Ухвала суду № 542068, 27.02.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2007 р. № К-9666/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Сорокіній Л.В.

за участю представників:

позивача: Зеленяк Є.С., дов. № 66 від 05.02.2007 р.;

відповідача: Коряковцев Я.В., дов. № 1 від 30.08.2006 р.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії»

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід 02.06.2005 р.

у справі№ 6/2

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії»

до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

провизнання недійсними актів, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області звернулось Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії» з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № 0000922340/0 від 16.09.2004 р. в повному обсязі та № 0000912340/0 від 16.09.2004 р. в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 647583,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення в частині донарахувань, що виникли в результаті виключення із складу податкового кредиту суми ПДВ від перерахованої передоплати, винесені Кіровоградською ОДПІ безпідставно, оскільки законодавцем передбачені спеціальні норми на право виникнення податкового кредиту по здійсненню платником податку витрат в грошовій формі, як компенсація вартості товарів.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005 р. у справі № 6/2 позов задоволено повністю. Визнано недійсними податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000922340/0 від 16.09.2004 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 62899,58 грн., з яких 52416,32 грн. основний платіж, 10483,26 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 0000912340/0 від 16.09.2004 р. в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 647583,68 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач виконав всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, передбачені абзацом 2 пп. 7.5.1 п. 7.5 та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, здійснив списання коштів з банківського рахунку в оплату товару, що підтверджено податковою накладною ТОВ «Сентоза, ЛТД», оформленою належним чином.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 р. рішення суду першої інстанції було скасовано, а в позові відмовлено з посиланням на те, що включення позивачем до складу податкового кредиту у липні 2004 р. сум податку на додану вартість згідно податкової накладної, виданої ТОВ «Сентоза, ЛТД» та за наслідками попередньої оплати вартості товарів на користь останнього є неправомірним, оскільки за відсутності фактичної поставки товарів за договором № 6-нп від 26.07.2004 р. ТОВ «Сентоза, ЛТД» не мало права на видачу податкової накладної.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, ВАТ «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії» оскаржило її в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 р. та залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005 р. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права, а саме, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Кіровоградською ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка ВАТ «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії» з питання правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість за липень 2004 р., за результатами якої складено акт № 121/23-4/11/01130609 від 16.09.2004 р.

Перевіркою виявлено, що позивачем було віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 700000 грн. до податкового кредиту за липень 2004 р. на підставі податкової накладної № 501 від 30.07.2004 р., яка виписана продавцем з порушенням пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000922340/0 від 16.09.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість по основному платежу 52416,32 грн., по штрафних (фінансових) санкціях 10483,26 грн. та № 0000912340/0 від 16.09.2004 р., яким виявлено у позивача завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 657972 грн.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Сентоза, ЛТД» було укладено договір № 6-нп від 26.07.2004 р. на поставку пального реактивного ТС-1.

На підставі рахунку ТОВ «Сентоза, ЛТД» № 66 від 26.07.2004 р., ВАТ «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії» перерахувало постачальнику передоплату за нафтопродукти на суму 4200000 грн. по платіжному дорученню № 1393 від 30.07.2004 р.

ТОВ «Сентоза, ЛТД» було надано позивачу податкову накладну на суму оплати товару, що підлягає продажу № 501 від 30.07.2004 р. 4200000 грн., в тому числі податок на додану вартість 700000 грн.

Вказана сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту за липень 2004 р.

Господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду Кіровоградської області та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не мав права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 700000 грн., підтверджену податковою накладною ТОВ «Сентоза, ЛТД» № 501 від 30.07.2004р., оскільки останнє не мало права на її видачу в звязку з відсутністю поставки товару з його боку.

Проте, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок суду апеляційної інстанції нормативно необґрунтованим, з огляду на слідуюче.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права на податковий кредит, згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому суми податку на додану вартість, що ввійшли до складу податкового кредиту повинні бути підтверджені податковими накладними, оформленими належним чином (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця товарів (робіт, послуг).

Крім того, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна видається у разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Під поставкою (продажем) товарів маються на увазі - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки (п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»). Тобто, законодавець вказує на здійснення операцій, які передбачають передачу прав власності на товари, а не підтверджують факт передачі права власності на такі товари.

Виходячи з юридичного змісту наведених норм закону, судова колегія Вищого адміністративного суду України поділяє правову позицію суду першої інстанції, що позивачем були виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а саме, здійснено списання коштів з банківського рахунку в оплату товару, що підтверджено податковою накладною ТОВ «Сентоза, ЛДТ», оформленою належним чином.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, на момент проведення перевірки Кіровоградська ОДПІ знала, що в звязку поверненням ТОВ «Сентоза, ЛТД» позивачу передоплати в розмірі 4200000 грн., в тому числі податку на додану вартість 700000 грн., ВАТ «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії» зробила коригування сум податку на додану вартість зі знаком «мінус» 700000 грн. на підставі отриманого від ТОВ «Сентоза, ЛТД» розрахунку № 42/501 від 21.08.2004 р. коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 501 від 30.07.2004 р.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що господарський суд Кіровоградської області дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

В звязку з цим, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Кіровоградські авіалінії» задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського судувід 02.06.2005 р., а рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.03.2005 р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.

З оригіналом згідно

Суддя Рибченко А.О.