Ухвала суду № 54199361, 09.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9853/15 Справа № 178/1599/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Демченко Е.Л.

суддів Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про виплату страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (далі ПрАТ «СК «ВУСО») про виплату страхового відшкодування.

Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року справу передано до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська для розгляду по суті.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року та передачі справи для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звернувся до Криничанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ «СК «ВУСО» про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП за місцем свого проживання.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року розяснив, що позови, які виникають із відносин відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, пред'являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу III ЦПК. При цьому суд має враховувати право позивача на пред'явлення позову про відшкодування шкоди також за його зареєстрованим місцем проживання чи перебування, або за місцем завдання шкоди (частини третя, шоста статті 110 ЦПК), чи виконання договору у разі виникнення спору із договору страхування (частина восьма статті 110 ЦПК).

Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, зокрема, страхової компанії, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням (частина сьома статті 110 ЦПК), проте відповідачем у справі є страхова компанія як юридична особа. У разі пред'явлення позову до філії чи представництва юридичної особи суд відповідно до вимог частини четвертої статті 10 ЦПК та відповідно до порядку, визначеного статтею 33 ЦПК, вирішує питання про заміну неналежного відповідача або залучає юридичну особу як співвідповідача. При відмові позивача від такої заміни чи від залучення іншої особи суд на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК закриває провадження у справі через відсутність у відповідача (філії чи представництва юридичної особи) цивільної процесуальної дієздатності, тобто у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі.

Недотримання правил підсудності тягне за собою повернення заяви позивачеві, про що постановляється ухвала. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до належного суду (частина п'ята статті 121 ЦПК).

Разом з цим, вирішуючи питання про направлення справи за підсудністю для розгляду до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська суд помилково, без врахування положень ч.ч.3,6,8 ст.110 ЦПК України та ст.121 ЦПК,прийшов до висновку про те, що справа підлягає направленню за підсудністю до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська за місцем знаходження відповідача по справі за правилами ч.2ст.109 ЦПК України, оскільки за заявленими позивачем вимогами, право вибору суду, до якого звертатись за захистом порушеного права, належить позивачу, який і звернувся до суду за місцем свого проживання. Крім того провадження у справі не відкривалось, а отже передавати справу за підсудністю до іншого суду підстав також не було.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року про передачу справи за підсудністю до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська підлягає скасуванню з поверненням справи до Криничанського районного суду Дніпропетровської області для розгляду по суті, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року скасувати і направити справу до того ж суду для вирішення питання у відповідності до вимог ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Волошин М.П.

ОСОБА_3