Постанова № 54223982, 24.11.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4435/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0005132202/307 від 07.10.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відсутність переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів в період з 01.01.2015 по 31.03.2015 за умови наявності норми ПК України, що регулює питання звільнення від оподаткування операцій з постачання зазначених товарів в той самий період, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.

У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, вказаних у письмових запереченнях (74-75). При цьому, в судовому засіданні представник відповідача зауважував на те, що постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015 №136 внесено зміни до постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011 №15 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість". Постанова набула чинності з дня її офіційного опублікування - газета "Урядовий курєр" №58, а саме 31.03.2015. Таким чином, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту кольорових металів, що здійснювалися субєктами господарювання з 01.01.2015 до 30.03.2015 включно, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20 відсотків. Також, п.23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено право застосування пільги, проте механізм реалізації якого визначається Постановою КМ України і застосувати дане право без переліку таких товарів не можливо.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

У період з 03.09.2015 по 16.09.2015 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інструментальний завод" по операціях з реалізації відходів та брухту чорних і кольорових металів за період з 01.01.2015 по 30.03.2015, за результатами якої складений акт від 23.09.2015 №134/16-03-22-02-07/21073227 (а.с. 10-19). Висновками вказаного акту встановлено порушення вимог пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 ст. 188, пункту 193.1 статті 193, пункту 194.1 статті 194 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання та занижено сплату ПДВ на суму 33401,20 грн, в тому числі за лютий 2015 року у розмірі 23660,00 грн та за березень 2015 року у сумі 9741,20 грн.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, подав до відповідача письмові заперечення на висновки акту, які були залишені податковим органом без задоволення (а. с. 20-24).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005132202/307 від 07.10.2015, яким ТОВ "Інструментальний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 50101,50 грн, в тому числі 33401,00 грн - основний платіж, 16700,50 грн - штрафні (фінансові) санкції (а. с. 8-9).

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням №0005132202/307 від 07.10.2015, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню №0005132202/307 від 07.10.2015, суд дійшов таких висновків.

Підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало встановлення згідно акту перевірки факту реалізації ТОВ "Інструментальний завод" у лютому-березні 2015 року металобрухту на загальну суму 167005,80 грн. При цьому, за твердженням контролюючого органу, реалізація здійснювалась без нарахування сум ПДВ.

Позивач з цього приводу зауважив, що абзацом 1 пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України операції з постачання брухту були звільнені від оподаткування ПДВ, а отже, відсутність у період з 01.01.2015 по 31.03.2015 дії норм Постанови КМУ, яка б визначала лише перелік звільнених від оподаткування операцій, не дає підстав вважати вказані операції такими, що підлягають оподаткуванню.

Відповідно до положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до статті 194 Податкового кодексу України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено, що тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються ОСОБА_3 Міністрів України.

Тобто, пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено право на застосування пільги, однак, механізм реалізації такого права визначається Постановою ОСОБА_3 Міністрів України і застосувати дане право без переліку таких товарів не можливо.

Так, постановою ОСОБА_3 Міністрів України №15 від 12.01.2011 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість" були затверджені переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, згідно з додатками 1 і 2.

Постановою ОСОБА_3 Міністрів України №43 від 05.02.2014 "Про внесення змін до постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12 січня 2011 р. N 15" у назві та пункті 1 постанови цифри і слово "1 січня 2014" замінено цифрами і словом "1 січня 2015", у додатках до постанови: 1) у назві додатків 1 і 2 цифри і слово "1 січня 2014" замінено цифрами і словом "1 січня 2015".

При цьому, вказана постанова ОСОБА_3 Міністрів України в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, містила перелік до 01.01.2015.

Постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015 №136 внесено до постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011 №15 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість" такі зміни: у назві та пункті 1 постанови цифри і слово "1 січня 2015" замінити цифрами і словом "1 січня 2017"; у назві додатків 1 і 2 до постанови цифри і слово "1 січня 2015" замінити цифрами і словом "1 січня 2017". Ця постанова набрала чинності з дня опублікування.

Так, пунктом 5 Указу Президента України від 10.06.1997 №503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" встановлено, що нормативно-правові акти ОСОБА_3 Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. ОСОБА_3 Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Судом встановлено, що постанову ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015 №136 опубліковано у газеті "Урядовий курєр" №58 (5432) від 31.03.2015, отже постанова набула чинності саме з цієї дати.

Таким чином, з 01.01.2015 по 31.03.2015 були відсутні діючі переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України.

Постанова ОСОБА_3 Міністрів України від 25.03.2015 №136 не вносить зміни до пункту 1 постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12.01.2011 №15, а затверджує новий перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операцій з постачання яких, зокрема операції з імпорту, та встановлює новий термін, а саме до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладання податком на додану вартість, згідно з додатками 1 і 2.

З аналізу зазначених норм суд приходить до висновку, що положення абзацу першого, пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України хоч і містять посилання щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів до 01 січня 2017 року, але застосування вище зазначеного положення унеможливлюється без відповідної постанови ОСОБА_3 Міністрів України, яка затверджує перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість.

Отже, у зв'язку з відсутністю затвердженого переліку відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких звільнялися від оподаткування податком на додану вартість, ТОВ "Інструментальний завод" під час продажу металобрухту у період з 01.01.2015 по 31.03.2015, не мало права застосовувати нульову ставку ПДВ до таких операцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення ТОВ "Інструментальний завод" вимог законодавства, а саме, що операції з постачання, у тому числі операції з реалізації відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися суб'єктами господарювання за лютий-березень 2015 року, підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою 20 відсотків (167006 грн х 20% ПДВ = 33401,20 грн), а отже оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням обґрунтовано збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за основним платежем на 33401,16 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що у 2013 році згідно податкового повідомлення рішення №0001541502 від 28.02.2013 контролюючий орган збільшив ТОВ "Інструментальний завод" суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах послугах)" на 851,28 грн, в тому числі 567,52 грн - основний платіж, 283,76 грн - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 101). Вказане податкове повідомлення-рішення платником податків у встановленому законодавством порядку не оскаржувалося, а визначене у ньому грошове зобов'язання з податку на додану вартість було оплачене товариством 11.03.2013 (а.с. 102).

Таким чином, враховуючи узгодженість ППР №0001541502 від 28.02.2013 та виходячи з положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Кременчуцькою ОДПІ правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням №0005132202/307 від 07.10.2015 у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання (33401 грн х 50% = 16700,50 грн).

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено, що податкове повідомлення-рішення №0005132202/307 від 07.10.2015 прийняте ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький