Постанова № 54226035, 07.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Справа № 876/10490/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

28.08.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 та Фонду щодо невключення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду вимоги ОСОБА_3 в сумі 200000,00 грн. згідно договору банківського рахунку №262034345101 від 08.05.2014 року;

про визнання протиправною та скасування відмови уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 та Фонду у включенні позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду вимоги ОСОБА_3 в сумі 200000,00 грн. згідно договору банківського рахунку №262034345101 від 08.05.2014 року;

про зобовязання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду вимоги ОСОБА_3 в сумі 200000,00 грн. згідно договору банківського рахунку № 262034345101 від 08.05.2014 року та подати таку інформацію на затвердження Фонду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно із Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте, відповідач уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 безпідставно не включив позивача до переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобовязано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 вчинити дії щодо включення ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, та подачі до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про вкладника ОСОБА_3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2, постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що під час перевірки правомірності укладення банківських договорів було встановлено, що залучення коштів по договору банківського вкладу суперечить вимогам Постанови НБУ. Існують всі підстави вважати, що такий правочин є фіктивним та його здійснено за попередньою змовою групою осіб з метою отримання гарантованої суми коштів ФГВФО.

У ході апеляційного розгляду представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на відповідачеві уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 лежав обов'язок скласти реєстр (перелік) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (включивши у такий перелік позивача) та подати такий реєстр виконавчій дирекції Фонду для його затвердження.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, відповідач уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 не надав суду доказів виконання зазначеного обов'язку.

Крім того, вказаний відповідач не надав суду докази того, що кошти позивача за вказаним вкладом не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 08.05.2014 року між ПАТ «Міський комерційний банк» та позивачем було укладено договір банківського рахунку №262034345101, за яким банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня №262034345101 та надає комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню (а.с. 7-8).

Як слідує із виписки по особовому рахунку №262034345101 з 08.05.2014 року по 02.06.2015 року, на вказаному рахунку знаходяться кошти в сумі 200036,33 грн. (а.с.10).

Постановою правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 732 ПАТ «Міський комерційний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних (а. с. 38), рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 року № 124 розпочато з 21.11.2014 року процедуру виведення ПАТ «Міський комерційний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_4 (а.с. 39).

Згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 року № 36 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Міський комерційний банк» по 20.03.2015 року включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_5 по 20.03.2015 року (а.с. 40).

Постановою правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 187 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» (а.с. 41), рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 року № 64 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 20.03.2015 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року (а. с. 42).

Однак при формуванні переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом розміщеного у вищевказаному банку, позивача не було включено, що послугувало зверненню до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 року (далі Закон №4452-VI від 23.02.2012 року), цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону №4452-VI від 23.02.2012 року, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону №4452-VI від 23.02.2012 року).

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону №4452-VI від 23.02.2012 року).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI від 23.02.2012 року визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Тобто для отримання відшкодування за вкладом фізичної особи, за рахунок Фонду мають бути наявні дві умови а саме: особа має бути вкладником та повинна мати вклад.

Згідно з ч.4 ст.2 Закону №4452-VI від 23.02.2012 року вкладник - фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону №4452-VI від 23.02.2012 року вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону №4452-VI від 23.02.2012 року.

Так, За правилами ч.ч. 1-3 ст.27 Закону (до внесення змін, Законом № 629-VIII від 16.07.2015) передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч.5 ст.27 Закону (до внесення змін, Закон № 629-VIII від 16.07.2015 року) протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до п.п.3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у п.п.2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Однак слід зазначити, що постановою НБУ №309/БТ від 23.05.2014 року ПАТ «Міський комерційний банк» віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень щодо діяльності банку, в тому числі і заборона на залучення коштів на рахунки фізичних осіб. (а.с.101-102)

Згідно виписки по особовим рахункам з 02.06.2014 року по 20.03.2015 року, 02.06.2014 року ТзОВ «Автоальянсзахід» перерахувало ОСОБА_3 200000,00 грн. поворотної фінансової допомоги згідно договору б/н від 05.05.2014 року.

Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає, що в позові слід відмовити, оскільки кошти котрі перебувають на рахунку позивача були нарахованні після прийняття НБУ постанови №309/БТ від 23.05.2014 року, котрою встановлено ряд обмежень щодо діяльності банку, в тому числі і заборона на залучення коштів на рахунки фізичних осіб.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 196 ч.3, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» ОСОБА_2 задовольнити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі №803/2719/15 - скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

ОСОБА_6