Ухвала суду № 54225692, 08.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2015 рокусправа № 808/2717/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від04 серпня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1, третя особа: Публчне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1, третя особа: Публчне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від04 серпня 2015р. позов задоволено частково.

Суд постановив визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 включити ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.

Просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають.

Зазначено, що судом першої інстанції не було враховано те, що постановою правління Національного Банку України від 03 жовтня 2014 №631/БТ було заборонено ПАТ «ВіЕйБі Банк», як проблемному банку проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою (тобто до 03 жовтня 2014 року), умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Оскільки угода вкладу між позивачем та банком була укладена 06 жовтня 2014 року, у відповідача були підстави вважати її укладеною з порушенням вимог Національного Банку України.

Учасники процесу не з'явились, про дату час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлені.

Фіксування судового засідання відповідно ст. 41 КАС України не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.10.2014 між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» №851562/2014 (в доларах США), відповідно до якого банк зобовязався прийняти від позивача грошову суму в розмірі 9000,00 доларів США та відкрити вкладний рахунок 26354070003513. Строк розміщення вкладу складає 13 місяців з 06.10.2014 по 06.11.2014. Процентна ставка складає 12,45%.

06.10.2014 позивачем було перераховано кошти в розмірі 9000,00 доларів США до відділення ПАТ «ВіЕйБі Банк», що підтверджується банківською випискою з вкладного (депозитного) рахунку до договору банківського вкладу по особовому рахунку.

На підставі постанови Правління Національного Банку України від 20.11.2014 №733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією відповідача 20.11.2014 було прийнято рішення №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», 20.03.2015 прийнято рішення №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ОСОБА_3 та призначення уповноваженої особи.

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» призначено ОСОБА_1.

У зв'язку з прийняттям рішення від 20.03.2015 №63 про початок ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», з 27.03.2015 було розпочато виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «ВіЕйБі Банк» з 27.03.2015 по 12.05.2015 включно могли звертатись до установ банків-агентів третьої особи по справі.

При зверненні позивачем до банку-агенту визначеного Фондом, йому було відмовлено в отриманні гарантованої суми відшкодування за вкладом й повідомлено про відсутність позивача у Загальному реєстрі вкладників, які мають право на гарантовану суму відшкодування за вкладом.

30.03.2015 позивач, як вкладник ПАТ «ВіЕйБі Банк», у звязку з його ліквідацією, звернувся із письмовою заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» про повернення вкладу й надання розяснень.

Листом від 30.04.2015 уповноважена особа Фонду повідомила, що використання коштів, що знаходяться на рахунках позивача обмежено, бо є підстави вважати, що позивачем були проведенні операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Також, було повідомлено, що після здійснення ретельної перевірки буде надано вичерпну інформацію щодо стану рахунків позивача та подальших дій.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що дія постанови правління Національного Банку України від 03 жовтня 2014 №631/БТ не може бути поширена на спірні правовідносини, оскільки стосується виключно діяльності банку та його працівників, а не вкладників чи інших осіб.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивачу станом на дату укладання договору банківського вкладу не було відомо про наявність такої постанови, працівниками банку така постанова не була доведена до відома позивача.

За вовками суду першої інстанції, ч.3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка встановлює чіткий перелік підстав за якими правочини неплатоспроможного банку слід визнавати нікчемними не містить підстав, на які в даному випадку покликаються відповідачі.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного закону, відповідно до якого Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом ч. 3 ст. 38 зазначеного закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, як це випливає зі змісту вказаного, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивачем надано належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачами.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що дія постанови правління Національного Банку України від 03 жовтня 2014 №631/БТ не може бути поширена на спірні правовідносини, оскільки стосується виключно діяльності банку та його працівників, а не вкладників чи інших осіб.

Також, суд першої інстанції вірно врахував те, що позивачу станом на дату укладання договору банківського вкладу не було відомо про наявність такої постанови.

Матеріали справи не містять доказів того, що працівниками банку така постанова не була доведена до відома позивача.

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від04 серпня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1, третя особа: Публчне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 80 грн. 38 коп.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:А.А. Щербак

Суддя:Н.І. Малиш

Суддя:Н.П. Баранник