Постанова № 54206363, 08.12.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р.Справа № 923/1561/15Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Колоколова С.І,, ОСОБА_1;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, за довіреністю № 717 від 02.11.2015 року;

від відповідача 1 - ОСОБА_3, за довіреністю № 4028/186-3КЕМ від 24.06.2015 року

від відповідача 2 - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м. Нова Каховка

на рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2015 року

у справі №923/1561/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", м. Київ

до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м. Нова Каховка

відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ", Кіровоградська область

про стягнення 45 061 488, 89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.09.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", м. Київ (Далі ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") до Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м. Нова Каховка (Далі ПрАТ "Завод крупних електричних машин") та Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ", Кіровоградська область (Далі ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ") про стягнення 45 061 488, 89 грн. задоволені в повному обсязі. Суд стягнув солідарно з ПрАТ "Завод крупних електричних машин" та ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" 1 922 800,00 доларів США боргу з повернення кредиту, 111 762,81 доларів США боргу за відсотками з користування кредитними коштами, 1 404 013,92 грн. пені та 3 058,92 долари США в якості 3% річних. Крім того, суд стягнув з ПрАТ "Завод крупних електричних машин" та ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" по 36540грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що вимоги про стягнення коштів з поручителя у порядку застосування солідарної відповідальності боржника з поручителем є обґрунтованими.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПрАТ "Завод крупних електричних машин" звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що не був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, а тому суд не мав права розглядати справу без участі представника відповідача. Крім того, ним було 18.09.2015 року ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з зайнятістю юрисконсульта підприємства. Також апелянт вказав, що розмір заборгованості за кредитом було встановлено на підставі наданого позивачем витягу з картки обліку банком руху коштів, проте це є внутрішнім документом та не може бути належним підтвердженням факту одержання кредитних коштів. Крім того, апелянт зазначає про необґрунтованість предявлення вимог до одного з поручителів, враховуючи наявність інших трьох поручителів.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Представник відповідача 1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2013 року між ПАТ " Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПрАТ "Завод крупних електричних машин" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 07-В/13/07/КЛ-КБ (Далі кредитний Договір).

Згідно п. 1.1., 1.3., 1.3.1 кредитного Договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (кредит) у порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у п.1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до нього та виконати інші умови цього Договору. Розмір процентної ставки за користування кредитом становить 11,25% річних.

Відповідно до п. 4.2. кредитного Договору кожний транш кредиту надається банком на підставі окремої додаткової угоди, що укладається за взаємною згодою сторін договору і є невід'ємною частиною цього договору, в якій визначається розмір траншу в межах розміру кредитної лінії, строк надання і повернення траншу кредиту, реквізити для надання кредиту.

В подальшому, на підставі п. 4.2. кредитного Договору сторонами кредитного Договору були укладені додаткові угоди, якими встановлювався розмір траншу, що надавався банком та строк його повернення позичальником.

Так, згідно Договору від 22.09.2014 року про внесення змін №3 до кредитного Договору пункт 2 додаткових угод №4 від 23.09.2013 року, №5 від 26.09.2013 року, №6 від 27.09.2013 року, №8 від 11.10.2013 року, №9 від 17.10.2013 року сторони виклали у редакції, за якою позичальник зобов'язувався повернути банку кредит за цими додатковими угодами не пізніше 21.08.2015 року.

Відповідно п.п. 6.1., 6.2., 6.3. кредитного Договору, за домовленістю сторін договору проценти у розмірі 11,25% річних нараховуються банком щоденно на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості. Нараховані банком проценти позичальник мав сплачувати щомісяця, не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду, який починається числа місяця, в якому був укладений договір, і закінчується у день, що передує такому числу наступного місяця.

Пунктами 10.1., 10.2. кредитного Договору сторони погодили відповідальність позичальника за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожен день прострочки платежу. Сторони домовились, що нарахування пені припиняється в момент виконання позичальником зобов'язання, за несвоєчасне виконання якого така пеня нараховувалась.

За умовами додаткових угод, наявних в матеріалах справи, встановлений наступний строк повернення кожного траншу кредиту:

- №10 від 06.08.2014р. - до 05.08.2015р.;

- №11 від 07.08.2014р. - до 06.08.2015р.;

- №12 від 08.08.2014р. - до 07.08.2015р.;

- №13 від 12.08.2014р. - до 11.08.2015р.;

- №14 від 14.08.2014р. - до 14.08.2015р.;

- №15 від 15.08.2014р. - до 15.08.2015р.;

- №16 від 21.08.2014р. - до 20.08.2015р.

29.10.2013 року, в якості забезпечення виконання зобовязань ПАТ "Завод крупних електричних машин" за кредитним Договором, між Банком та ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" було укладено Договір поруки.

Згідно умов Договору поруки, поручитель зобовязався у разі порушення ПрАТ "Завод крупних електричних машин" зобовязань за кредитним договором, відповідати разом з ПрАТ "Завод крупних електричних машин" перед Банком як солідарний боржник, а банк, у разі такого порушення, набув право звернутися з вимогою до поручителя про виконання будь-якого із забезпеченого порукою згідно цього договору поруки зобовязання позичальника за договором кредитної лінії.

Пунктом 2.1.4 Договору поруки, до обсягу відповідальності поручителя перед кредитором (банк), у числі іншого, віднесено зобов'язання сплатити кредитору три відсотки річних від простроченої суми.

На виконання кредитного договору Банк перерахував позичальнику кошти на загальну суму 2 469 800 дол. США, що підтверджує залученим до справи витягом з картки обліку банком руху коштів, які обліковуються на рахунку відповідача, сформованим 27.08.2015 року.

Згідно розрахунку, здійсненого Банком за період з 22.08.2013 року по 26.08.2015 року наявне невиконання зобов'язань позичальником щодо повернення кредиту в сумі 1 922 800 доларів США та 111 762,81 доларів США зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується витягом з відомості нарахування процентів ПАТ " Дочірній банк Сбербанку Росії" за кредитним Договором № 07-В/13/07/КЛ-КБ за період з 22.08.2013 року по 26.08.2015 року.

16.04.2015 року Банком було направлено на адресу ПрАТ "Завод крупних електричних машин" повідомлення-вимогу щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором № 07-В/13/07/КЛ-КБ разом із розрахунком заборгованості, яке було отримане відповідачем 1 21.04.2015 року.

У звязку з відсутністю відповіді на повідомлення-вимогу до ПрАТ "Завод крупних електричних машин", 14.07.2015 року Банком було направлено на адресу ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" повідомлення-вимогу щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором № 07-В/13/07/КЛ-КБ, у сумі 125 000 доларів США, а також щодо сплати 72 105,04 доларів США боргу зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та 518 384,81 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати відсотків. Дане клопотання отримане ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" 21.07.2015 року, проте також залишене без відповіді, що і стало причиною звернення Банку до господарського суду Херсонської області із позовом про солідарне стягнення заборгованості.

Статтями 525, 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1069 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу; права та обовязки сторін, повязані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Одеський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", оскільки ПрАТ "Завод крупних електричних машин" дійсно були порушені вищевказані положення чинного законодавства України, та умови кредитного Договору, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується із посиланнями скаржника на те, що він не був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, а тому суд не мав права розглядати справу, оскільки, по-перше, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштових відправлень, згідно яких відповідач 1 був повідомлений належним чином, по-друге, ним було надане клопотання про відкладення розгляду справи, що підтверджує факт його повідомлення про час, дату та місце розгляду справи.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника про те, що витяг з картки обліку не може бути належним підтвердженням факту одержання кредитних коштів, оскільки підтвердженням надання кредитних коштів, згідно умов Договору, є додаткові угоди до цього Договору, що підтверджують ініціювання Відповідачем 1 отримання кредиту та отримання саме вказаної суми кредитних коштів, що не спростовано відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції. Крім того, позивачем було додано до відзиву на апеляційну скаргу, повідомлення від ПрАТ "Завод крупних електричних машин" із заявками на кредит, що теж є підтвердженням надання кредитних коштів.

Щодо посилань апелянта на необґрунтованість предявлення вимог до одного з поручителів, враховуючи наявність інших трьох поручителів, апеляційна інстанція вважає за потрібне зазначити, що позивачем направлялась вимога ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" про погашення заборгованості по Кредитному Договору, проте дана вимога виконана не була, а заборгованість залишилась непогашеною, а отже дані посилання скаржника не приймаються до уваги. Підстави залучення до розгляду інших поручителів згідно Договорів, що забезпечують виконання зобовязань по кредитному Договору відсутні, оскільки рішення у даній справі не впливає на права та обовязки щодо сторін у справі.

Крім того, в постановах Верховного суду України № 6-745цс15 від 01.07.2015 року та № 6-175цс14 від 17.12.2014 року зазначено, що норми закону, якими врегульована порука, не містить положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладання між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобовязання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою. За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд предявити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобовязання, не в праві предявити вимоги до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Таким чином, предявлення банком вимоги до будь-кого з поручителів є його субєктивним правом і не може бути підставою для відмови у позові.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м. Нова Каховка слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2015 року у даній справі без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м. Нова Каховка на рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2015 року у справі № 923/1561/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.09.2015 року у справі № 923/1561/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

ОСОБА_1