Ухвала суду № 54216770, 09.12.2015, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №583/3010/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/2241/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 50

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В. , Ільченко О. Ю.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про стягнення аліментів на утримання дружини,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, на утримання дружини ОСОБА_4, починаючи стягнення з 04 вересня 2015 року до досягнення дитиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

По суті доводить, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував його майновий стан, майновий стан відповідачки та не зясував чи має він можливість сплачувати аліменти на дружину. Вказує, що він добровільно сплатив 150 грн. аліментів на дружину за вересень 2015 року, проте дружина відмовилася їх отримувати. Судом першої інстанції також не враховано, що в Охтирському міськрайонному суді Сумської області знаходиться на розгляді цивільна справа №583/3012/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, і суд першої інстанції безпідставно відмовив в обєднанні в одне провадження цих справ.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом першої інстанції по суті встановлено, що сторони з 25 січня 2014 року перебувають в шлюбі. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сторони визнають факт окремого проживання та, що дитини проживає з матірю.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення від 03 вересня 2015 року №3321 ОСОБА_4 отримує одноразову допомогу при народженні дитини по 860 грн. щомісяця.

Відповідач ОСОБА_3, будучи працездатним на час розгляду справи тимчасово не працює та не має офіційного заробітку, також у нього не має будь-якого нерухомого майна.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2015 року у справі №583/3012/15-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. щомісяця, до досягнення повноліття, починаючи стягнення з 04 вересня 2015 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, тому підстав для їх переоцінки колегія суддів не вбачає. Названі обставини доведено ОСОБА_4, тоді як ОСОБА_3 на порушення положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Висновки суду по суті спору відповідають встановленим фактам. Суд дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався в рішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наступних підстав.

Так, відповідно ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 25 січня 2014 року перебувають в шлюбі (а.с. 4), від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не досяг трьох років (а.с. 5).

Сторони визнають факт окремого проживання та, що їх малолітній син проживає з матірю, яка отримує допомогу на дитину 860 грн. на місяць, інших доходів не має.

З фотокопії трудової книжки ОСОБА_3 Серія АХ №799210 вбачається, що 17 серпня 2015 року він був звільнений з ПАТ «УКРНАФТА» Качанівський газопереробний завод у звязку з закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 35).

Відповідно довідки Охтирського міськрайонного центру зайнятості від 09 вересня 2015 року №3711 ОСОБА_3 не зареєстрований у вказаному центру зайнятості (а.с. 37).

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зокрема, передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є безробітним, проте матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 вживає заходів з пошуку роботи, зокрема, звертався до органів територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітний і готовий та здатний приступити до роботи.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що стан здоровя ОСОБА_3, зокрема, гострі респіраторні інфекції та остеохондроз шийно-грудного відділу хребта (а.с. 46), перешкоджає його працевлаштуванню.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік мінімальний розмір заробітної плати встановлений з 01 вересня 2015 року в розмірі 1378 грн.

За даними Державної служби статистики України середня заробітна плата у Сумській області у вересні 2015 року становила 3576 грн., а у жовтні 3835 грн. (http://www.ukrstat.gov.ua).

За інформацією начальника Головного управління статистики у Сумській області середньомісячна заробітна плата штатного працівника Охтирського району у січнівересні 2015р. становила 3406 грн. (http://oht.sm.gov.ua/index.php/uk/arkhiv-novin/4540-sotsialno-ekonomichne-stanovishche-okhtirskogo-rajonu-za-sichen-zhovten-2015-roku).

Частиною 2 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вищевказана інформація розміщена на офіційних сайтах Державної служби статистики України та Охтирської районної державної адміністрації, вона є загальнодоступною, а тому колегія суддів визнає цю інформацію загальновідомою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував майновий стан позивача та його можливість надавати матеріальну допомогу дружині не заслуговують на увагу.

Статтею 78 СК України передбачено, що подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідачем не надано доказів, що він з метою добровільного надання утримання дружині, з якою проживає дитина звертався до позивачки та нотаріуса з метою укладення такого договору.

Відповідно ч. 1 ст. 126 ЦПК України, суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Зі змісту вищевказаної норми процесуального закону вбачається, що об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача є правом, а не обовязком суду (судді), а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

За таких обставин та враховуючи показники середньомісячної заробітної плати по регіону в якому проживає відповідач, колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром утримання на дружину, з якою проживає дитина, у сумі 300 грн.

При цьому колегією суддів враховано й розмір аліментів стягнутих рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23 листопада 2015 року у справі №583/3012/15-ц, яке на час постановлення цієї ухвали набрало законної сили, з ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн., щомісячно.

Інші доводи апеляційної скарги не мають юридичного значення, а тому не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 291, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -

.