Постанова № 54201569, 08.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 330/1712/15-п

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

у справі ОСОБА_1

8 грудня 2015 року місто Запоріжжя

єу №330/1712/15-п

кп № 33/778/488/15

Суддя апеляційного суду Запорізької області Шпонька В.П.,

за участю -

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження,

на постанову судді Якимівського районного суду Запорізької області від 1 жовтня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:

постановою суду, ОСОБА_1, який народився 28 лютого 1992 року, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1 і там же проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Згідно з постановою суду -

ОСОБА_1 25.08.2015 року о 2020 год. в смт. Кирилівка Запорізької області займався перевезенням людей за грошові кошти на моторикші - мопеді «Honda Dio» не маючи дозвільних документів, чим порушив вимоги ч.1 ст.164 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати, провадження в справі закрити. В обґрунтування вимог, зазначає, що ніколи не займався господарською діяльністю. Вказує, що пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, оскільки знаходився у м. Мелітополь, у звязку із чим не знав про розгляд справи відносно нього та копію постанови отримав лише 10 листопада 2015 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції здійснено апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, досліджено матеріали адміністративної справи та заслухані пояснення ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд знаходить підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження так як в матеріалах справи відсутні докази своєчасного направлення оскаржуваної постанови на адресу ОСОБА_1

За результатами перегляду справи апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу виходячи з такого.

Частиною 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено що ,кожна людина при визначенні її громадянських прав та обовязків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року

№ 3-рп/2003, справа N 1-12/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Право на судовий захист є одним з конституційних прав.

Конституційним Судом України в Рішенні від 25 листопада 1997 року N 6-зп сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини) . Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження. Реалізація права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних субєктів має відповідати також вимозі стосовно доступності правосуддя, про що зазначено у міжнародних правових документах Загальній декларації прав людини (стаття 8), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (стаття 14), Конвенції (стаття 6), Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року (пункт 4).

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів тощо.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобовязаний зясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).

Суд першої інстанції вказаних норм закону не дотримався.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗП №006439 від 25 серпня 2015 року, зазначено, що ОСОБА_1 25 серпня 2015 року в смт.Кирилівка займався перевезенням людей на моторикші - мопеді «Honda Dio» за кошти не маючи дозвільних документів, чим порушив вимоги ч.1 ст.164 КУпАП. При цьому, в порушення вимог ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, не вказано, без яких саме дозвільних документів ОСОБА_1 здійснював перевезення людей на моторикші.

У матеріалах, доданих до протоколу, міститься рапорт особи, що його склала начальника Якимівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 та письмові пояснення ОСОБА_1, відповідно до яких, він підтвердив, що дійсно перевозив людей в смт.Кирилівка на моторикші мопеді «Honda Dio» за грошові кошти, проте, ці обставини ОСОБА_1 заперечує в апеляційній скарзі та суді апеляційної інстанції. Будь-яких інших доказів на ствердження вказаних обставин,а саме пояснень свідків, які могли підтвердити вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення, письмових доказів про отримання ОСОБА_1 грошових коштів за надані послуги до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено та суду не надано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні докази на підставі яких можливо зробити впевнений висновок про здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, а саме надання послуг з перевезення пасажирів за кошти без державної реєстрації суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності.

Разом з тим, висновок суду про наявність в діях особи складу будь-якого адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися лише на її зізнавальних поясненнях та бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо винність особи у вчиненні правопорушення не підтверджена іншими доказами.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без належних і достатніх доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, дійшов необґрунтованого висновку про накладення на нього стягнення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Оскільки діючим КУпАП не передбачено закриття провадження в справі за умов не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 294, 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - постановив:

ОСОБА_1 поновити строк на апеляційне оскарження постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 1 жовтня 2015 року.

Постанову судді Якимівського районного суду Запорізької області від 1 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_1, скасувати і провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію рішення апеляційного суду направити особі, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_3