Вирок № 54218539, 09.12.2015, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/1578/15-к

Провадження № 1-кп/417/97/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шкирі В.М.

за участі прокурора Морозова Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

законного представника

потерпілого ОСОБА_2

секретаря Позднякової С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Марківського районного суду Луганської області кримінальне провадження № 12015130480000166 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює механізатором в ПрАТ «Агротон», не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, депутатом не являється, раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2015 року, приблизно о 17.00 годині, ОСОБА_1, керуючи трактором Т-25АЗ д/н НОМЕР_1, здійснював рух зі швидкістю приблизно 5 км/год. по проїжджій частині дороги вул. 40 років Перемоги с. Веселе, Марківського району, Луганської області в напрямку початку вулиці.

Водій трактора ОСОБА_1 проявиши безпечність до дорожньої обстановки та завчасно не вживши заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №89 від 19.10.2015 у малолітнього ОСОБА_3 встановлені наступні тілесні ушкодження: ЗЧМТ, забій головного мозку середнього ступеню тяжкості з наявністю контузіонних вогнищ обох лобних часток, забійна рана лівого плеча, великі садна верхніх кінцівок і тулуба зліва, забій мяких тканей голови, обличчя, які утворилися від дії тупих твердих предметів, могли виникнути в результаті дорожньо-транспортної пригоди в строк і при обставинах, викладених в постанові, тобто 01.07.2015 року в результаті наїзду трактора.

Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя (для повного загоєння пошкоджень необхідний строк більше 21 дня).

Згідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 52/19 від 29.08.2015 у даній дорожній обстановці водій трактора Т-25АЗ д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 в момент виникнення небезпеки для руху (у момент коли водій виявив, що малолітній пішохід біжить поруч з трактором) повинен був вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки трактору, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній обстановці водій трактора Т-25АЗ д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода своєчасним гальмуванням з зупинкою трактора до місця наїзду, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній обстановці дії водія трактора Т-25АЗ д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, були умовою створення аварійної обстановки та перебували в причинному зв'язку з настанням події цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.7, 12.3 Правил дорожнього руху України:

п. 1.7. Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Таким чином, у даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія трактора Т-25АЗ д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1, що не відповідали вимогам п.п. 1.7, 12.3 Правил дорожнього руху України, були умовою створення аварійної ситуації і знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився давати свідчення скориставшись правом передбаченим ст.63 Конституції України, при цьому свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України визнав повністю, зазначив, що все відбулося саме так як вказано в обвинувальному акті та за тих обставин. Заявлений цивільний позов визнав у повному обсязі Кається у вчиненому.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що претензій ні матеріального ні марального характеру до обвинуваченого не має, оскільки він після ДТП відшкодував витрати на лікування дитини, турбується про стан здоровя дитини, допомагає матеріально, відвідує дитину, приносить подарунки, що свідчить про добросовісну поведінку. Просить призначити покарання з застосуванням ст.75 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, а саме те що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ціобставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_1І кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України, як дії, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, що кервала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставин, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу встановлено наступне:

ОСОБА_1 працює механізатором в ПАТ СВФ "Агротон" північний регіон Марківський район, за місцем роботи та в побуті характеризується позитивно (ар.мат.кр.пр. 76,77), не одружений проживає з батьками та братом (ар.мат.кр.пр. 78), раніше не судимий (ар.мат.кр.пр. 75 зворотній бік) , даних про те, що він перебуває на обліку у лікаря нарколога - психіатра не має, має посвідчення водія серії АБ №186160 категорії "А" видане 19.11.2007, що дає право керувати тракторами колісними класу до 20 кН включно і гусеничні гласу понад 30 кН (арк. мат.кр.пр.81) згідно свідоцтва про реєстраці. машини серії АБ № 347661 власником трактору є ОСОБА_4В ( арк.мат.кр.пр.80)

До обставин, помякшуючих покарання ОСОБА_1 у відповідності із ст. 66 КК України слід віднести щире каяття та повне і безумовне визнання вини, та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, предбачених ст.67 КК України судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1І покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 286 України, оскільки останній вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, разом з тим враховуючи обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини та щире каяття винного, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди шкоди потерпілому, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відомості про особу та репутацію обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, хоча і не одружений, та його поведінку після вчинення злочину, думку законного представника потерпілого, яка претензій до обвинуваченого у зв'язку з повним відшкодуванням заподіяної їм майнової шкоди не має та на призначенні суворого виду покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі не наполягали, одночасно, враховуючи, що вчинений злочин є необережним злочином, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 В.І можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п. 2, п.3, п.4 КК України.

Суд вважає за можливе не призначати ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи його поведінку після вчинення злочину, та ті обставини, що обвинувачений морально та матеріально підтримував потерпілого, а в судовому засіданні прокурор та законний представник потерпілої не наполягали на призначенні додаткового покарання обвинуваченому.

Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Вирішуючи питання про заявлений прокурором прокуратури Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної клінічної лікарні цивільний позов про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3, в сумі 8637 гривень 80 копійок. суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлений цивільний позов визнав у повному обсязі, як і сам цивільний позов, крім того сума коштів в сумі 8637,80 гривень , витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 підтверджена довідкою - розрахунком №516 від 28.10.2015 Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, та відповідає вимогам п. 2 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 №545.

А тому виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги прокурора прокуратури Марківського району в інтересах держави в особі Луганської обласної дитячої клінічної лікарні про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого, до набрання вироком законної сили, залишити увигляді особистого зобовязання.

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст. ст. 368-371,373, 374,376,395 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти наКузьмича ОСОБА_5 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора прокуратури Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної клінічної лікарні витрат витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3, в сумі прокурором прокуратури Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної клінічної лікарні и цивільний позов про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3, в сумі 8637 гривень 80 копійок. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 - 8637 (вісім тисяч шістсот тридцять сім) гривень 80 копійок на користь обласного бюджету в особі Луганської обласної дитячої клінічної лікарні (р/р31415544700001, ГУДКСУ в Луганській області МФО804013, код 37991110) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3.

Речові докази: трактор Т-25АЗ д/н13699ЯА з роторною навісною косаркою, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 повернути власнику.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносноОСОБА_1 залишити у вигляді особистого зобовязання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд .Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду на підставі ч.6 ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Марківського районного суду В. М. Шкиря