Рішення № 54205875, 02.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р.Справа № 922/4850/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Космі К.І.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м. Київ до Публічного АТ "Харківський підшипниковий завод", м. Харків , Приватного АТ "У.П.Е.К.", м. Харків ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова про стягнення 7583349,27 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_3 (дов.№23-12/14-1 від 23.12.14);

відповідача (ПАТ "Харківський підшипниковий завод") - не з'явився;

відповідача (ПАТ "У.П.Е.К.") - не з'явився;

відповідача (ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод") - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з Публічного АТ "Харківський підшипниковий завод" та Приватного АТ "У.П.Е.К." заборгованість за договором фінансового лізингу №LC6238-02/12 від 23.02.2012року в сумі 7583349,27 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 31.08.15р.р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.10.15р. за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжено по 11.11.15р.

Ухвалою суду від 09.11.15р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод".

02.12.15р. представник позивача надав заяву з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.15р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача (ПАТ "Харківський підшипниковий завод") в судове засідання 02.12.15р. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача (ПАТ "У.П.Е.К.") в судове засідання 02.12.15р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача (ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод") в судове засідання 02.12.15р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 09.11.15р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько - механічний завод" та зобов`язано позивача направити на адресу відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод") позовну заяву з додатками, докази направлення надати до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вимоги ухвали суду не виконано та не надано суду доказів направлення на адресу відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод") позовної заяви з додатками.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У зв`язку з тим, що позивачем не виконано вимоги ухвал суду, не надано до суду доказів направлення копії позову з доданими до нього документами, а також зважаючи на те, що позивач взагалі не пред'являє вимог до ТОВ "ЛКМЗ", суд приходить до висновку про можливість залишення в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" данного позову без розгляду.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 21.10.13р. сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме поштових повідомлень про вручення відповідачам (ТОВ "ЛКМЗ" та ПАТ "ХПЗ") ухвал суду, які повернулись на адресу суду з відміткою про отримання їх відповідачами, а отже відповідачі мали достатньо часу підготувати відзиви на позовну заяву та надати витребувані судом документи. Представник ПАТ "У.П.Е.К." був повідомлений про час і дату судового засідання в судовому засіданні 09.11.15р., про що є підпис представника у явочному листі (а.с. №165 зворотній бік).

Таким чином, на підставі вищевикладеного та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників відповідачів та без надання відзивів на позов.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд виходить з наступного.

23.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" (Відповідач) був укладений договір фінансового лізингу. №LС6238-02/12 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Лізингодавець (Позивач) зобов'язався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідачі зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач (Лізингодавець) передав у тимчасове володіння Відповідачу (Лізингоодержувачу) предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 06.06.2012р.

01.10.2013 між Сторонами укладено додаткову угоду до Договору відповідно до якої Додаток №1 до Договору "Графік розрахунку заборгованості" викладено в новій редакції.

Листом за вих. 281-1/1-02 від 01.10.2013 ПрАТ "У.П.Е.К." надано свою згоду на внесення змін до Договору та Укладення додаткових угод від 01.10.2013.

Відповідачів порушення умов Договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 7.4, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору (надалі - Загальні умови), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 7583349,27 гривень.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 Договору Лізингоодержувач (Відповідачі зобов'язався за цим договором сплачувати відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

На підставі п. 4.2 Договору Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі Предмета лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3M 7% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків з грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 «Визначення» Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.

Згідно з п.4.3 Договору Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Комісія Лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача згідно даних колонки Б Графіку (Додаток 1 до Договору).

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної залюти, здійснюється Лізингодавцем за Курсом продажу плюс комісія АТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua (п.4.5 Договору).

Згідно п.4.6 Договору, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (Додаток 4 до цього Договору), а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність в яких може виникнути у Лізингоодержувача, оплачуються Лізингоодержувачем окремо за тарифами Лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua/

У відповідності до п. 5.1. Договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання.

Такі умови Договору повністю відповідають ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", яка передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися:

а)сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б)платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в)компенсація відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору, Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).

Крім того, відповідно до п. 6.1. Загальних умов Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7 Договору Сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7. Договору Сторони обрали валюту - ОСОБА_3 США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.

6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

6.1.3. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3. Загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1 та 6.2 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Пунктом 7.4. Загальних умов передбачено, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту передачі Предмета лізингу відповідно до п. 1.1. цих Загальних умов або до закінчення дії страхового договору та/або граничного строку сплати страхових платежів (платежу)/чергової частини страхового платежу Лізингоодержувач не здійснить сплату страхових платежів, то Лізингодавець має право самостійно застрахувати такий Предмет лізингу на власний розсуд, а Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати Лізингодавцю такі витрати зі страхування Предмета лізингу, крім того ПДВ у розмірах, зазначених чинним законодавством України.

Відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до Позивача не звертався.

Таким чином, Відповідач порушив зобов'язання за Договором в частині своєчасності сплати лізингових платежів.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

23 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." (надалі - ПрАТ "У.П.Е.К.", Поручитель) укладений договір поруки №6238-1 (надалі - Договір поруки).

Відповідно до п.1.2 Договору поруки Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача - ПАТ "Харківський підшипниковий завод", які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договором лізингу, а також виконати інші умови Договору лізингу в повному обсязі.

Договором поруки забезпечується виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу №LС6238-02/12 від 23.02.2012 р., укладеним між ТОВ "ОСОБА_1 ОСОБА_2" та ПАТ "Харківський підшипниковий завод".

Відповідно до п.2.1. Договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за Договором лізингу, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Лізингодавцем у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до п.2.5. Договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем перед Лізингодавцем зобов'язань за Договором лізингу Поручитель приймає на себе зобов'язання здійснити виконання таких зобов'язань в обсязі, заявленому Лізингодавцем, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Лізингодавця. Виконання грошових таких зобов'язань здійснюється Поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Лізингодавця, який буде повідомлено Поручителю додатково.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Як було зазначено вище, Договором поруки встановлено солідарну відповідальність боржника (Лізингоодержувача) та Поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку часткового або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.

З метою досудового врегулювання спору Лізингоодержувачу була направлена вимога №503- 33/15 від 23.03.2015 р. (отримана адресатом 30.03.2015р.).

З метою досудового врегулювання спору Поручителю була направлена вимога №505-03/15 від 23.03.2015 р. (отримана адресатом 31.03.2015р.).

На теперішній час зазначені вимоги залишились не виконані Відповідачами в повному обсязі.

З метою досудового врегулювання спору Лізингоодержувачу була направлена вимога №1223-08/15 від 17.08.2015 р.

З метою досудового врегулювання спору Поручителю була направлена вимога №1224-08/15 від 17.08.2015 р.

На теперішній час зазначені вимоги залишились не виконані в повному обсязі.

Відповідно до п.3.1. Договору поруки Поручитель і Лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед Лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до абзацу 2 п.4.1. Договору поруки порука припиняться, якщо Лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання Боргових Зобов'язань не пред'явить вимоги до Поручителя (п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

В результаті порушення умов Договору фінансового лізингу та у відповідності до Договору поруки у Лізингоодержувача та Поручителя перед Позивачем виникли солідарні зобов'язання у вигляді сплати заборгованості в розмірі 7583349,27 гривень.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 7583349,27 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідачі не надали суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів солідарно 7583349,27 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачами, тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги були задоволені щодо 1-го та 2-го відповідачів у повному обсязі, тому судові витрати у даній справі покладаються на 1-го та 2-го відповідачів солідарно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 525, 530, 554, 543, 598, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 193, 198, 292 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод") залишити без розгляду.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, просп. Фрунзе, буд. 3 Код ЄДРПОУ 05808853 Ідентифікаційний код 058088520391 Поточний рахунок 26001001304474 в АТ "ОТП ОСОБА_1" м. Київ, МФО 350750) та Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4 Код ЄДРПОУ 23001858 Ідентифікаційний код 230018520398 Поточний рахунок 26005001304683 в АТ "ОТП ОСОБА_1" м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9. корп. 5 ЄДРПОУ 34480657, Розрахунковий рахунок №26008439273 в АТ "ОСОБА_1 ОСОБА_2", МФО 380805) заборгованість за договором фінансового лізингу №LС6238-02/12 від 23.02.2012 р. в сумі 7583349,27 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 73080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_4