Іртас», ні ТзОВ «ОСОБА_1 Ко», ці підприємства господарської діяльності не здійснювали, оформляли документи з метою надання реально діючим суб'єктам господарської діяльності «послуг» по мінімізації податкових зобов'язань - безпідставному формуванню податкового кредиту, валових витрат.

Згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 р. у справі № 1-104/11) звільнено ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 - ОСОБА_5, що були керівниками ТзОВ «Іртас» та ТзОВ «ОСОБА_1 Ко», від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 205 КК України, оскільки до таких осіб застосовано амністію за їх клопотанням, а кримінальну справу закрито за нереабілітуючими підставами. Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин можливе лише при підтвердженні матеріалами справи події злочину, наявності в діянні складу злочину, причетності підозрюваного чи обвинуваченого до вчинення злочину.

Також позивачем укладено договори ТОВ «Маст-Опт» № 26/05 від 26 травня 2011 року про поставку товару, договір оренди № 03/05 від 3 травня 2010 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій подано акт прийому-передачі послуг з оренди техніки від 26 травня 2011 року, податкову накладну № 79 від 27 травня 2011 року, податкову накладну № 73 від 26 травня 2011 року, податкову накладну № 91 від 8 червня 2011 року, видаткову накладну № РН-27/05 від 01 червня 2011 року, № РН -08/06 від 8 червня 2011 року № РН-09/06 від 9 червня 2011 року, товаро-транспорту накладну щодо перевезення мастила.

Разом з тим, подані документи підписані від імені ТОВ «Маст-Опт» ОСОБА_1, який перебував на посаді директора до 1 квітня 2011 року. Відповідно у подальшому він не мав права підписувати такі документи.

Також згідно акту перевірки ТОВ «Маст-Опт» у вищевказаного підприємства відсутні приміщення, земельні ділянки, а також транспорні засоби.

Слід зазначити, що згідно поданої на вимогу суду копії журналу реєстрації довіреностей 1 червня 2011 року було видано довіреність на імя ОСОБА_8 на отримання товару від ТОВ «Маст-Опт» і 9 червня 2011 року таку довіреність було виписано на імя ОСОБА_9

Однак у видаткових накладних № РН-27/05 від 1 червня 2011 року, № РН -08/06 від 8 червня 2011 року, № РН-09/06 (т. 1 а.с. 210, 211, 212) не зазначено прізвищ осіб, що їх підписали, однак підписи від імені ТОВ «Форт-Агро-Буд» явно не відповідають підписам осіб, що зазначені у наданій суду копії журналу видачі довіреностей, що завірена представником підприємства.

В актах прийому-передачі техніки не ідентифіковано спеціальні технічні засоби, не вказано реєстраційні номери.

Щодо відносин позивача з контрагентом ТОВ «Універсалсервіс», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно договору № 12/05 від 12 травня 2011 року ТОВ «Універсалсервіс» надало ТОВ «Форт-Агро-Буд» послуги по транспортуванню двигуна.

26 травня 2011 року ТОВ «Універсалсервіс» виписало податкову накладну № 84 на суму 10000 грн.

Однак, на підтвердження реальності надання послуг по транспортуванню позивачем не надано товаро-транспортної накладної, що є обовязковим документом, який має складатися при наданні таких послуг і підтверджує факт передачі товару вантажоотримувачу від перевізника.

Щодо торгових операцій ТОВ «Форт-Агро-Буд» та ТОВ «Ком-Тет», суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи на підтвердження їх здійснення позивач надав видаткову накладну № ПН-260502 від 26 травня 2011 року на суму 111000 грн.( номенклатура товару пісок) та податкову накладну № 75 від 26 травня 2011 року на суму 111000 грн.

Разом з тим, у видатковій накладній не зазначено, хто підписав її від імені ТОВ «Форт-Агро-Буд».

При зясуванні судом факту видачі довіреності на отримання цього товару позивачем було надано копію журналу видачі довіреностей, де вказано прізвище уповноваженої особи ОСОБА_10В і міститься його підпис. Однак, у видатковій накладній наявний підпис іншої особи.

Також у видаковій накладній не зазначено місце її складання (пункт навантаження, розвантаження) і відсутні докази транспортування товару.

Отже, оскільки операції з поставки товарів, та надання послуг не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, податковий орган правильно донарахував позивачу податкові зобовзання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційного суду також погоджується з висновками суду першої інстанції про законність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 28 жовтня 2011 року, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 59747,05 грн. з таких підстав.

Згідно акту перевірки податковим органом встановлено, що мало місце не оприбуткування готівки в касі підприємства на суму 11949, 41 грн. Так, 29 липня 2010 року з каси підприємства видана готівка в сумі 8949,41 грн. по відомості на виплату грошей № ВЗП-13, № ВЗП-14, № ВЗП-15 від 29 липня 2010 року, яка підтверджена підписами одержувачів. В касовій книзі за 29 липня 2010 року записи відсутні. Згідно банківських квитанцій з каси підприємства 02 серпня 2010 року було здано в банк готівкові кошти в сумі 3000 грн. В касовій книзі за цей день записи відсутні, прибуткові та видаткові касові ордери за цей день не оформлялися.

Жодних заперечень чи обґрунтувань стосовно неправомірності винесення даного повідомлення-рішення позивачем не надано.

Отже підстав для визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Форт-Агро-Буд» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року по справі № 813/864/13-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_11

Повиний текст виготовлено 01 грудня 2015 року.