Постанова № 54223301, 01.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 2a-4202/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кишинського М.І.

при секретарі Дякун М.М.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в Городенківському районі

до відповідача: Управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Івано-Франківського міськжитлокомунуправління та Городенківського підрозділу "Пісковик"

про стягнення податкового боргу в сумі 6701,94 грн. та визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Городенківському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Івано-Франківського міськжитлокомунуправління та Городенківського підрозділу "Пісковик" (надалівідповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 6701,94 грн. та визнання протиправною бездіяльності.

Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що відповідач по справі зареєстрований як платник податків, на якого згідно із законодавством України покладено обовязок сплачувати податки та збори, однак, в порушення вимог чинного законодавства України відповідачем допущено заборгованість перед бюджетом в сумі 6701,94 грн., який виник в звязку з несплатою відповідачем податкових зобовязань, згідно поданих ним до податкового органу податкових розрахунків та податкових декларацій, а також на підставі винесених податкових повідомленьрішень за несвоєчасну сплату відповідачем сум узгоджених податкових зобовязань. Крім того, позивач зазначає, що відповідач перебуває в процесі ліквідації, в звязку з чим, позивачем на адресу ліквідаційної комісії відповідача направлено претензію з вимогою визнати грошові вимоги зазначені у претензії. Однак, позивач на отримав письмової відповіді від ліквідаційної комісії відповідача, оскільки листи, які направлялись на адресу ліквідаційної комісії відповідача повернулись на адресу позивача з відмітками за закінченням терміну зберігання, хоча позивачем дану претензію направлялось за адресою, яка вказана ліквідаційною комісією відповідача в газетному оголошенні, та яка зазначена в ЄДР. За таких обставин, позивач також просить визнати протиправною діяльність ліквідаційної комісії відповідача та зобовязати її визнати вимоги позивача зазначені у претензії на суму 11726,30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в адміністративному позові підтримала повністю. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення наявними в матеріалах справи. Своїм правом на подання заперечення не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або інші поважні причини неявки в судові засідання, суду не направляв. Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідач по справі включений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, як субєкт підприємницької діяльності перебуваючи у стані припинення підприємницької діяльності та взятий на облік в державній податковій інспекції в Городенківському районі Івано-Франківській області, як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надаліКодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1. Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 287.3. статті 287 Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкова декларація, розрахунок (даліподаткова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (пункт 46.1 статті 46 Кодексу).

Змістом підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковий боргсума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).

Також, статтею 126 Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 129.1.1. статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідачем, подано до податкового органу податкову декларацію зі сплати за землю та податкові розрахунки зі сплати за користування надрами, в яких самостійно визначено суми податкових зобовязань, які підлягають сплаті у строк передбачений статтею 57 та пунктом 287.3 статті 287 Кодексу, а саме протягом 10 та 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Також, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідачем несвоєчасно сплачувалось податкові зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб та плату за користування надрами, згідно поданих ним до податкового органу податкової декларації зі сплати за землю та податкових розрахунків зі сплати за користування надрами, в звязку з чим податковим органом на підставі статті 126 Кодексу до відповідача застосовано штрафні санкції, згідно наступних податкових повідомленьрішень, зокрема №0000391503 від 14 квітня 2011 року в розмірі 20% на суму 115,15 грн. при затримці сплати грошового зобовязання за платежем плата за землю з юридичних осіб, що перевищує 30 календарних днів; №0000401503 від 14 квітня 2011 року в розмірі 20% на суму 23,55 грн. при затримці сплати грошового зобовязання за платежем плата за землю з юридичних осіб, що перевищує 30 календарних днів; №0000411503 від 14 квітня 2011 року в розмірі 10% на суму 10,04 грн. при затримці сплати грошового зобовязання за платежем плата за землю з юридичних осіб до 30 календарних днів включно. Також, за несвоєчасну сплату відповідачем узгоджених податкових зобовязань, позивачем на підставі статті 129 Кодексу донараховано пеню.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на 08 грудня 2011 року наявний податковий борг за період з 19 березня 2011 року по 08 грудня 2011 року в сумі 6701,94 грн., зокрема по платі за користування для добування корисних копалин в сумі 5498,90 грн. по земельному податку в сумі 1203,04 грн., в тому числі пеня в сумі 0,54 грн.

Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами надсилалось першу податкову вимогу №1/21 від 02 лютого 2010 року та другу податкову вимогу №2/64 від 04 березня 2010 року, які отримано відповідачем 02 лтого 2010 року та 04 березня 2010 року, однак залишено без виконання та в становленому законом порядку не оскаржено.

Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статей 16, 57, 287 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обовязку, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував (погашав) свої податкові зобов'язання допустивши заборгованість перед бюджетом, в зв'язку з чим податковим органом правомірно на підставі статей 126, 129 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції та донараховано пеню, а сума в розмірі 6701,94 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до державного бюджету, що у відповідності до пункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України є підставою на звернення податкового органу до суду.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 6701,94 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю, податковими розрахунками плати за користування надрами, копією податкових повідомленьрішень, розрахунком суми заборгованості та податковими вимогами.

Відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 6701,94 грн. та не спростовано даний борг, тому суд вважає, що сума в розмірі 6701,94 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною діяльність ліквідаційної комісії відповідача та зобовязання ліквідаційну комісію відповідача визнати вимоги позивача зазначені у претензії, то суд відмовляє з таких підстав. Статтею 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. Статтею 7 даного кодексу передбачено, що претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Вказаними процесуальними нормами передбачено розгляд претензії для досудового врегулювання спорів, однак такий порядок передбачений нормами Господарського процесуального кодексу, а не нормами КАС України. Також, ліквідаційна комісія відповідача в розумінні статті 3 КАС України не є субєктом владних повноважень, а тому у відповідності до норм КАС України позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання ліквідаційну комісію відповідача вчинити певні дії не може бути розглядом в порядку адміністративного судочинства України регламентованого КАС України, оскільки, як вже було зазначено вище ліквідаційна комісія відповідача не є субєктом владних повноважень. В свою чергу нормами КАС України, а саме статтею 2 передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії відповідача та зобовязання її вчинити певні дії не може бути розглядом в порядку адміністративного судочинства регламентованого КАС України, оскільки такий порядок по розгляду претензій передбачений нормами ГПК України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Івано-Франківського міськжитлокомунуправління та Городенківського підрозділу "Пісковик" (76018, вул.макогона 23А, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 05393205) на користь місцевого бюджету за рахонок коштів та майна відповідача податковий борг в сумі 6701 (шість тисяч сімсот одна) гривня, 94 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 06 лютого 2012 року.