ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області
УХВАЛА
09 грудня 2015 року справа № 912/3932/15
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А., розглянувши заяву Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" про забезпечення позову у справі
за позовом Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки"
до Приватного акціонерного товариства "Завод з виробництва ядерного палива"
про стягнення 549 623,93 грн,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ПрАТ "Завод з виробництва ядерного палива" суми 549 623,93 грн заборгованості за договором № 01/115-13 від 23.10.2013, із яких сума 404 467,48 грн основного боргу за проведену державну експертизу з ядерної та радіаційної безпеки ТУ на обладнання важливого для безпеки заводу з виробництва ядерного палива, сума 137 643,33 грн інфляційних втрат та сума 7 513,12 грн трьох процентів річних.
Ухвалою господарського суду від 15.10.2015 зазначену позовну заяву прийнято та порушено провадження в справі, яку призначено до розгляду в засіданні на 10.11.2015, сторін зобов'язано надати необхідні для розгляду справи матеріали.
Ухвалою господарського суду від 10.11.2015 розгляд справи відкладено на 03.12.2015 о 12:00 год.
В судовому засіданні 03.12.2015 оголошено перерву до 10.12.2015 об 11:00 год.
До господарського суду надійшла заява Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми на поточному рахунку та накладення заборони на відчудження майна відповідача.
При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою, зокрема, сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної чи фізичної особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Тобто, у кожному конкретному випадку необхідно оцінювати доводи заявника та обставини справи.
До предмета доказування в даному випадку входить ймовірність припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 з наступними змінами, зокрема у п. 1, викладено наступну правову позицію: "У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів."
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
До предмета доказування в даному випадку входить ймовірність припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Заявник посилається на те, що:
відповідач неоднаразово заявляв про відсутність фінансових можливостей щодо виконання оплати за надані йому послуги та пропонував майно, яке знаходиться в нього на балансі;
відповідно до квартальної фінансової звітності за 3 квартал 2015 року, яка розміщена на сайті відповідача в загальному доступі зобов'язання товариства станом на 30.09.2015 складають 1 955 тис. грн, в т.ч.: заборгованість за товари, роботи, послуги становить 603 тис. грн, по розрахункам з бюджетом 189 тис. грн, по розрахункам зі страхування 341 тис. грн та по розрахункам з оплати праці 740 тис. грн, інші зобов'язання 82 тис. грн;
зважаючи на фінансовий стан відповідача існує реальна загроза реалізації майна відповідача або витрачання коштів не за призначенням;
відповідач уникає мирного вирішення спору шляхом як досудового врегулювання , так і шляхом затягування розгляду справи в господарському суді.
Приватне акціонерне товариство "Завод з виробництва ядерного палива" проти заяви про забезпечення позову заперечило, просить у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що
позивачем роботи за договором виконані не в повному об'ємі, оскільки звітні документи, а саме Звіт про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки та затверджені Держатомрегулювання України Висновки державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки не надані, тому підстави для здійснення оплати відсутні;
у листі за вих № 16-36/4921 від 28.07.2014 Держатомрегулювання України повідомив відповідача як замовника послуг, про необхідність доопрацювання наданих на затведження ТУ на обладнання, важливе для безпеки заводу, однак позивачем як виконавцем послуг, доопрацювання не здійснено, а затверджені Держатомрегулювання України Висновки державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки не отримані;
посилання на квартальну фінансову звітність та наявну заборгованість за товари, роботи та розрахунки з бюджетом є безпідставними, оскільки при надходженні коштів на рахунки відповідача, останні будуть спрямовані в першу чергу на виплату заробітної плати відповідно до Закону України "Про оплату праці", розрахунків з бюджетом, сплату єдиного соціального внеску;
необхідності у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно немає, оскільки згідно постанови державного виконавця ВДВС Маловисківського РУЮ накладено арешт на майно та кошти, що належать підприємству.
Господарський суд виходить з того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, зокрема реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без доведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Така правова позиція викладена у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
Втім, виходячи з наявних у справі матеріалів, господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем не надано до справи належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані про те, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, зокрема реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
За вищевикладених обставин заява Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" про забезпечення позову у справі у вищезазначений спосіб задоволенню не підлягає.
Необхідно враховувати правову позицію, викладену у пункті 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" про те, що статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову.
Відтак, ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову оскарженню не підлягають.
Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" про забезпечення позову у справі № 912/3932/15 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення, оскарженню не підлягає.
Примірники ухвали надіслати: позивачу - 03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 35-37; відповідачу - 26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт Смоліне, вул. Казакова, 7А.
Суддя О.А. Змеул
Судове рішення № 54205359, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 09.12.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/3932/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: