Постанова № 54224232, 25.08.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/1633/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Григораша В.О.;

при секретарі судового засідання Дячуку Д.А.;

за участю:

представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідача не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції Чернівецької області до приватного підприємства «Ютар-2006» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Сокирянська обєднана державна податкова інспекція Чернівецької області (далі-позивач) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства Ютар-2006 (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу на загальну суму 818428,00 грн.

Позов мотивовано тим, що станом на 18.07.2011 р. за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 338705,00 грн., та по податку на прибуток у сумі 479723,00 грн. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не сплачена, позивач звернувся з вимогою про стягнення її у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, на його адресу, яка зазначена в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі проте, у звязку з тим що відповідач за такою адресою не значиться, конверт повернувся на адресу суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи із ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 35 КАС України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задовз наступних піідстав.

Судом встановлено, що відповідач з 11.05.2006 року зареєстрований Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області (а.с. 6) і взятий Сокирянською обєднаною державною податковою інспекцією на облік, як платник податків з 11.05.2006 р. за №43/06 (а.с. 17). Відповідно до свідоцтва №32889143 від 22.05.2006 р. відповідач є платником податку на додану вартість (а.с. 19). Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, останнім місцем знаходження відповідача є вул. І. Франка, буд. 1-Б, м. Хотин, Чернівецька область (а.с. 30-33).

Відповідно до Довідки АБ №114065 з ЄДРПОУ організаційно-правовою формою діяльності відповідача є приватне підприємство, а видами діяльності: будівництво будівель; посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами; посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами, та хімічними речовинами; вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; вирощування зернових та технічних культур; діяльність таксі (а.с. 18).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлень від 19.10.2009 року №165 та від 02.11.2009 року №178, представниками позивача проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Ютар-2006" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.05.2009 року. За результатами проведеної перевірки складено ОСОБА_1 документальної перевірки №574/23-013/34090233 від 13.11.2009 року (а.с. 23). Перевіркою встановлені наступні порушення:

1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 959446,00 грн. в тому числі: за 2008 рік в сумі - 913857,00 грн., за І квартал 2008 року в сумі 21250,00 грн., за ІІ квартал 2008 року в сумі 3500,00 грн., за ІІІ квартал 2008 в сумі 270145,00 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 618962,00 грн.; за І квартал 2009 року - 45589,00 грн.

2. п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено зниження податку на додану вартість на загальну суму 677410,00 грн., в тому числі в липні 2008 року в сумі 37200,00 грн., в серпні 2008 року 38667,00 грн., у вересні 2008 року в сумі 145000,00 грн., в листопаді 2008 року 240000,00 грн., в грудині 2008 року 216543,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ в травні 2009 року в сумі 9907,00 грн.

3. п.п. 8.1.2 п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року податок з доходів найманих працівників перераховувався до бюджету несвоєчасно, в результаті чого нараховано пеню в сумі 445,37 грн.

Відповідачу надіслані корінець першої податкової вимоги форми "Ю1" від 18.09.2009 року №1/109 на суму 15049,83 грн., яка отримана ним 22.09.2009 року та корінець другої податкової вимоги форми "Ю2" від 28.10.2009 року №2/128 на суму 15049,83 грн. - отримана відповідачем 29.10.2009 року (а.с. 21). 30.11.2009 року позивачем прийнято рішення №6/24-ОС-031 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 22).

Також позивачем винесені податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000302300/2 від 23.12.2010 року на суму 479723,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000312300/2 від 23.12.2010 року на суму 338705,00 грн. (а.с. 25).

Згідно розрахунку податкового боргу станом на 18.07.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість у сумі 338705,00 грн. - штрафні санкції донараховані в поточному році за актом перевірки №574/23-013/34090233 від 13.11.2009 року, та заборгованість по податку на прибуток у сумі 479723,00 грн. - штрафні санкції донараховані в поточному році за актом перевірки №574/23-013/34090233 від 13.11.2009 року. Таким чином, загальна сума узгодженої податкової заборгованісті відповідача становить 818428,00 грн. (а.с. 20).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України Про систему оподаткування, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до преамбули Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Абзацом 3 п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. ст. 5 Закону № 2181- ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. У випадку оскарження податкового зобовязання нарахованого контролюючим органом в адміністративному порядку чи до суду сума такого податкового зобов'язання вважається неузгодженою (п. п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно ст. 3.1.1. Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобовязань.

Судом встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи, позивач довів суду, що за відповідачем існує податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 818428,00 грн.

З урахуванням вищенаведених у справі обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та доказами наявними в ній, є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 69, 70, 71, 86, 94, 158, 160 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ютар-2006» (вул. Руська, 223/36, м. Чернівці, інд. код НОМЕР_1) заборгованість до Державного бюджету України в сумі 818428 (вісімсот вісімнадцять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі виготовлено 30 серпня 2011 року.

Суддя В.О. Григораш