Рішення № 54204646, 10.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2015 Справа № 905/2636/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при секретарі судового засідання Гусаков О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного концерна «Укроборонпром», м. Київ

до відповідача: Державного підприємства «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації», м. Донецьк

про стягнення заборгованості, інфляйійних нарахувань, 3 % річних та пені у загальному розмірі 6 487 493,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю № Д-1125/2015 від 22.05.2015 р;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_2 концерн «Укроборонпром», м. Київ, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації», м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором позики № VOP-2.011-67-Д-14 від 29.04.2014 р. у загальному розмірі 6 487 493,15 грн.(основної заборгованості- 3 100 000,00 грн; 3 % річних- 1 674 000,00 грн; пені- 1 601 893,15 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору позики № VOP-2.011-67-Д-14 від 29.04.2014 року; копії платіжних доручень № 3573 від 29.04.2014 р; та №3600 від 30.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2015 р. було порушено провадження по справі № 905/2636/15.

28.10.2015 р. позивач, через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2014 р. між Державним концерном «Укроборонпром» м. Київ (Позикодавець - позивач) та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації», м. Донецьк (Позичальник - відповідач) було підписано договір позики № VOP-2.011-67-Д-14 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору та на підставі абзацу 4 пункту 14 Статуту Державного концерну «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №993, в порядку та на умовах, визначених Договором, Позикодавець передає Позичальнику у якості поворотної фінансової допомоги грошові кошти, а Позичальник зобовязується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, визначеними цим Договором. Пунктом 1.2 Договору позика є безпроцентною.

Договір набуває чинності (є укладеним) з моменту перерахування Позичальникові позики (першої частини позики) і діє до моменту виконання Позичальником своїх зобовязань за Договором у повному обсязі. (п.8.4 Договору)

Як вбачається з матеріалів справі, на виконання умов Договору позивач Позикодавець протягом тридцяти банківських днів з джати укладення Договору перераховує суму позики в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника (п.3.1 Договору). Пунктом 2.1 Договору сума позики становить 3 100 000,00 грн. (один мільйон вісімсот тисяч гривень 00 копійок).

На підставі копії платіжних доручень № 3573 від 29.04.2014 р та №3600 від 30.04.2014 р. позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача суму позики зазначеної у пункті 2.1 Договору..

Відповідно до рахунків № 3573 від 29.04.2014 р. та №3600 від 30.04.2014 р. з перерахування грошових коштів Державне підприємство «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації», м. Донецьк має заборгованість перед Державним концерном «Укроборонпром», м. Київ, на суму 3 100 000,00 грн.

Позивач виконав свої обовязки за Договором про надання позики у повному обсязі, проте відповідач не повернув суму позики до кінця строку, обумовленого у Договорі, а саме до 28.07.2014 року. (п. 4.1, 5.1 Договору).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобовязання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу з дій юридичних осіб, які зі змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обовязки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором про надання позики та підпадає про правове регулювання норм статей 827-836 Цивільного кодексу України.

Приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України та статтями 594, 598 Цивільногог кодексу України, передбачені загальні умови виконання господарських зобовязань.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Та відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення позики Боржник (відповідач) сплачує Концерну (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 6.4, 6.5 Договору також встановлено, що Позичальник сплачує протягом усього періодум порушення неустойку (пеню, штраф), інші штрафні санкції незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 5.3 Договору передбачено, що повернення суми позики здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Позичальником грошових коштів на поточний рахунок Позичкодавця.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що днем повернення позики вважається день зарахування повної суми позики на поточний рахунок Позикодавця або дата набуття чинності договором про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, а саме перерахував суму позики у загальному розмірі 3 100 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується наявними доказами у справі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови Договору не здійснивши у повному обсязі певерненя суми позики. Відповідачем не було здійснено потрібної оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками.

Таким чином розмір основної заборгованості відповідача складає 3 100 000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст.827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ (кошти) для користування протягом встановленого строку.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за надання послуг у розмірі 3 100 000 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 111 600,00 грн., інфляційні втрати у сумі 1 674 000,00 грн.; пеню у розмірі 1 601 893,15 грн. за період 29.07.2014 р. по 09.10.2015 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання встановлений судом та по суті відповідачем є не спростованим, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат є правомірними.

Щодо стягнення пені слід зазначити, що позивачем зазначається розрахунок заборгованості з 29.07.2014 р. по 09.10.2015 р.

За здійсненим судом перерахунком, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, за здійсненим судом перерахунком становить: 412 682,19 грн. (185 дня), тобто період з 29.07.2013 р., як заявляє сам позивач по 29.01.2015 р. відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) та розраховується за формулою: 3 100 000,00 грн./100%*12.5/365*107=227 191,78 грн.; 3 100 000,00 грн./100%*14,00/365*78=185 490,41 грн.. За перерахунком інфляційних нарахувань, сума інфляційних нарахувань, становить: 1 785 260,46 грн., хоча позивач заявляє суму 1 674 000, грн.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.83 ГПК господарський суд може виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 3 100 000,00 грн., індексу інфляції у розмірі - 1 674 000,00 грн 3% річних 111 600,00 грн. за договором позики № VOP-2.011-67-Д-14 такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 2, 11,15, 24, 22, 28, 31 Цивільного кодексу України 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного концерну «Укроборонпром», м. Київ до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації», м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації», (ЄДРПОУ 14310566, м. Донецьк, вул.. Батіщева, 2, 83004) на користь Державного концерну «Укроборонпром», (ЄДРПОУ 37854297, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 36, 04119) в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3 100 000,00 грн (пеню у сумі- 412 682,19 грн.; інфляційні втрати у сумі 1 674 000,00 грн.; 3% річних у сумі- 111 600,00 грн.,) та судові витрати у розмірі 97 312,40 грн.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 10.12.2015 р.

Повне рішення складено 10.12 2015 р.

Суддя М.Ю. Мальцев

Надр. 3 прим.

1-до справи

2-позивачу ОСОБА_2 концерну «Укроборонпром», м. Київ, рекомендованим листом з повідомленням за адресою вул..Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119

3- відповідачу ОСОБА_2 підприємству «Науково-дослідний інститут комплексної автоматизації», за адресою: вул.. Батіщева, 2, м. Донецьк, 83004. (акт до справи)