Рішення № 54217877, 22.10.2015, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1344/15-ц

Провадження № 2/675/465/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р. Ізяславський районний суд

Хмельницької області

в складі головуючого - судді Демчука П.В.

при секретарях Новіковій Л.В., Калашник Н.М., Григорєвій О.С.,

представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Ізяславі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ізяславської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Ізяславської районної державної адміністрації, про визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначила, що 21 жовтня 2014 року помер її чоловік ОСОБА_4. На момент смерті із спадкодавцем ніхто не проживав, до складу спадкового майна увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,88 га відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 019116. Крім позивачки спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлого ОСОБА_3, а тому позивачка разом із нею вправі успадкувати по ? частині земельної ділянки. Однак державний акт на земельну ділянку був втрачений, через що нотаріус не може видати для позивачки свідоцтво про право частку у спадщині, а тому просить визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки, що належала спадкодавцю ОСОБА_4.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала.

Залучена до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечила, подала зустрічний позов, в якому просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування, мотивуючи тим, що укладений шлюб між її батьком та ОСОБА_2 був фіктивним, крім того, починаючи із 2012 року її батько хворів, а ОСОБА_2 ухилялася від надання йому допомоги і не давала грошей на придбання ліків.

Ізяславська районна державна адміністрація проти позову не заперечила, у поданій заяві просила розгляд справи провести у відсутність її представника.

Суд, заслухавши ОСОБА_2, ОСОБА_3, її представника ОСОБА_1, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, в зустрічному позові ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 одружилися 14 серпня 2002 року у Борисівській сільській раді Ізяславського району.

Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що після одруження ОСОБА_4 близько шести років проживав разом із нею в с. Борисів, а потім переїхав в с. Іванівку, бо там також було господарство, за яким потрібен був догляд. Вона також була деякий час разом із чоловіком в с.Іванівці, виконувала всю домашню роботу, а потім повернулася назад у с. Борисів, бо потребувала догляду її пристаріла матір. Увесь час чоловік приїздив до неї у с. Борисів, допомагав їй по господарству, вона також приїздила в с. Іванівку та допомагала для нього. Коли він захворів, вона приїздила до нього у лікарню відвідати. Гроші на лікування у ОСОБА_4 були, бо він збирав ще раніше, увесь цей період вони коштами один одному допомагали. Після того, як чоловік вийшов із лікарні, він тиждень жив у неї і часто відвідував.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 посвідчили суду, що ОСОБА_4 після одруження тривали час жив із ОСОБА_2 та вони разом вели спільне господарство. Коли ОСОБА_4 став проживати у себе вдома, то часто відвідували один одного, допомагали по господарству.

Відповідачка по первісному позову ОСОБА_3 суду показала, що її батько взяв шлюб із позивачкою, нікого не повідомляючи. Сімї фактично створено не було, вони проживали окремо. Коли батько захворів, ОСОБА_2 його не доглядала, нічим не допомогла. У ОСОБА_2 безпосередньо вона нічого не просила, а сама позичала гроші у сторонніх людей. Оголошення про втрату державного акта на земельну ділянку неправдиве, у звязку з чим в газеті надруковане спростування.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 суду посвідчили, що ОСОБА_4, коли він захворів опікувалася його дочка ОСОБА_3, похорон також робила дочка. ОСОБА_7 позичала кошти на лікування.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10, чоловік та син ОСОБА_3, у своїх поясненнях вказали, що проживали спільно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зовсім небагато часу, коли стали проживати окремо ОСОБА_2 використовувала діда як наймита. Допомоги на лікування діда вона не давала, а коли потрібно було із лікарні м.Хмельницького посадити його на автобус, то її діти навіть цього не зробили.

Згідно довідки Сошненської сільської ради Ізяславського району ОСОБА_4 на день смерті проживав сам у ІНФОРМАЦІЯ_1 і самостійно вів господарство.

Сільський голова с. Сошне ОСОБА_11 вказав, що він лише одного разу в господарстві ОСОБА_4 в с. Іванівці бачив ОСОБА_2 Після проведеної операції ОСОБА_4 деякий час проживав у Сошному в дочки, де він його провідував. Пізніше ОСОБА_4 став проживати у себе в Іванівці, де тримав господарство до самої смерті.

Свідок ОСОБА_12 посвідчив, що він проживає у с. Іванівка був сусідом ОСОБА_4 Він іноді допомагав для ОСОБА_4, за дідом доглядала лише дочка, а його жінка ОСОБА_2 була в Іванівці лише наїздами. Свідок визнав, що 9 жовтня 2014 року (на церковне свято села) вони разом із ОСОБА_13 конем приїздили в с. Борисів до ОСОБА_4, де також і заночували.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Сошненської сільської ради, ОСОБА_4 помер 22 жовтня 2014 року.

Приватний нотаріус Ізяславського районного нотаріального округу ОСОБА_14 на запит суду повідомив, що в його провадженні знаходиться спадкова справа № 77-2014 до майна померлого ОСОБА_4. У даній справі є заяви про прийняття спадщини, подані ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Заповіт відсутній.

Відповідно до ст.. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обєктивно дослідивши сукупність наданих доказів, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 не подані вагомі докази того, що ОСОБА_2 ухилялася від надання допомоги для свого чоловіка ОСОБА_4, коли той потребував її. При цьому суд враховує, що ОСОБА_15 опікувалася своєю пристарілою матірю, з якою проживала і та потребувала стороннього догляду.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцями за законом першої черги є той з подружжя, хто пережив спадкодавця, його батьки і діти. Статтею 1267 визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

Статтею 1225 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За життя ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 1,8827 гектара для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, про що свідчить державний акт серії ЯД № 019116. Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги до майна померлого ОСОБА_4, за ОСОБА_2 слід визнати право власності на ? зазначеної земельної ділянки.

На підставі ст.ст. 1224, 1225, 1261, 1267 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на ? частину земельної ділянки площею 1,8827 гектара для ведення сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акта серії ЯД № 019116.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя П.В.Демчук