Ухвала суду № 54221791, 07.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/19226/15-ц

Провадження № 2/760/7989/15

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні, вихованні дитини та встановлення порядку спілкування,

в с т а н о в и в:

15.10.2015 ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні, вихованні дитини та встановлення порядку спілкування.

Апеляційний суд м. Києва своєю ухвалою від 20.10.2015 визначив підсудність цієї справи Солом'янському районному суду м. Києва.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 26.10.2015 зазначена позовна заява залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

Зокрема, частина третя статті 119 ЦПК передбачає, що «позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання».

Однак, з матеріалів справи випливає, що позовна заява не підписана позивачем та не містить дату її подання.

Таким чином, позивачу необхідно подати підписану позовну заяву із зазначенням дати її подання.

Крім цього, у пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, він не зазначив доказів, що підтверджують кожну з цих обставин.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд обмежений у праві витребувати докази, які підтверджують кожну обставину справи у судовому засіданні.

Крім цього частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що «до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору».

Однак, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно подати документ, який підтверджує сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 487,20 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок №31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Ухвалою від 26.10.2015 про залишення позовної заяви без руху позивачу було запропоновано усунути недоліки шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви та належного доказу сплати судового збору.

Строк для усунення недоліків був встановлений - п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав вищезазначену ухвалу 10.11.2015. Отже строк для усунення недоліків закінчився 15.11.2015. Станом на день постановлення цієї ухвали позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Частина друга статті 121 ЦПК передбачає «якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві».

Таким чином, позовну заяву належить визнати неподаною та повернути позивачеві.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні, вихованні дитини та встановлення порядку спілкування вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л. В. Шевченко