Ухвала суду № 54165767, 08.12.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8629/15-ц

Провадження № 2/645/2817/15

У Х В А Л А

08 грудня 2015 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

секретаря судового засідання Петленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника 2 відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕЛІТА»

до ОСОБА_2

Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК»

про визнання поруки припиненою, -

встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ «АЕЛІТА» до ОСОБА_2, ПАТ «УКРСОЦБАНК» про визнання договору поруки припиненим.

У судовому засіданні 08.12.2015 року представником 2 відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, подано заяву про відвід судді Федорової О.В..

В обґрунтування зазначеної заяви боржник посилається на ч. 2, 4 ст. 20 ЦПК України та вказує, що з боку суду є заінтересованість у результаті розгляду справи та є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності чи неупередженості судді.

Так, представник 2 відповідача вказала, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.10.2015 року була направлена на адресу 2 відповідача 15.10.2015 року та отримана ним лише 29.10.2015 року.

29.10.2015 року відбулось судове засідання за відсутності представника 2 відповідача та було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, та постановлено ухвалу суду про витребування доказів від 29.10.2015 року. Представник 2 відповідача вважає, що вказана ухвала постановлена без дотримання ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, а також в ухвалі суду чітко не зазначено які саме документи необхідно 2 відповідачу надати до суду.

Крім того, представник 2 відповідача вказала, що при дослідженні судом матеріалів справи у судовому засіданні 08.12.2015 року їй стало відомо, що судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову від 29.10.2015 року, та наголосила, що матеріали справи не містять відомостей щодо направлення цієї ухвали на адресу 2 відповідача, що призвело до порушення прав відповідача на її апеляційне оскарження.

Такі обставини, на думку представника 2 відповідача, є підставами для відводу судді.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, заперечував проти вказаної заяви представника 2 відповідача та вважав її безпідставною.

Суд, розглянувши заяву, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до ч. 2, 4 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Зі змісту ч. 4 ст 122 ЦПК України, вбачається, що питання про відкриття провадження у справі суд вирішує не пізніше наступного дня після отримання судом в порядку, передбаченому ч. 3 цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Така інформація отримана судом з Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Харківській області 15.10.2015 року, та у цей же день судом відкрито провадження у справі та призначено її розгляд на 29.10.2015 року, та направлено на адресу сторін судові повістки, а на адресу відповідачів також копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками.

У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів.

У відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Сторони, подаючи докази, реалізують своє право по доказуванню і одночасно виконують обов'язок по доказуванню, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок по доказуванню покладається також на третіх осіб, прокурора, органи державного управління й інших осіб, які беруть участь у справі і в правовому становищі прирівнюються до сторін. Отже, обов'язок по доказуванню покладається на того, хто звернувся за допомогою до суду.

Принцип змагальності в загальному вигляді закріплений у Конституції України, ст. 129 якої передбачає, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін, свобода в наданні ними доказів та в доведенні перед судом їх переконливості. У контексті зазначених положень вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Отже, сторони виконують функцію суб'єктів доказування при встановленні юридично значущих фактів, що відповідає вимогам змагального цивільного процесу.

Згідно з положеннями ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

З урахуванням наведених норм, судом було задоволено клопотання позивача про витребування доказів, та витребувані саме ті докази які були зазначені останнім у клопотанні.

Таким чином, посилання представника 2 відповідача на те, що ухвала про витребування доказів постановлена без дотримання ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, а також в ухвалі суду чітко не зазначено які саме документи необхідно 2 відповідачу надати до суду, є безпідставним, та жодним чином не свідчить про заінтересованість судді у результаті розгляду справи; та не є обставинами, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Стосовно посилання представника 2 відповідача на те, що судом постановлено ухвалу про забезпечення позову від 29.10.2015 року без виклику 2 відповідача, а також на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо направлення цієї ухвали на адресу 2 відповідача, що призвело до порушення прав відповідача на її апеляційне оскарження, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, через канцелярію суду 29.10.2015 року надійшла заява представника позивача (вхідний № 30198/1336), яка була розглянута судом в день її надходження та без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 29.10.2015 року задоволено вищевказану заяву представника позивача, та ухвалу направлено сторонам, у тому числі і на адресу 2 відповідача.

Посилання представника 2 відповідача про те, що поштове повідомлення про вручення ПАТ "Укрсоцбанк" поштового вкладення, направленого судом на його адресу, свідчить про направлення лише судової повістки про виклик до суду у судове засідання. призначене на 18.11.2015 року, є хибним, оскільки жодна з норм діючого ЦПК України, а також Інструкцію з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом ДСА від 17.12.2013 року № 173, не покладають на суд обов'язку направлення кожного окремого процесуального документу, а також судової повістки про виклик до суду, у різних поштових вкладеннях.

Таким чином, дослідивши підстави заявленого відводу, вважаю, що достатніх законних підстав для його задоволення немає.

На теперішній час підстав, які б унеможливлювали участь судді Федорової О.В. у розгляді цивільної справи, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 20,21, 24 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Відвід, заявлений судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Федоровій О.В. представником 2 відповідача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, - відхилити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Федорова О.В.