Ухвала суду № 54224486, 02.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

02 грудня 2015 року м. Київ № 826/12733/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у судовому засіданні заяву ТОВ «Форвард-А» про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Форвард-А»

до третя особа:Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»провизнання протиправною вимогу від 03.03.2015 р. № 1961-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.03.2015 р. № 292/26-58-23-01-23,

за участю представників сторін:

від позивача: Павлушко І.І.; Ортіков А.М.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард-А» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про визнання протиправною вимоги від 03.03.2015 р. № 1961-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.03.2015 р. № 292/26-58-23-01-23.

Позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу по виконанню податкової вимоги та акту опису, а також заборони відповідачу вчиняти дії по виконанню податкової вимоги та акту опису. Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що, в разі задоволення судом позовних вимог позивача, у зв'язку із накладенням відповідачем арешту на майно останнього та опису його у заставу, буде унеможливлено відновлення порушених прав позивача або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2015 р. призначено судовий розгляд заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Вивчивши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В контексті наведених правових норм вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні представники позивача зазначили про усні погрози зі сторони посадових осіб відповідача щодо здійснення заходів з арешту та реалізації майна позивача. Однак доказів таких погроз, як і доказів реалізації відповідачем таких заходів, позивач не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а пояснення представників відповідача з цього приводу, суд вважає недостатніми для задоволення заяви.

Слід зазначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу неможливості виконання судового рішення по справі, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вбачає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу по виконанню податкової вимоги та акту опису, а також заборони відповідачу вчиняти дії по виконанню податкової вимоги та акту опису до моменту вирішення справи в суді, на час розгляду даної справи, яка є предметом позову, буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст ухвали виготовлено 09.12.2015 р.