Ухвала суду № 54209483, 10.12.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/12851/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2015 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Остич Л.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3

представника відповідача ДКС України ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до УМВС України в Закарпатській області, Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до відповідачів УМВС України в Закарпатській області, Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08 листопада 2009 року помічник дільничного інспектора міліції СДІМ Великоберезнянського РВ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5, під час виконання своїх службових обовязків, явно виходячи за межі наданих йому владних повноважень, з метою налякати ОСОБА_6 та примусити виконувати його вказівки, натиснув на спусковий гачок автомата, в результаті чого здійснив постріл в останнього. В результаті пострілу ОСОБА_6 було спричинене вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітини із ушкодженням лівої легені, аорти, хребта, ребра, грудини та спинного мозку, що призвело до масивної зовнішньої та внутрішньої крововтрати, що ускладнилась шоком, які згідно висновку комплексної судово-медичної експертизи за № 532 від 23.12.2009 року та п.п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному звязку із настанням смерті потерпілого, який помер на місці.

Вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 17 серпня 2010 року ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. ОСОБА_5 як працівник міліції, був представником державного органу виконавчої влади, тобто особою, яка постійно здійснювала функції представника влади, отже, вчинив злочин при виконанні обовязків представника державного органу виконавчої влади.

Позивач зазначає, що злочинними діями працівника міліції йому заподіяні душевні страждання, викликані гіркотою втрати брата. Ця подія змінила його життя у негативну сторону, викликала погіршення стану здоровя, спричинила наявність постійних душевних страждань.

Враховуючи непоправність втрати та неможливість поновити попереднє становище, а також враховуючи дані про статус та правове становище винної особи (представник державного органу виконавчої влади) і характер дій цієї особи (умисний тяжкий злочин), ОСОБА_1 вважає, що за рахунок держави йому слід відшкодувати моральну шкоду в сумі 2000000 грн., яка, на його думку, відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

В ході провадження досудового слідства постановою слідчого прокуратури Закарпатської області, яким здійснювалось розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_5, його - ОСОБА_1 було визнано потерпілим. Зазначена обставина стверджується вироком суду, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є потерпілий. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що він, як особа, визнана органом досудового розслідування у кримінальній справі потерпілим, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень.

В судовому засіданні представник відповідача УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки з приводу заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог є відповідні рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29.09.2014 року, рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11.12.2014 року та ухвала вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.04.2015 року, якими в їх задоволенні відмовлено.

Представник відповідача ДКС України ОСОБА_4 у судовому засіданні просила закрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1, оскільки є рішення суду постановлені між тими самими особами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступного:

Як вбачається з матеріалів справи в 2013 році ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду з позовами до УМВС України в Закарпатській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень.

Підставою для звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовною заявою по справі №308/20623/13-ц став факт вчинення службовою особою - помічником дільничного інспектора міліції СДІМ Великоберезнянського РВ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, що спричинило смерть потерпілого брата позивача ОСОБА_6 Внаслідок таких злочинних дій працівника міліції йому, як потерпілому по кримінальній справі, завдано душевні страждання, викликані гіркою втратою рідного брата.

29 вересня 2014 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за результатом розгляду обєднаних позовів ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 по справі №308/20623/13-ц було постановлено рішення яким вирішено: «Позов ОСОБА_7 до УМВС України в Закарпатській області та Державної казначейської служби України, заінтересована особа Прокуратура Закарпатської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень задовольнити частково. Відшкодувати ОСОБА_7 за рахунок Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунку державного бюджету 500000 (пятсот тисяч) гривень моральної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 відмовити. У задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 до УМВС України в Закарпатській області та Державної казначейської служби України, заінтересована особа Прокуратура Закарпатської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень відмовити».

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11.12.2014 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1, відповідача ДЗС України, заступника прокурора Закарпатської області - відхилено. Тобто, рішення суду першої інстанції від 29.09.2014 року про відмову в заявлені позовних вимог ОСОБА_1 до УМВС України в Закарпатській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень залишено без змін.

29 квітня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2014 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11.12.2014 року залишено без змін.

Тобто, є рішення суду, яке набрало законної сили, постановлене у справі з приводу спору між тими самими особами - ОСОБА_1 та УМВС України в Закарпатській області, Державна казначейська служба України, про той самий предмет і з тих саме підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 205 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання представників УМВС України в Закарпатській області та Державна казначейська служба України про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 205 ч.1 п.2, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до УМВС України в Закарпатській області, Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Микуляк П.П.