Постанова № 54226161, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № Н-876/9448/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівКостіва М.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача ОСОБА_1;

від відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р., прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014р. в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобовязання з орендної плати за землю,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.06.2014р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (Т.2, а.с.14-19).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Львівській обл. (правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл.) задоволено; постанову суду від 29.09.2014р. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» відмовлено (Т.2, а.с.53-58).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2015р. касаційну скаргу ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» залишено без задоволення; постанову апеляційного суду від 11.12.2014р. - без змін (Т.2, а.с.101-105).

01.07.2015р. на адресу апеляційного суду надійшла заява ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та прийняти ухвалу про залишення без змін постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014р. (Т.2, а.с.108-112, 161-164).

Вимоги вказаної заяви мотивує тим, що ухвалами Львівської міської ради надавалися пільги юридичним особам щодо сплати орендної плати за землю за користування земельними ділянками у м.Львові в 2012-2013 роках. Відповідні ухвали міської ради були чинними на момент розгляду справи, проте позивач про існування таких не знав, при цьому зміст останніх впливає на визначення розміру податкових зобовязань по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також у поданих 01.12.2015р. додаткових обґрунтуваннях до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вказує на те, що постановою Галицького районного суду м.Львова від 18.08.2015р. у справі № 461/8220/13-а визнано нечинною та скасовано ухвалу Львівської міської ради № 2712 від 18.09.2009р. про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова, з моменту її прийняття. Ухвалою апеляційного суду від 19.11.2015р. наведене судове рішення залишено без змін.

Таким чином, скасування ухвали Львівської міської ради № 2712 від 18.09.2009р. про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова є преюдиційною обставиною, оскільки зазначена ухвала міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель стала правовим підґрунтям для збільшення позивачу податковим органом грошових зобовязань з орендної плати за землю.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника заявника (позивача) на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Як слідує з розяснень, що містяться в постанові Пленуму ВАС України № 7 від 22.05.2015р. «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Із змісту постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. слідує, що приймаючи нове рішення по справі, суд апеляційної виходив з того, що згідно довідки Управління Держкомзему у м.Львові № 40/3/189 від 09.09.2011р. нормативна грошова оцінка орендованої ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» земельної ділянки у 2011 році складала 27451472 грн. 16 коп.

Розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку, проведеним Департаментом містобудування Львівської міської ради, визначено нормативну грошову оцінку орендованої відповідачем земельної ділянки загальною площею 48174 кв.м по вул.Шевченка, 337 у м.Львові в розмірі 27451472 грн. 16 коп., а також розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 823544 грн. 16 коп. в рік.

Також рішеннями господарських судів внесено зміни до укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» договору оренди земельної ділянки № 111-094 від 05.03.2004р., згідно яких розмір орендної плати складає 823544 грн. 16 коп. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки.

Правовою підставою вказаного рішення наведені норми п.288.5 ст.288, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу /ПК/ України, які не були дотримані позивачем у розглядуваному випадку.

Матеріалами справи стверджується, що впродовж 17.03.2014р.-30.04.2014р. ревізорами ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській обл. проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено Акт перевірки № 341/22-01/19177304 від 12.05.2014р. (Т.1, а.с.8-43).

Проведеною перевіркою виявлено, зокрема, порушення приписів п.289.1 ст.289 ПК України, через що підприємством занижено суму орендної плати за землю за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р. на суму 1213273 грн. 59 коп.

На підставі цього Акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській обл. винесено податкове повідомлення-рішення № 0002562201/7817 від 27.05.2014р., яким збільшено суму грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 1539092 грн., в тому числі 1231274 грн. за основним платежем та 307818 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.7).

Вказаний висновок податкового органу базується на тому, що згідно довідки Управління Держкомзему у м.Львові № 40/3/189 від 09.09.2011р. нормативна грошова оцінка орендованої ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» земельної ділянки у 2011 році складала 27451472 грн. 16 коп. В судовому порядку внесені зміни до договору оренди землі, відповідно до яких розмір орендної плати складає 823544 грн. 16 коп. в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки.

Ухвалою Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова» затверджено нормативну грошову оцінку земель м.Львова (Т.2, а.с.116-119).

Згідно п.1.1 ухвали Львівської міської ради № 1224 від 16.02.2012р. «Про нарахування та сплату до міського бюджету м.Львова на 2012 рік орендної плати за землю та земельного податку» (із змінами згідно ухвали міської ради № 1372 від 22.03.2012р.) платники орендної плати за землю та земельного податку здійснюють сплату орендної плати та земельного податку в 2012 році на підставі діючої грошової оцінки земель м.Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова (із змінами) (Т.2, а.с.124, 125).

Також відповідно до ухвали Львівської міської ради № 4250 від 25.12.2014р. слід вважати ухвалу міської ради № 2712 від 18.06.2009р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова» такою, що втратила чинність з 01.01.2015р. (Т.2, а.с.126).

Таким чином, під час визначення позивачу грошових зобовязань з орендної плати за землю податковим органом в основу обчислення розміру орендної плати використано нормативну грошову оцінку земель м.Львова, яка затверджена ухвалою міської ради № 2712 від 18.06.2009р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова».

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 18.08.2015р. у справі № 461/8220/13-а визнана нечинною та скасована ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова» з моменту її прийняття (Т.2, а.с.165-172).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2015р. апеляційну скаргу Львівської міської ради залишено без задоволення, а постанову Галицького районного суду м.Львова від 18.08.2015р. у справі № 461/8220/13-а без змін (Т.2, а.с.173-179).

Таким чином, постанова Галицького районного суду м.Львова від 18.08.2015р. набрала законної сили з 19.11.2015р. та відповідно до ст.255 КАС України є обовязковою до виконання на всій території України.

Згідно вказаних судових рішень ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009р. «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Львова» визнана нечинною та скасована з моменту її прийняття.

Вказана обставина є істотною для розгляду цієї справи, на час розгляду апеляційним судом наведена обставина не була і не могла бути відомою заявнику, наявність такої обставини призвело б до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, а відтак остання є істотною для справи та підпадає під визначення підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених п.1 ч.2 ст.245 КАС України.

Із врахуванням наведеного, приймаючи до уваги визнання нечинною та скасування з моменту прийняття ухвали Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009р., затверджена нею нормативна грошова оцінка земель м.Львова не може слугувати правовою підставою для визначення нормативної грошової оцінки орендованої ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» земельної ділянки за період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р. та приймати участь у розрахунку орендної плати за землю за вказаний період.

А відтак, вказаний розрахунок орендної плати за землю не може покладатися в основу збільшення грошових зобовязань по такій орендній платі.

Інші обставини, які наведені ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (а саме: наявність передбачених ухвалами Львівської міської ради пільг юридичним особам щодо сплати орендної плати за землю за користування земельними ділянками у м.Львові в 2012-2013 роках), фактично не торкаються предмету заявлених позовних вимог і не мають принципового значення для вирішення спору по суті. Також заявником на запит апеляційного суду не надано доказів того, що останній мав право на такі пільги або користувався ними впродовж періоду, за який йому визначені грошові зобовязання з орендної плати за землю.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що такі обставини не можна вважати нововиявленими обставинами в розумінні п.1 ч.2 ст.245 КАС України.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує, що пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Приписами ст.274 ПК України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Таким чином, оскільки ухвала Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009р. визнана в судовому порядку нечинною та скасована з моменту її прийняття, тому затверджена нею нормативна грошова оцінка земель м.Львова не може покладатися в основу визначення грошових зобовязань заявнику з орендної плати за землю згідно податкового повідомлення-рішення № 0002562201/7817 від 27.05.2014р.

Звідси, задекларовані заявником у деклараціях за 2012-2013 роки суми орендної плати (відповідно 89969 грн. 43 коп. та 119959 грн. 26 коп. - Т.1, а.с.90-101) слід вважати вірними, а висновки податкового органу про заниження підприємством орендної плати за землю у період з 01.04.2012р. по 31.12.2013р. на суму 1213273 грн. 59 коп. не ґрунтується на вимогах закону і фактичних обставинах справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає до задоволення, при цьому належить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014р. в адміністративній справі № 813/4309/14 залишити без задоволення, а вказану постанову суду першої інстанції без змін.

Також в порядку ч.2 ст.253 КАС України з набранням законної сили новим судовим рішенням апеляційного суду втрачає чинність ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.04.2015р., винесена по цій справі (№ К/800/349/15).

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 206, п.1 ч.2 ст.245, ст.ст.249, 252-254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, - задоволити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2014р. в адміністративній справі № 813/4309/14 залишити без задоволення, а вказану постанову суду першої інстанції без змін.

В порядку ч.2 ст.253 КАС України з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачає чинність ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.04.2015р., винесена по цій справі (№ К/800/349/15).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

ОСОБА_3