Рішення № 54172881, 09.12.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12029/15-ц

Категорія 18

2/295/3144/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про довірче управління фінансовими коштами та стягнення грошових коштів,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 17 вересня 2013 року уклав з відповідачем договір про довірче управління фінансовими засобами. Вказує, що відповідачу було передано в управління 20000 доларів США. Відповідач за умовами договору зобовязався сплачувати 5% від інвестиційного договору.

Враховуючи, що відповідач не виконує свої зобовязання за вищевказаним договором просить розірвати договір та стягнути з відповідача 20000 доларів США та 422533,2 грн. невиплаченої винагороди.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав. Додатково зазначив, що кошти в розмірі 20 000 доларів США передав відповідачу в руки, розписок про передачу коштів не складав, та інші докази передачі коштів відсутні. Відповідач та його представник заперечили проти позову. Відповідач вказав, що коштів не отримував, та умовами договору передбачено, що позивач повинен передати в управління інвестиційний депозит на 20000 доларів США на торговий рахунок трейдера в ПАТ «Дельта Банк» №26207700103419. Проте,даний рахунок та кошти не було передано йому в управління.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень статтей ст.ст.1029,1030 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.

Статтями 4-6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що фінансовими послугами вважається, зокрема така послуга як довірче управління фінансовими активами. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.

Отже, між позивачем та відповідачем як фізичною особою фактично укладено договір управління майном, предметом якого є грошові кошти.

Враховуючи, що позивачем укладено договір з відповідачем про управління грошовими коштами, не як з субєктом підприємницької діяльності, що суперечить ст. 4-6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд дійшов висновку про нікчемність укладеного договору в силу вимог ч. 1 ст. 203та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Одночасно судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.1. та 1.2 договору про управління фінансовими засобами трейдер зобовязувався прийняти від інвестора інвестиційний депозит в розмірі 20000 доларів США на рахунок №26207700103419, відкритий у ПАТ «Дельта Банк», а інвестор зобовязався передати в управління трейдеру інвестиційний депозит в розмірі 20000 доларів США на торговий рахунок трейдера №26207700103419, відкритий у ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона по справі зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Проте, позивачем факт виконання своїх зобовязань за п.1.2 вищевказаного договору та факт передачі грошей відповідачу жодними доказами підтвердженено не було, у звязку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 203,1029,1030 ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст..ст. 60, 130, 209, 212 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору про довірче управління фінансовими коштами та стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а собами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення з дня отримання копії цього рішення.

Оголошення повного тексту 14.12.2015 р. о 14-15 год.

Суддя О.М. Зосименко