Ухвала суду № 54213867, 10.12.2015, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

180/3085/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої-судді - ОСОБА_1

при секретарі КОТОВІЙ Н.С.

з участю прокурора СТЕЛЬМАХА А.В.

потерпілого - ШЕРПУЛА Д.Г.

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника - ЕФИ Л.М.

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Марганець клопотання прокурора СТЕЛЬМАХА А.В. про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Марганецького міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло, а самеАДРЕСА_1, що по вул. Східний квартал, 7 у м.Марганці Дніпропетровської області з 20 години по 08 годину, строком на 60 днів, з покладенням обовязків прибувати до прокурора та суду на їх виклики, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора та суду, утриматись від спілкування з потерпілим та свідками без дозволу прокурора. Клопотання мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та наявністю ризиків, а саме, переховування від суду, оскільки злочин обвинуваченим вчинено під час відбування іспитового строку за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року, незаконного впливу на потерпілого та свідків вчинення злочину. Крім того. Просить врахувати, що злочин вчинено на грунті особистих неприязних стосунків, за своєю кваліфікацією є тяжким злочином, у звязку з чим жоден інший запобіжний захід у даному випадку не буде ефективним.

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора, просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, мотивуючи тим, що у ОСОБА_3 наявні міцні соціальні звязки, квартира у власності та матір, яка проживає у місті, цивільна дружина.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до переконання про наступне.

Відповідно до п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка, а згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні клопотанняпро обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Суд враховує, що злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 під час відбування іспитового строку, встановленого вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року, що свідчить про те, що останній схильний до вчинення нових злочинів, на шлях виправлення не встав, може переховуватись від суду.

Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з встановленням обмежень, про які просить прокурор у своєму клопотанні, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання слід відмовити.

Суд вважає, що інші, більш мякі запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 181, 334 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора прокуратури м.Марганець ОСОБА_6 щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді домашнього арешту строком до 29 січня 2016 року та заборонити йому залишати житло у період часу з 20 години до 08 години, з покладенням на нього обовязків прибувати до прокурора та суду на їх виклики, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора та суду, утриматись від спілкування з потерпілим та свідками без дозволу прокурора.

У задоволенні клопотання захисника ЕФИ Л.М., ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ О.А.БЕСПАЛЬОК

Оригінал ухвали.