Рішення № 54170663, 24.04.2015, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13181/14-ц

Провадження № 2/520/1612/15

Заочне Рішення

іменем України

24 квітня 2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Кудіновій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, у якому вона, посилаючись на самоусунення відповідача від виконання його обовязку з утримання дитини та забезпечення її матеріальних потреб просила суд визначити місце проживання дитини з позивачем та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_2 в розмірі 1600,00 грн., щомісяця, до настання повноліття дитини.

В судове засідання сторони не зявились, про час та місце повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача звернулась до суду з заявою, у якій заявлені вимоги підтримала, просила суд вирішити справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рушення не заперечувала.

Відповідач, ОСОБА_2, про поважні причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв, заперечень або клопотань не надав.

Представник третьої особи звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала, вказала, що їх задоволення відповідає інтересам дитини.

З викладених обставин суд ухвалив постановити заочне рішення, що відповідає приписам ч.4 ст. 169 ЦПК України, ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Дослідивши доводи позову та письмові докази суд встановив наступні обставини та кореспондуючі ним правовідносини.

ОСОБА_2 (дівоче прізвище - Дувальчук) ОСОБА_4 в період з 30.01.2009 року по 24.03.2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Підставою для розірвання шлюбу є рішення Київського районного суду м. Одеси №520/16966/13-ц від 24.03.2014 року.

Від вказаного шлюбі сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ЖД №18168 від 04.06.2009 року).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач разом з дитиною мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, буд.№77, кв.№45. Вказана квартира належить гр. ОСОБА_5 (родичці заявниці) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 13.04.2012 року за реєстровим №1838. При цьому Гр. ОСОБА_5 повідомила, що дійсно за її згодою в належній їй квартирі безоплатно проживає гр. ОСОБА_7 разом з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (заява від 06.04.2015р., посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі №464).

Зі змісту наданого Київською районного адміністрацією висновку №578/01/11 від 22.04.2015 року, вбачається, що

За наслідками обстеження умов проживання гр. ОСОБА_1, про що спеціалістами територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради в Київському районі було складено відповідний акт від 27.01.2015р., встановлено, що фактично житлове приміщення представляє собою трикімнатну квартиру девятиповерхового багатоквартирного будинку, загальною площею 39,8 кв.м. та підсобних приміщень. Корисна площа квартири - 64,3 кв.м., загальна площа квартири - 67,1 кв.м.

Квартира добре облаштована, обладнана усіма комунікаціями та відповідає всім санітарним нормам. Створені всі умови для перебування, відпочинку та розвитку дитини. У дитини є окрема кімната, умови проживання добрі, в наявності дитячі іграшки.

При цьому в ході встановлення обставин виконання батьками дитини їх обовязків, спеціалістами територіального відділу служби у справах дітей Одеської міської ради було надано запити на які Адміністрація Комунальної установи Дитяча міська поліклініка №6 Департаменту охорони здоровя Одеської міської ради, в якій малолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку, повідомила, що при відвідуванні дитини вдома та проведенні профілактичних оглядів дитина завжди була у супроводі матері. Батька дитини лікар та медична сестра не бачили (лист від 27.01.2015р. №25).

Адміністрація Одеського навчально-виховного комплексу Надія Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільний заклад №275 Одеської міської ради Одеської області, який з квітня 2014 року відвідує малолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомила, що вихованням, утриманням та доглядом за дитиною займається її мати - гр. ОСОБА_7. Мати також регулярно цікавиться успіхами у вихованні та розвитку дитини, турбується про її самопочуття, приводить та забирає дитину вчасно кожного дня з дитячого садка. Батько дитини - гр. ОСОБА_10, участі у вихованні дитини не приймає, до шкільного закладу не приходить, на батьківські збори не зявляється (лист від 27.01.2015р. №43).

Як вбачається з наданих суду пояснень, на теперішній час між батьками ОСОБА_9 існують спірні відносини щодо місця проживання дитини, в звязку з чим позивач вимушена звернутись до суду з цим позовом.

Відповідно до положень ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя та інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд зазначає, що відповідно до принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1969 року, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матірю.

Таким чином суд доходить висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.

Разом з тим проживання дитини з одним із батьків не обмежує права обох батьків на спілкування з дитиною та не звільняє від обовязку виховувати дитину, піклуватися про неї матеріально та забезпечувати її потреби.

Зокрема положеннями ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, передбачено обовязок батьків утримувати їх дітей до настання повноліття.

З наданих суду пояснень вбачається, що сторони не досягли згоди про участь кожного з них у матеріальному утриманні дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням відомостей про проживання дитини разом з позивачем, відомості про утримання дитини, які вбачаються з довідки ЖБК Вимпел-19 №30 від 30.09.2014 року, та зі змісту вищевказаного висновку КРА Одеської міської ради, виходячи з засад доцільності та виваженості, приймаючи до уваги відсутність виключних доказів про доходи відповідача, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення аліментів, визначивши розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання їх спільної дитини в розмірі прожиткового мінімуму, що встановлено на відповідний вік дитини, щомісяця, до настання повноліття.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вирішення спору про стягнення аліментів, у розмірі 243,60 грн., та на користь позивача 243,60 грн., за вирішення спору про визначення місця проживання дитини.

В іншій частині у задоволенні вимог позивача про відшкодування судових витрат - витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн. суд відмовляє через відсутність належних доказів несення позивачем таких витрат.

Разом з тим суд розяснює сторонам їх право на подальше звернення до суду з заявою про зміну розміру аліментів, відповідно до положень ст. 190 СК України: у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. Керуючись, 10, 11, 57-61, 88, 169, 208, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 84, 161, 182-183, 190 СК України, ст. 51 Конституції України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання, - задовольнити частково.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом з матірю, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі одного прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний вік дитини, починаючи з 03.10.2014 року, до настання повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат в розмірі 243,60 грн.

В звдоволенні інших вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя П. А. Прохоров