Рішення № 5416749, 29.04.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2009 р. Справа № 17/39

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до відповідача Рівненська міська рада

про розірвання договору оренди

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3

відповідача: Чепиль М.І.

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в господарський суд з позовом до відповідача в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 22.07.2005р. укладений між сторонами. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що змельну ділянку було взято в оренду для обслуговування нежитлового приміщення будівлі учбово-курсового комбінату за адресою АДРЕСА_2 якого належало позивачу. Згідно договору-купівлі-продажу від 10.06.2008р. позивачем продано вказане приміщення громадянину ОСОБА_5, відповідно до останнього перейшло право користування змельною ділянкою. Оскільки змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладанні договору оренди ділянки від 22.07.2005р. а відповідач відхилив пропозицію позивача про розірвання договору, позивач на підставі ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 652 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з позовом для захисту своїх прав.

Відповідач з підстав зазначених у відзиві на позов (а.с.31) просить в позові відмовити, оскільки відповідно до протокольного доручення міського голови, поданого на 11 сесії Рівненської міської ради від 29 березня 2007року, доручено готувати проекти рішень Рівненської міської ради про припинення права користування земельними ділянками в разі відчуження нерухомого майна землекористувачами тільки після звернення нового власника майна про надання йому у користування (у власність) земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна, одночасно надаючи йому земельну ділянку та вилучаючи її в попереднього землекористувача. Крім цього вказує, що п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. В судовому засіданні представник відповідача підтримав свої заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 22.07.2005 року між Рівненською міською радою (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, терміном на 10 років, яка знаходиться в АДРЕСА_2, даний договір посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в Рівненській філії ДП «Центр державного змельного кадастру при Держкомземі України»(далі Договір). Відповідно до п.1 Договору земельна ділянка надана в оренду для обслуговування нежитлових приміщень, що розміщенні в будівлі учбово курсового комбінату, за адресою АДРЕСА_2 якого належало позивачу (а.с.10-15).

10.06.2008р. між підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець), укладений договір купівлі продажу 59/100 частки нежитлового приміщення будівлі учбово-курсового комбінату за адресою АДРЕСА_2, відповідно до п.14 якого під час укладення та підписання даного договору, сторонам були розяснені вимоги ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України (а.с.16-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічна норма закріплена ст. 1 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч.2 ст. 120 Земельного Кодексу України, у випадку, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином позивач фактично позбавлений своїх прав, як землекористувача встановлених ст.95 Земельного Кодексу України, проте продовжує нести обовязки землекористувача визначені ст. 96 Земельного Кодексу України і при порушенні вимог земельного законодавства новим власником приміщень будівлі учбово- курсового комбінату, відповідальність нестиме позивач, як зареєстрований користувач орендар даної земельної ділянки.

Частиною 2 статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки новий власник приміщень ОСОБА_5 не проводив ніяких дій по оформленню права користування земельною ділянкою під придбаним ним приміщенням, позивач направив відповідачу лист № 1 від 03.02.2009р. про припинення права користування земельною ділянкою на підставі Договору. На який листом Управління змельних відносин №01-11/202 від 10.02.2009р. йому було надано відповідь, що Рівненська міська рада не може припинити право оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 до звернення нового власника майна про надання йому земельної ділянки у власність/користування. (а.с. 18).

Пунктом 36 Договору передбачено, що дію договору може бути припинено шляхом розірвання за рішенням на вимогу однієї із сторін з підстав визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Зокрема частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, передбачено:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору,договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. З врахуванням встановлених судом обставин суд прийшов до висновку, що відчуження приміщень будівлі учбово-курсового комбінату за адресою м.Рівне, вул. Фабрична, 8, для обслуговування якого було укладено Договір є зміною таких істотних обставин оскільки : - в момент укладення договору оренди земельної ділянки, необхідної для обслуговування приміщень позивач не міг передбачити те, що в майбутньому, до моменту припинення терміну дії договору, у нього виникне необхідність продати вищевказані приміщення, про що свідчить сам факт укладення договору саме на 10 років;

- при всій турботливості та обачності, позивач не може усунути тих юридичних наслідків, що виникають на підставі законодавства в наслідок відчудження нежитлових приміщень, а саме автоматичний перехід права користування земельною ділянкою (ст. 120 ЗК України); - з огляду на те, що автоматичний перехід права користування земельною ділянкою не тягне за собою припинення дії договору оренди земельної ділянки, сам факт переходу права користування земельною ділянкою до іншої особи, відсутність закріпленого законом автоматичного переходу до нового власника приміщень, який фактично здійснює користування земельною ділянкою обов'язку, по здійсненню орендної плати (як того вимагає ст. 206 ЗК України) - порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував, а саме здійснювати право користування земельною ділянкою, а не оплату орендної плати за не користування останньою. - з суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, те що ризик зміни даних обставин повинен нести позивач. Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов та підтримані у судовому засіданні до уваги судом не беруться, оскільки право на припинення Договору шляхом його розірвання перебачене п.36 Договору, ст. 32 Закону України «Про оренду землі»та ч. 2 ст. 652 ЦК України, що в ссвою чергу ніяким чином не впливає на реалізацію відповідачем своїх повноважень закріплених ст.ст. 26, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

З врахуванням вищевикладеного, позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.07.2005р. є обгрунтованою і підлягає задовленню.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 22.07.2005р. укладений між Рівненською міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар).

2. Стягнути з Рівненської міської ради (33028 м.Рівне, вул.Соборна, буд. 12А, код 34847334) на користь підприємця ОСОБА_1 (33023 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 30.04.2009р.

Суддя М.Г. Петухов.