Ухвала суду № 54225691, 07.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2015 рокусправа № 808/4202/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 р. у справі №808/4202/15 за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням звернулася Мелітопольська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Запорізькій області (далі заявник) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому заявник просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2015 р. подання Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що заявником пропущено строк звернення до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2015 р. скасувати, та прийняти нову ухвалу, якою відкрити провадження по справі про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийняте 24.07.2015 року, а 25-26.07.2015 року є вихідними днями, то днем подачі подання до суду вважається 27.07.2015 року. Згідно квитанції з поштового відділення подання направлено на адресу суду 27.07.2015 року.

Посилається на п.9 ст.103 КАС України, відповідно до якого строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами звязку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2015 року о 14 год 15 хв. контролюючим органом прийнято рішення №14847 про застосування адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1, у звязку з недопуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Таким чином, відповідно до приписів ч.3 ст.183-3 КАС України заявник повинен був звернутися до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1, застосованого рішенням №14847 від 24.07.2014 року, протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, а саме до 14 год. 15 хв. 27.07.2015 року, з урахуванням того, що 25.07.2015 та 26.07.2015 припадали на вихідні дні.

Судом першої інстанції встановлено, що воно направлено заявником засобами поштового звязку 27.07.2015 року, що підтверджується штампом відділення поштового звязку.

З матеріалів справи вбачається, що копія подання направлена на адресу відповідача 27.07.2015 року.

Судом першої інстанції було зроблено висновок, що заявником пропущено строк звернення до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, оскільки дане подання надійшло до канцелярії суду поштою лише 29.07.2015 року.

При цьому суд першої інстанції зробив висновок, що норми ст. 183-3 КАС України виключають можливість направлення подання до суду поштою.

З вищенаведеним висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 КАС України є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного), з огляду на що загальні норми КАС України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу.

Частиною 11 ст. 183-3 КАС України встановлено, що на обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною 9 ст. 103 цього Кодексу строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Разом з тим, за змістом частини 11 ст. 183-3 КАС України, застереження щодо не поширення норм ст. 103 КАС України стосується виключно правил обчислення строків, у той час як частиною 9 цієї статті встановлені особливості порядку подачі документів, та подання зокрема, до суду.

Враховуючи те, що норми ст. 183-3 КАС України не встановлюють особливого порядку подачі податковим органом подання до суду, зокрема і з підстав підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що направлення на адресу суду податковим органом подання за допомогою поштових засобів зв'язку у межах 24-х годинного строку є порушенням норм частини 3 ст.183-3 КАС України.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 14.01.2015 року у справі №2а-4326/12/2070.

Згідно з п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до невірних висновків про порушення позивачем строку звернення до суду із поданням, в зв'язку з чим апеляційна скарга Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області підлягає задоволенню, а ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 р. у справі №808/4202/15 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 р. у справі №808/4202/15 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України ( Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030001; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012 ) з бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (Код з ЄРДПОУ:39521850) судовий збір у розмірі 1218 грн.( одна тисяча двісті вісімнадцять гривень)

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак