Рішення № 5420985, 25.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.09 Справа № 18/132/09

Суддя Носівець В.В.

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_1)

до приватного підприємства “Астарта-Запоріжжя” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 1-а)

про стягнення 133 857,79 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № 329 від 17.03.2009 р., НОМЕР_1 від 25.11.1999 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.05.2009 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства “Астарта-Запоріжжя” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 91 853,56 грн. (89 100 основного боргу, 2 753,56 грн. пені,), на підставі Договору оренди нежилого приміщення від 20.12.2008 р., ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 526, 549 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. ст. 2, 11, 49, 54, 55, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

27.05.2009 р. було порушено провадження у справі № 18/132/09, справу призначено до розгляду на 25.06.2009 р.

У судовому засіданні 25.06.2009 р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, де позивач просить суд стягнути з відповідача 124740,00 грн. заборгованості по орендній платі та 9 117,79 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати на підставах, викладених у позові. Вказана заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються збільшені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не прибув, на адресу суду не направив документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі, про причини неявки суд не попередив, правом надати відзив не скористався, доказів у спростування позовних вимог не подав. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала про порушення провадження у справі була направлена на адресу відповідача, зазначену у позові, а саме: 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 1-а, отримана відповідачем 03.06.09 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 5699568.

Таким чином відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Розгляд справи закінчено 26.06.2009 року прийняттям рішення, за згодою представника позивача, в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2008 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (орендодавець і позивач у справі) та приватне підприємство “Астарта-Запоріжжя” (орендар і відповідач у справі) уклали Договір оренди нежилого приміщення (далі Договір).

Відповідно до предмету Договору орендодавець зобовязався передати орендарю у тимчасове платне володіння та користування, для розміщення торгівельних, складських та офісних площ, нежилі приміщення: загальною площею 297,00 кв. м., які розташовані за адресою м. Запоріжжя вул. Північне шосе, буд. 1-а (далі обєкт оренди).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що передача приміщення, що орендується здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду.

Згідно із п. 3.1. Договору він вступає в силу з 01 січня 2009 року і діє до 31 грудня 2009 року.

Судом встановлено, що зобовязання щодо передачі в оренду відповідачу нежилого приміщення позивачем було виконано у належним чином, а саме: 01.01.2009 р., згідно акту приймання-передавання, обєкт оренди був переданий орендарю у тимчасове платне володіння і користування.

У розділі 4 Договору, зокрема, зазначені орендна плата та порядок розрахунків:

4.1. Орендна плата сплачується в національній валюті України та встановлюється сторонами з розрахунку 60,00 грн. за один квадратний метр орендованого приміщення на місяць, що складає 17 820, 00 грн. на місяць за все орендоване приміщення.

4.2. Оплата здійснюється авансовими платежами щомісячно в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів, на поточний рахунок орендодавця, не пізніше 25 числа кожного попереднього місяця піднайму.

4.5. З моменту підписання Акту приймання-передавання приміщення орендар зобовязується протягом десяти банківських днів додатково до орендної плати за перший місяць перерахувати на поточний рахунок орендодавця грошову суму в розмірі місячної орендної плати, у якості забезпечення виконання зобовязань за Договором. У разі належного виконання орендарем зобовязань за Договором цей платіж зараховується орендодавцем в рахунок орендної плати за останній місяць оренди.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взагалі не виконував свої зобовязання за Договором щодо сплати орендних платежів, у звязку із чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 106920,00 грн. за період часу з січня по червень 2009 р., що стало приводом для звернення позивача із позовом до суду про стягнення з відповідача боргу зі сплати орендних платежів та 9 117,79 грн. пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобовязань, на підставі п. 8.1. Договору за період часу з 25.12.2008 р. по 25.06.2009 р.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 ЦК України, зокрема, передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання, та факт несплати відповідачем у визначений зобовязанням термін, орендної плати у розмірі 106920,00 грн. за період часу з січня по червень 2009 р., господарський суд вважає доведеним.

Що стосується додаткового стягнення до суми орендної плати за перший місяць оренди 17820,00 грн., у якості забезпечення виконання зобовязань за цим договором, в порядку передбаченому п. 4.5 Договору, суд зазначає, що позивачем включена ця сума до вимоги про стягнення основного боргу, що є хибним, з огляду на приписи чинного законодавства.

Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 106920,00 грн. основного боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню, а в частині стягнення з відповідача 17820,00 грн. основного боргу безпідставна та в її задоволенні слід відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків розрахунків по сплаті орендних платежів у розмірі 9 117,79 грн. за період часу з 25.12.2008р. по 25.06.2009 р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів та податку на доходи фізичних осіб, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення заборгованості, від суми боргу за кожен день прострочення.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Господарський суд вважає наданий позивачем розрахунок пені не обґрунтованим.

На думку суду, обґрунтованою є вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 6691,39 грн. пені за період часу з 25.01.2009 р. по 25.06.2009 р. В задоволенні вимоги позивача, в частині стягнення з відповідача 2426,4 грн. пені слід відмовити, у звязку із необґрунтованістю нарахування пені за період часу з 25.12.2008 р. по 25.01.2009 р. на 17820,00 грн. суми забезпечення виконання зобовязань за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства “Астарта-Запоріжжя” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 1-а, код ЄДРПОУ 34830231, р/р 26000318445191 в ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк») на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, НОМЕР_3 в ВАТ «КБ «Актив-банк», МФО 300852) 106 920 (сто шість тисяч девятсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу; 6 691 (шість тисяч шістсот девяносто одну) грн. 39 коп. пені; 1 136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 11 коп. державного мита та 265 (двісті шістдесят пять) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 30.06.2009 р.