Постанова № 54163508, 12.11.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Житомир справа № 806/4772/15

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Липи В.А., суддів: Попової О.Г., Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України про визнання дій протиправними, стягнення 5 849,55 грн,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить з урахуванням поданих уточнень: визнати протиправними дії Державного агентства земельних ресурсів України щодо невиплати йому заробітної плати за період з 01.06.2015 по 31.10.2015; стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України на його користь середній заробіток за період з 01.06.2015 по 31.10.2015 в сумі 9842,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України №326-кт/а від 18.07.2014 його поновлено на посаді начальника управління Держкомзему у Житомирському районі. Проте, з 29.07.2014 відповідач безпідставно не виплачує позивачу заробітну плату, що стало підставою для звернення до суду із відповідними позовами. Судовими рішеннями стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за періоди з 29.07.2014 по 01.12.2014, 01.12.2014 по 01.03.2015, та з 01.03.2015 по 31.05.2015. Однак, незважаючи на рішення судів, неодноразові звернення до відповідача, останній не виплачує позивачу заробітну плату, що суперечить положенням статей 43 Конституції України, 21 Кодексу законів про працю України, 1 Закону України "Про державну службу".

Позивач позовні вимоги підтримав подав клопотання щодо розгляду справи у порядку письмового провадження.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причин неявки суду не повідомляв.

Зважаючи на неявку в судове засідання представника відповідача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі статті 3 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 15 лютого 2013 року № 611- кт/а про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області за п.1 ст. 40 КЗпП України. Визнано протиправним і скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 14 серпня 2013 року № 1571-кт/а про внесення змін до наказу від 15 лютого 2013 року №611-кт/а. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області з 23 лютого 2013 року. Зобов'язано ОСОБА_2 комітет із земельних ресурсів України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного комітету із земельних ресурсів України 2000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 06.02.2015 замінено сторону виконавчого провадження по справі № 806/1727/13-а за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного агентства земельних ресурсів України про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - ОСОБА_2 комітет України із земельних ресурсів на його правонаступника - ОСОБА_2 агентство земельних ресурсів України.

На виконання рішення суду від 19.08.2013, наказом Державного агентства земельних ресурсів України №326-кт/а від 18.07.2014 позивача поновлено на посаді начальника управління Держкомзему у Житомирському районі.

Частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну службу", державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу", державні службовці мають право на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України закріплено обовязок власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, з дня поновлення позивача на посаді начальника управління Держкомзему у Житомирському районі, у Державного агентства земельних ресурсів України виник обовязок зі створення належних та безпечних умов праці ОСОБА_1 та, відповідно, обовязок виплачувати останньому заробітну плату.

Разом з тим, ОСОБА_1 заробітна плата відповідачем не нараховується та не виплачується.

Так, судом зясовано, що рішеннями судів по справам № 806/4527/14, № 806/1050/15, №806/2189/15 встановлено, що 19.09.2012 Держкомземом України був виданий наказ №91 "Про реорганізацію Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області", відповідно до якого, вказане управління підлягало приєднанню до Управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області. Крім того, даними рішеннями було встановлено ОСОБА_2 агентство земельних ресурсів України є уповноваженою особою для створення умов щодо виконання позивачем посадових обовязків керівника відповідного територіального підрозділу відповідача у Житомирському районі Житомирської області, та уповноваженою особою на виплату заробітної плати.

Крім того, було подано клопотання представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про необхідність заміни відповідача ОСОБА_2 агентство земельних ресурсів України на ОСОБА_2 службу України з питань геодезії, картографії та кадастру у зв'язку із реорганізацією, разом з тим представником Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру належних доказів реорганізації не було надано.

З огляду на викладене, колегією суду було перевірено, що наразі відповідач - ОСОБА_2 агентство земельних ресурсів України є належним відповідачем у справі, про свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що права позивача на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи, та на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці є порушеними і підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача середнього заробітку за період з 01.06.2015 по 31.10.2015.

Судами попередніх інстанції (справа №806/1727/13-а), було встановлено, що середньоденний заробіток позивача на посаді начальника управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області становить 92,85 грн. Кількість робочих днів при 40-годинному робочому тижні у період з 01.06.2015 по 31.10.2015 становить 106 днів.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума розміром 9842,10 грн (92,85 грн * 106 робочих днів).

Згідно зі частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушення вказаної правової норми, відповідачем не надало доказів, які б підтверджували правомірність дій останнього, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.06.2015 по 31.10.2015.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державного агентства земельних ресурсів України щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.06.2015 по 31.10.2015.

Стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 01.06.2015 по 31.10.2015 в сумі 9842,10 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Судді О.Г. Попова,

ОСОБА_3