Ухвала суду № 54213296, 01.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9733/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Книгиницькому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибуткової території,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2015 року позов КП ЖКС «Хмельницький» - задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП ЖКС «Хмельницький» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 5334 гривень 35 копійок, а також судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2015 року.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що ОСОБА_2 є власником та відповідальним наймачем квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сімї та реєстрацію від 10.03.2015 року.

Квартира АДРЕСА_1, загальною площею 67,30 кв.м., житловою площею 39,70 кв.м., забезпечується житлово-комунальними послугами КП ЖКС «Хмельницький».

Відповідач своєчасно та в повному обсязі не здійснювала оплату за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1, внаслідок чого, станом на 01.02.2012 року виникла заборгованість в сумі 5334,35 гривень, що порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач (власник) квартири зобов'язаний сплачувати комунальні послуги щомісяця.

Відповідно ст. 156, 162 ЖК України, власник та його члени сім'ї зобовязані своєчасно вносити квартирну плату за комунальні послуги щомісяця у встановлені строки

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. 179 ЖК України та ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду та їх утримання здійснюється за рахунок коштів власників згідно діючих Правил користування приміщеннями жилих будинків прибудинковими територіями.

За змістом п.17 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992р., передбачено, що власники (наймачі) квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги встановлені договором або законом. Наймачі квартир (кімнат) вносять плату за найом житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ці платежі і платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки.

ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» відносить до таких і послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно довідки позивача від 16.03.2015р. заборгованість відповідачки складає: СДПТ 5270,20 грн., вивезення сміття 26,00грн., ліфт 0, 02 грн., вода 38,13 грн.

Відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Відповідач не надала ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, передбачених ст.ст. 57-59 ЦПК України, підтверджуючих виконання ними обов'язку по сплаті за спожиті житлово-комунальні послуги, а також на підтвердження надання послуг неналежної якості відповідно до ст. 18 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги», оскільки подані акти- претензії не завірені належним чином , тому їх не можна вважати належними доказами, крім того, вони повністю спростовуються численними актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п.1 п. «а» ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Судом встановлено, що тарифи за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по КП ЖСК «Хмельницький», визначених у Додатку №5 до рішення виконкому Одеської міської ради від 28.10.2008р.№1212, у буд №46/3 по вул. Бугаївській в м. Одесі встановлено тариф на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1,44 грн. Даний тариф застосовується до площі квартири і не залежить від кількості прописаних в ній осіб.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач пропустив строк позовної давності є неспроможним та спростовується матеріалами справи.

Так, частиною 2 ст. 264 ЦК України встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

За своєю сутністю судовий наказ є актом реалізації судової влади, яким вирішується цивільна справа по суті заявлених вимог.

Результат вирішення цивільної справи по суті у позовному провадженні закріплюються у рішенні суду. За результатами вирішення справи у наказному провадженні видається судовий наказ.

Відповідно до ст. 264 ЦК України переривання позовної давності можливо лише в межах позовної давності, а не за її межами. Переривання передбачає наявність двох строків позовної давності - до переривання та після нього, після переривання позовна давність починає перебіг заново. Отже, новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.

З огляду на викладене та на положення ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 264 ЦК України необхідно дійти висновку, що подання заяви про видачу судового наказу та його видача судом перериває позовну давність.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» двічі звертався до суду про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та відповідно заяв Малиновським районним судом м. Одеси двічі видавались судові накази від 21.02.2011 року про стягнення 2483,07грн. та від 17.11.2014 року про стягнення 4932,68 грн., які в подальшому були скасовані відповідно ухвал Малиновського районного суду м. Одеси від 22.07.2011 року та від 04.03.2015 року за заявами ОСОБА_2 через наявність спору про право.

Крім того, в матеріалах справи містяться квитанції про часткові проплати відповідачем комунальних послуг.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у зазначеній справі перебіг позовної давності був перерваний у зв'язку з поданням КП «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» заяв про видачу судового наказу та у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи така заява відповідача відсутня.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги в зазначених розмірах з урахуванням строків позовної давності, відповідно до вимог ст.ст. 257, 267 ЦК України.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що позивачем доведено обставини, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, а відповідачем не доведено обставин своїх заперечень.

Доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, оскільки ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції відповідач не довела відсутності у позивача права на отримання плати за житлово-комунальні послуги та не спростувала нараховану суму заборгованості .

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибуткової території залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_3