Постанова № 54223228, 23.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року (14 год. 15 хв.)Справа № 808/5206/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Лілії Яковлівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі позивач або ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.08.2014 в частині суми 33 386 693,00 грн. (збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток, в тому числі за основним платежем 14 813 796,00 грн., за штрафними санкціями 18 572 897,00 грн.), прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «НВП «Буденерго» та ТОВ «Едем». Щодо правовідносин із ТОВ «НВП «Буденерго», позивач вказує, що всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «НВО «Буденерго» та ВАТ «Запоріжжяобленерго», а також понесені позивачем відповідні витрати (договори, кошториси, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання виконаних підрядних робіт тощо), є в наявності та були досліджені представниками СДПІ під час перевірки, що, зокрема, підтверджується і змістом Акту перевірки. В Акті перевірки СДПІ не заперечується фактичне виконання робіт, передача-прийняття їх результатів, а також наявність у ВАТ «Запоріжжяобленерго» як у покупця всіх необхідних первинних документів, які є підтвердженням понесених витрат. Актом перевірки не спростовується той факт, що ТОВ «НВО «Буденерго» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з ВАТ «Запоріжжяобленерго» було зареєстровано у встановленому порядку як платник ПДВ: ТОВ «НВО «Буденерго» зареєстровано як юридична особа в січні 2004 року, з цього ж моменту було взято на облік як платник податків; з ВАТ «Запоріжжяобленерго» підприємство співпрацює з 2008 року. Станом на сьогоднішній день не існує будь-яких судових рішень, якими укладені між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «НВО «Буденерго» договори були б визнані недійсними, в т.ч. з причин їх фіктивності. Щодо правовідносин із ТОВ «Едем», позивач вказує, що основним видом господарської діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» є передача електроенергії місцевими електромережами та її постачання за регульованим тарифом. Для забезпечення вказаної діяльності товариство використовує, зокрема, опори повітряних ліній електропередач та підстанції, які розміщені на окремих земельних ділянках на території Запорізької області. Необхідною умовою для укладання договору оренди земельної ділянки є здійснення необхідного комплексу заходів із землеустрою, які включають у себе і виконання відповідних робіт із землеустрою. У звязку з чим, ВАТ «Запоріжжяобленерго» вимушено було укласти договори на проведення комплексу топографо-геодезичних робіт з підготовки технічної документації по землеустрою відносно оформлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються товариством. При цьому, ВАТ «Запоріжжяобленерго» як замовник топографо-геодезичних робіт, в розумінні норм ст.ст. 124, 125 Земельного Кодексу України, ст. 13 Закону України «Про оренду землі», фактично є землекористувачем таких земельних ділянок. З огляду на викладене, витрати підприємства, повязані з оформленням документів, перелічених у ст. 15 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV, є неминучими і передбачені нормами чинного законодавства. Отже, отримані від ТОВ «Едем» послуги у вигляді результатів проведення землевпорядних робіт, повязані з господарською діяльністю ВАТ «Запоріжжяобленерго» та мають документальне підтвердження їх (робіт) фактичного виконання, а відтак товариство мало право на віднесення сум ПДВ по операціям з отримання топографо-геодезичних робіт у ТОВ «Едем» до складу витрат відповідних податкових періодів. Також позивач зазначає, що, оскільки ВАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством паливно-енергетичного комплексу, на яке розповсюджується пільга з оподаткування податком на прибуток, встановлена п. 154.8. ст.154 Податкового кодексу України, позивач відобразив по рядку 09 податкових декларацій з податку на прибуток за 2011 та 2013 рік суму прибутку, звільненого від оподаткування на підставі п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України у розмірі 79 945 767,00 грн., без повязання фактичних витрат на виконання Інвестиційних програм за ці роки з витратами, які задекларовані позивачем по рядку 04 цих же Декларацій. На думку позивача, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі необґрунтованих висновків про те, що фактичні витрати позивача, які відповідають вимогам п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України, дорівнюють загальній сумі 4 204 379 грн. та включають лише: витрати на ремонти/поліпшення обєктів основних фондів в межах 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року (п.146.12. ст.146 ПКУ) у сумі 3 821 508 грн., а також суму амортизаційних відрахувань у розмірі 382 871 грн. Позивач вказує, що такий спосіб оподаткування є загальним і не відноситься до спеціального пільгового, що передбачений ст. 30 та ст.154 ПК України, а в конкретному випадку - п. 154.8 ст.154 ПК України. Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкове повідомлення-рішення протиправним і просить його скасувати.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2014 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом № 808/5206/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2014.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2014, за письмовим клопотанням представника позивача (вх. № 33034), провадження у справі 808/5206/14 зупинялось до набрання законної сили судовими рішеннями в адміністративних справах № 808/5205/14 та 808/2546/14.

Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 провадження в адміністративній справі № 808/5206/14 поновлено, у звязку з тим, що наразі відпали обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 23 листопада 2015 року до суду надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути адміністративну справу №808/5206/14 за відсутністю представника Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» у порядку письмового провадження.

В судове засідання зявився представник відповідача ОСОБА_1 У письмових запереченнях від 02.09.2014 вх. №33050 відповідач адміністративний позов не визнав та посилається на те, що з огляду на відсутність у ТОВ «НВО «Буденерго» власних виробничих потужностей, складських приміщень, обладнання, транспортних засобів, інструментів та інших основних засобів, необхідних для здійснення виробничої діяльності, перевіркою встановлений факт значного завищення обсягів витрат, наведених в первинних документах, зокрема, сума заробітної плати. Крім того, відсутні докази реальної поставки будівельних матеріалів, наведених в актах КБ-2в. Таким чином, показники, наведені в актах за формою КБ-2в є недостовірними, а відтак не можуть підтверджувати право платника на податковий кредит. Таких висновків перевіряючі дійшли з огляду на відсутність у ТОВ «НВО «Буденерго» власних виробничих потужностей, складських приміщень, обладнання, транспортних засобів, інструментів та інших основних засобів, необхідних для здійснення виробничої діяльності. Перевіркою не встановлено, у яких постачальників ТОВ «НВО «Буденерго» придбавав матеріали, наведені в актах приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, у підприємства відступні трудові ресурси для виконання будівельних робіт, зазначених в актах. Крім того, перевіркою встановлено, що на порушення пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, позивач безпідставно завищив витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, на суми послуг з виконання землевпорядних робіт та комплексу топографо-геодезичних робіт по координуванню опор повітряних ліній електропередач та ТП на загальну суму 2 832 199,00 грн., оскільки земельні ділянки під опорами повітряних ліній електропередач та підстанціями не є власністю ВАТ «Запоріжжяобленерго» та не перебувають у користуванні останнього на підставі договорів оренди. Відповідно, будь-які витрати, понесені у звязку з проведенням землевпорядних робіт та топографо-геодезичних робіт таких земельних ділянок не можуть відноситись до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування. Відповідач зазначає про те, що проведеною перевіркою встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування позивачем пільги з податку на прибуток підприємств, чим порушено п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 14 813 796,00 грн. Також вказує, що по рядку 09 декларацій з податку на прибуток підприємств ВАТ «Запоріжжяобленерго» повинно було відобразити суму прибутку, звільненого від оподаткування відповідно до приписів п.154.8 ст. 154 ПК України, тобто відобразити витрати з амортизаційних відрахувань та витрати, що повязані з ремонтом та поліпшенням обєктів основних засобів, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року по обєктах основних засобів, які введені в експлуатацію та фактичні витрати на їх ремонт та модернізацію передбачені 1 розділом інвестиційної програми ВАТ «Запоріжжяобленерго» і не перевищують її межі. Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

05.11.2015 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх. № 49539), в якому останній просив суд закрити провадження в адміністративній справі в частині оскарження податкового зобовязання в сумі 1 714 909,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 621 265,00 грн. у звязку з досягненням податкового компромісу щодо грошового зобовязання в зазначеній частині, визначеній оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

21.04.2015 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про затвердження примирення сторін в частині суми основного платежу 1 714 909,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 621 265,00 грн. (вх. № 16974).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 закрито провадження в адміністративній справі №808/5206/14 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000194100 від 04.08.2014 на загальну суму 2 336 174,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 714 909,00 грн. та за штрафними санкціями 621 265,00 грн.

Крім того, згідно вимог статті 55 КАС України, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої уразі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» зареєстровано 17.05.2000 Виконавчим комітетом Запорізької міської Ради, за адресою: 69035, місто Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вулиця Сталеварів, будинок №14.

На підставі направлень від 03.03.2014 з №136 по №148, від 07.03.2014 №160, від 04.04.2014 з №213 по №221, з №223 по №235, з №237 по №247, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та наказу СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів від 20.02.2014 №128, фахівцями відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» проінформовано про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 20.02.2014 №14, яке вручене 21.02.2014 генеральному директору ВАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_2

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки № 145/28-04-41-10/00130926 від 23.04.2014.

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, неправомірне (необгрунтоване) застосування пільги з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 та за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, чим порушено п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 14 813 796,00 грн., в тому числі по періодам:

- за 2-3 квартали 2011 р. у розмірі 468 253,00 грн.;

- за 2-4 квартали 2011 р. у розмірі 2 431 865,00 грн.;

- за 2013 рік всього у розмірі 12 381 931,00 грн.

Заниження податку на прибуток, на думку СДПІ, є наслідком того, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» відображено по рядку 09 податкових декларацій з податку на прибуток за 2011 рік та 2013 рік суми прибутку, звільненого від оподаткування на підставі п.154.8 ст.154 Податкового кодексу України, без повязання фактичних витрат на виконання Інвестиційних програм ВАТ «Запоріжжяобленерго» за ці роки з витратами, які задекларовані підприємством по рядку 04 Декларації всього на суму 79 945 767,00 грн., в тому числі по періодам:

- за 2-3 квартали 2011 р. у розмірі 2 385 623,00 грн.;

- за 2-4 квартали 2011 р. у розмірі 10 957 050,00 грн.;

- за 2013 рік всього у розмірі 68 988 717,00 грн.

Перевіркою встановлено (стор. 64-65 Акту), що ВАТ «Запоріжжяобленерго» безпідставно завищено дані по рядку 09 податкових декларації з податку на прибуток за 2011 рік та 2013 рік суми прибутку, звільненого від оподаткування на підставі п. 154.8 ст.154 Податкового кодексу України всього на суму 74 741 388,00 грн., в тому числі по періодам:

- за 2-3 квартали 2011 р. у розмірі 2 035 882,00 грн.;

- за 2-4 квартали 2011 р. у розмірі 10 573 328,00 грн.;

- за 2013 рік всього у розмірі 65 168 060,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, ВАТ «Запоріжжяобленерго» подало письмові заперечення від 29.04.2014.

За результатами розгляду заперечень ВАТ «Запоріжжяобленерго», СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів надало письмову відповідь на заперечення до акту перевірки №145/28-04-41-10/00130926 від 23.04.2014, в якій висновки акту перевірки залишено без змін.

14 травня 2014 року, на підставі Акту перевірки № 145/28-04-41-10/00130926 від 23.04.2014, контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000054100 про збільшення Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 40 296 816,00 грн. (в тому числі за основним платежем 21 102 654,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19 194 162,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000054100 від 14.05.2014, ВАТ «Запоріжжяобленерго» 23.05.2014 направило скаргу до Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників, яке своїм Рішенням про результати розгляду скарги від 25.07.2014 №13802/10/28-10-10-4-34 податкове повідомлення-рішення №0000054100 від 14.05.2014 скасувало в частині основного платежу в сумі 4 573 949,00 грн., а скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» задовольнило частково.

04 серпня 2014 року, на підставі рішення про результати розгляду скарги Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників від 25.07.2014 №13802/10/28-10-10-4-34, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів прийняте нове податкове повідомлення-рішення №0000194100 про збільшення Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 35 722 867,00 грн. (в тому числі за основним платежем 16 528 705,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19 194 162,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 04.08.2014 № НОМЕР_1 ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду.

Оскільки, як вже зазначалось вище, у звязку з досягненням податкового компромісу між сторонами в частині збільшення Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» грошового зобовязання з податку на прибуток, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2015 закрито провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000194100 від 04.08.2014 на суму 2 336 174,00 грн. (в тому числі за основним платежем 1 714 909,00 грн., за штрафними санкціями 621 265,00 грн.), суд не здійснює аналіз та не надає правову оцінку відносинам між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та його контрагентами ТОВ «НВО «Буденерго» та ТОВ «Едем», які були підставою для нарахування вказаного грошового зобовязання.

Тобто, предметом розгляду по вказаній справі є законність та обґрунтованість донарахування контролюючим органом позивачу грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 33 386 693,00 грн., в тому числі 14 813 796,00 грн. за основним платежем та 18 572 897,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обовязки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі ПК України).

Згідно з пп 14.1.56 п.14.1 cт. 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 cт. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 30.1 ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обовязку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2).

Відповідно до п. 30.9 ст. 30 ПК України податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобовязання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.3 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму: передбачених інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і на ринку природного газу, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей; передбачених проектами, фінансування яких здійснюється за рахунок суб'єктів природних монополій, виробників електричної та/або теплової енергії відповідно до рішень Кабінету Міністрів України; витрат у межах інвестиційної складової, затвердженої органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і на ринку природного газу, необхідної для повернення кредитів, інвестицій, погашення облігацій (боргових цінних паперів), випущених (отриманих) енергогенеруючими компаніями, з метою фінансування капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) обладнання електричних станцій і теплоелектроцентралей, відповідно до плану будівництва (реконструкції, модернізації), затвердженого Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Вказана пільга застосована позивачем для розрахунку у 2011 та 2013 роках суми прибутку, звільненого від оподаткування, в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму, передбачену затвердженими інвестиційними програмами газорозподільного підприємства ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2011 та 2013 роки на проведення капітальних вкладів та будівництво (реконструкцію, модернізацію) міждержавних, регіональних (kокальних) електричних мереж в рамках інвестиційної програми.

Так, за звітний податковий період 2011 рік, ВАТ «Запоріжжяобленерго» було подано до СДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (з урахуванням уточнюючої податкової декларації за 2011 рік), в якій зазначений показник по коду рядку 09 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» у сумі 10 957 050,00 грн. Цей показник (сума) до рядка 09 ПЗ податкової декларації перенесені з рядка 09 таблиці 1 додатку ПЗ до декларації та розрахований на підставі п. 154.8 ст. 154 ПК України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що зазначену суму (рядок 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації), на яку звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу, в межах фактичних витрат загальної річної суми, передбаченої інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій позивач визначив шляхом складання всіх понесених з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року фактичних витрат, а саме:

- інвестиційна програма позивача на 2011 рік була схвалена Постановою НКРЕ України № 1655 від 09.12.2010 р. (з наступними змінами) у сумі 156 040 тис. грн. (з урахуванням ПДВ), в тому числі розділ 1 «Технічний розвиток (переозброєння), модернізація та будівництво електричних мереж та обладнання» у сумі 115 918,75 тис. грн. (з урахуванням ПДВ);

- по закінченню звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) ВАТ «Запоріжжяобленерго» до НКРЕ України надається звіт про виконання інвестиційної програми;

- до рядку 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації ВАТ «Запоріжжяобленерго» були віднесені виключно фактичні витрати на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж та обладнання, які одночасно відповідають наступним умовам:

1. обєкти електричних мереж включені до розділу 1 інвестиційної програми ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2011 р.;

2. наявні належним чином оформлені первинні документи (акти), які є підтвердженням фактичного виконання робіт з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж, надання послуг згідно укладених з підрядними організаціями договорів;

3. здійснена фактична оплата коштами виконаних робіт та наданих послуг.

Відповідно до звіту щодо виконання інвестиційної програми за 2011 р. виконано робіт (надано послуг) згідно відповідних актів на суму 59 359,59 тис. грн. (з ПДВ), фактично сплачено коштів на суму 63 078,68 тис. грн. (з ПДВ).

Перевіркою підтверджено (стор. 59 Акту перевірки) обсяги капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж (згідно актів виконаних робіт за кодами інвестиційної програми №1100-11 та платіжних доручень на оплату), задекларованих по рядку 09 податкової декларації з податку на прибуток за 2011 рік ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 10 957 050,00 грн.

Крім того, за звітний податковий період 2013 рік, ВАТ «Запоріжжяобленерго» було подано до СДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства ( з урахуванням уточнюючої податкової декларації за 2013 рік), в якій зазначений показник по коду рядку 09 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» у сумі 68 988 717,00 грн. Цей показник (сума) до рядка 09 ПЗ податкової декларації перенесені з рядка 09 таблиці 1 додатку ПЗ до декларації та розрахований на підставі п. 154.8 ст. 154 ПК України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що зазначену суму (рядок 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації), на яку звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу, в межах фактичних витрат загальної річної суми, передбаченої інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій позивач визначив шляхом складання всіх понесених з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року фактичних витрат, а саме:

- інвестиційна програма позивача на 2013 рік була схвалена Постановою НКРЕ України № 1702 від 25.12.2012 р. (з наступними змінами) у сумі 355 151 тис. грн. (з урахуванням ПДВ), в тому числі розділ 1 «Технічний розвиток (переозброєння), модернізація та будівництво електричних мереж та обладнання» у сумі 308 014,17 тис. грн. (з урахуванням ПДВ);

- по закінченню звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) ВАТ «Запоріжжяобленерго» до НКРЕ України надається звіт про виконання інвестиційної програми;

- до рядку 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації ВАТ «Запоріжжяобленерго» були віднесені виключно фактичні витрати на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж та обладнання, які одночасно відповідають наступним умовам:

1. обєкти електричних мереж включені до розділу 1 інвестиційної програми ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2013 р.;

2. наявні належним чином оформлені первинні документи (акти), які є підтвердженням фактичного виконання робіт з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж, надання послуг згідно укладених з підрядними організаціями договорів;

3. здійснена фактична оплата коштами виконаних робіт та наданих послуг.

Відповідно до звіту щодо виконання інвестиційної програми за 2013 р. виконано робіт (надано послуг) згідно відповідних актів на суму 206 156,55 тис. грн. (з ПДВ), фактично сплачено коштів на суму 214 441,77 тис. грн. (з ПДВ).

Перевіркою підтверджено (стор. 59 Акту перевірки) обсяги капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж (згідно актів виконаних робіт за кодами інвестиційної програми №1300-11 та платіжних доручень на оплату), задекларованих по рядку 09 податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 68 988 717,00 грн.

Однак, податковий орган дійшов висновку про те, що обєкт оподаткування по рядку 09 декларації з податку на прибуток підприємств на підставі п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України в податковому обліку враховуються згідно вимог пунктів 138.4 та 138.5 ст.138 цього Кодексу. При цьому, на думку податкового органу «фактичні витрати» та «витрати» є тотожними при обчисленні обєкта оподаткування у відповідності до приписів ПК України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У даному випадку поняття «фактичні витрати, що не перевищують загальну річну суму, передбачених інвестиційними програмами», покладене в основу п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України слід тлумачити, виходячи із загального поняття «витрати», визначеного пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, згідно якого витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобовязань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Отже, виходячи з розуміння норми п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України ВАТ «Запоріжжяобленерго» правомірно застосовано пільгу з податку на прибуток у 2011 та 2013 роках, у звязку з чим, у рядку 09 ПЗ податкової декларації з податку на прибуток за 2011 рік позивач задекларував 10 957 050,00 грн. та у рядку 09 ПЗ податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік позивач задекларував 68 988 717,00 грн., що дорівнює фактичним витратам на проведення капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж.

Зі змісту Податкового кодексу України слідує, що словосполучення «фактичні витрати» у тексті самого Кодексу не є тотожними поняттю витрат, які враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податку на прибуток підприємств та складаються з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Тобто, під фактичними витратами у розумінні п. 154.8 ст. 154 ПК України, потрібно розуміти дійсні витрати, які на противагу витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податку на прибуток підприємств, передбачених п. 138.1 ст. 138 ПК України, не слід обраховувати із собівартості придбаних та реалізованих товарів, яка складається з витрат, прямо повязаних з виробництвом таких товарів.

Підставою для підтвердження фактичних витрат, понесених в рамках інвестиційної програми на капітальні вкладення по будівництву (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних і розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу і установку лічильників газу населенню, в тому числі сум, направлених на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезгаданих цілей, є первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу (акти виконаних робіт, банківські виписки тощо).

Позивачем до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт по капітальним вкладенням з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, проведених в рамках інвестиційної програми за 2011 та 2013 роки.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, відповідачем підтверджено фактичні обсяги капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж, згідно актів виконаних робіт з кодами інвестиційних програм №1100-11, №1300-11 та платіжних доручень на оплату, задекларованих по рядку 09 податкової декларації з податку на прибуток за 2011 рік ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 10 957 050,00 грн. та по рядку 09 податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 68 988 717,00 грн; переліки актів виконаних робіт та платіжних доручень наведено у додатках до акту перевірки.

Відтак, позивачем дотримано визначений законом порядок щодо формування фактичних витрат, що не враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на прибуток.

В свою чергу, суд зазначає, що податковим кодексом України термін «капітальні вкладення» не визначений, проте відповідно до п.4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за №288/4509 (далі - П(С) БО 7), «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством».

Таким чином, поняття «капітальних вкладень», визначених пунктом 154.8 статті 154 ПК України - це капітальні інвестиції, визначені в П(С) БО 7 та спрямовані на створення нових, реконструкцію, модернізацію існуючих основних засобів.

Розмір фактичних витрат на капітальні вкладення слід визначати з вартості фактично виконаних робіт на визначену дату, або кількість ресурсу, яка фактично використана до встановленого терміну.

Звільнення від оподаткування прибутку в межах фактичних витрат передбачено п.154.8 ст. 154 ПК України, та визначає межу фактичних витрат, що не повинна перевищувати загальну річну суму інвестиційної програми.

Для цілей оподаткування податком на прибуток за п. 152.9 ст. 152 ПК України використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Отже, розмір фактичних витрат на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж та обладнання визначається наростаючим підсумком за рік, а не поквартально, незалежно від встановлених інвестиційною програмою періодів.

В свою чергу, відповідно до п.144.1. ст. 144 ПК України амортизації, зокрема, підлягають:

- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

- витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Відповідно до п.146.11. ст. 146 ПК України первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, повязаних із ремонтом та поліпшенням обєктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання обєктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Відповідно до п.146.12. ст. 146 ПК України сума витрат, що повязана з ремонтом та поліпшенням обєктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Пунктом 144.2 ст. 144 ПК України зазначено, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на утримання основних засобів, що знаходяться на консервації, ліквідацію основних засобів, придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку, витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Відповідно до п. 144.3 ст. 144 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів, витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування, витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, вартість гудвілу, витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Пунктом 14.1.3 ст. 14 ПК України визначено поняття амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизаційні відрахування відображають реальне знецінення основного капіталу в процесі виробництва та надання послуг і відносяться на витрати діяльності суб'єктів господарювання. Процес амортизації сам по собі не призначений для того, щоб надавати грошові кошти для заміни активів.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що Податковий кодекс України не містить будь-яких обмежень та виключень щодо відображення у податковому обліку в складі основних засобів або амортизації та ремонтів обєктів, що збудовані за інвестиційними програмами та включені платником податку до податкової пільги за ст. 154.8 ПК України.

В податковому обліку витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж, здійснених у рамках п. 154.8 ст. 154 ПК України, підлягають амортизації за загальновстановленими правилами згідно зі ст. 144 ПК України.

Витрати на реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж, здійснених у рамках п. 154.8 ст. 154 ПК України відносяться до складу податкових витрат у межах 10 % ліміту, згідно п. 146.12 ПК України, а у сумі перевищення ліміту - на збільшення вартості основних засобів, що підлягають амортизації, згідно п. 146.11 ст. 146 ПК України.

Вартість збудованих (реконструйованих, модернізованих) обєктів розподільчих (локальних) електричних мереж, у рамках п.154.8 ст. 154 ПК України включається до складу сукупної вартості усіх груп основних засобів, що підлягають амортизації з метою розрахунку 10 % ліміту, згідно ст. 146 ПК України.

Таким чином, звільнивши від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж.., законодавець фактично відокремив поняття «фактичні витрати на капітальні вкладення» (п.154.8 ПК України) від поняття витрат, які визначені ст. 138 ПК України «Склад витрат та порядок їх визнання».

Отже, враховуючи викладене, можна дійти висновку про те, що термін «фактичні витрати на капітальні вкладення» використовується законодавцем виключно для мети застосування податкової пільги передбаченої п.154.8. ст.154 ПК України, при цьому сума на яку звільняється від оподаткування прибуток підприємств обмежена виключно загальною річною сумою інвестиційної програми, а не розміром витрат на будівництво, реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж, що підлягають амортизації за загальновстановленими правилами, згідно зі ст. 144 ПК України та витрат, що відносяться до складу податкових витрат у межах 10 % ліміту, згідно п. 146.12 ПК України; в іншому випадку законодавець мав би застосувати термін «витрати» або зазначити конкретні витрати за статтями 138-143 ПК України. Пункт 154.8. ст.154 ПК України є спеціальною нормою, яка визначає умови використання податкової пільги, а інші норми ПК України, в яких вживається термін «витрати» (пп. 14.1.27 ст. 14, п.п. 138.4 та 138.5 ст.138, п.144.1 ст.144, п.п. 146.11 та 146.12 ст. 146) є загальними нормами по формуванню (визначенню) обєкта оподаткування (вказана правова позиція кореспондується із позицією Вищого адміністративного суду України у справі К/800/22392/14, реєстраційний номер рішення 39888256).

Також, суд вважає за необхідне зазначити про те, що прибуток підприємств ПЕК (субєктів господарської діяльності, які отримали ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та/або постачання електричної енергії за регульованим тарифом) звільняється від оподаткування податком на прибуток лише у межах здійснених фактичних витрат (профінансованих та підтверджених відповідними документами), які не перевищують загальну річну суму, передбачених схваленими інвестиційними програмами на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) розподільчих (локальних) електричних мереж. Відтак, при використанні свого права на податкову пільгу, яка передбачена п.154.8 ст.154 ПК України, позивач діяв у відповідності до вимог податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд погоджується з правомірністю формування позивачем податку на прибуток підприємств з урахуванням пільги, передбаченої п. 154.8 ст. 154 ПК України, за наслідками виконання Інвестиційних програм за 2011 та 2013 роки.

Крім того, правомірність формування податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем та використання податкової пільги за перевіряємі звітні періоди, зумовлює відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до ст. 123 ПК України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про порушення позивачем вимог п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а тому податкове повідомлення-рішення від 04.08.2014 № НОМЕР_1 в частині збільшення Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 33 386 693,00 грн., в тому числі 14 813 796,00 грн. за основним платежем та 18 572 897,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним та підлягає скасуванню.

У звязку із цим, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 04.08.2014 № НОМЕР_1 в частині збільшення Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 33 386 693,00 грн., в тому числі 14 813 796,00 грн. за основним платежем та 18 572 897,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 487,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяЛ.Я. Максименко