Рішення № 54161875, 08.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Сидорова М.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 337/3991/15-ц

08 грудня 2015 року Справа № 22ц/778/6118/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Комунального підприємства "Водоканал" на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.09.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Водоканал" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Водоканал" (далі-Підприємство) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг водопостачання які надає підприємство відповідача. 12 березня 2015 року він отримав повідомлення комунального підприємства про необхідність проведення повірки лічильника води, встановленого у його квартирі, у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу. У іншому окремому повідомленні від 20.04.2015 року зазначалося, що проведення комплексу робіт, пов'язаних з демонтажем, транспортуванням, періодичною повіркою та монтажем приладів обліку води, він повинен виконати за власний рахунок. Вважав вимоги відповідача про здійснення ним повірки лічильників води (демонтаж, транспортування, монтаж) неправомірними й такими, що порушують його права споживача, просив визнати їх неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перевірку лічильника за рахунок підприємства, здійснити перерахунок наданих послуг з водопостачання згідно з показниками приладів обліку води і стягнути 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.09.2015 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними вимоги відповідача щодо проведення перевірки приладу квартирного обліку води за рахунок споживача та нарахування наданих послуг водопостачання за фактично спожиту воду за кількістю мешканців у квартирі й водночас зобовязав здійснити перерахунок таких платежів за показами лічильника холодної води, починаючи з 12.04.2015 року по день ухвалення рішення у цій справі. Решта вимог залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі Підприємство покликало суд скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки на їх думку, суд не правильно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши пояснення представника Товариства, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті у цивільних справах апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в звязку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Судом встановлено, що позивач мешкає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг водопостачання, які надає підприємство відповідача (а.с.16).

Частиною 1 ст.14 ЦК визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Цивільний обовязок це вид і міра необхідної поведінки субєкта, врегульована нормами цивільного права і забезпечена механізмом державного примусу.

Цивільний обовязок має виконуватися в межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства, забезпечуватися відповідними засобами заохочення та застосування санкцій.

Предмет виконання юридичного обовязку це певні матеріальні або нематеріальні блага (наприклад, речі, послуги, результати інтелектуальної творчості тощо).

Субєктом виконання юридичного обовязку є боржник, на якому лежить зобовязання щодо особистого вчинення певних дій, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із звичаїв ділового обороту чи суті зобовязання.

У ч.2 ст.14 ЦК йдеться про те що особа не може бути примушена до дій які не є обовязковими для неї.

Отже, виходячи з положень ч.1 цієї статті, під обовязковими діями, слід розуміти дії, виконання яких покладається на особу договором або актом цивільного законодавства.

Облік води, який споживає заявник здійснювався за лічильником, який встановлений у його помешканні за власні кошти.

12 березня 2015 року Підприємство повідомило споживача про необхідність проведення періодичної повірки приладу обліку води в строк до 12.04.2015 року (а.с.11).

Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає ОСОБА_2 України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Згідно зі статтею 21 цього Закону до видів державного метрологічного контролю і нагляду належить, зокрема, і повірка засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до ч.2 ст.28 цього Закону засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку.

Частиною третьою ст.28 зазначеного Закону встановлено, що . Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 24 цього Порядку до складу витрат на збут включаються витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Аналогічні положення про включення до складу житлово-комунальних послуг, які надаються споживачеві, послуг з періодичної повірки, обслуговування і ремонту приладів обліку (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) містяться й у Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (Типовому), який є додатком до затвердженого Порядку.

Отже, у спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" .

ОСОБА_2 у ст.1 визначає поняття житлово-комунальних послуг, учасників відносин у цій сфері: балансоутримувача, власника, споживача, виконавця і виробника та поняття засобу обліку.

За змістом цієї норми:

- житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

- балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

- виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

- виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

- засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики.

Цією нормою передбачено, що до складу внутрішньобудинкової системи входять мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Пунктами 9,30,32 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Статтями 19, 26 Закону та пунктом 8 Правил передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.

Як зазначалось вище, Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Положенням частини 3 статті 19, частини 4 статті 26 Закону передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником послуг, то відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Тобто виробник послуг може отримати відшкодування витрат за періодичну повірку, обслуговування і демонтаж квартирних засобів обліку від виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі укладених між ними відповідних договорів.

До визначення на законодавчому рівні виконавців певних послуг (ОСОБА_2 від 10 квітня 2014 року № 1198-VIII, який набрав чинності 26 квітня 2014 року) питання визначення виконавців житлово-комунальних послуг (в тому числі з централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення) статтею 7 Закону було віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.

10 квітня 2014 року Верховною Радою України внесено зміни до статті 19 Закону "Про житлово-комунальні послуги" та визначено, що виконавцем послуг:

- з централізованого постачання холодної води та послуг водовідведення суб'єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

У зв'язку із зазначеними змінами Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - НКРКП), визначеним виконавцям послуг з централізованого постачання гарячої води, що надається населенню, були встановлені тарифи, у структуру яких включено витрати на періодичну повірку квартирних засобів обліку гарячої води.

Разом з тим, у справі за заявленим спором той факт, що виконавцем надання житлово-комунальних послуг споживачам рішенням виконавчого комітету Запорізької міської визначено Комунальне підприємство "Водоканал", до складу тарифів якого не включено послугу з періодичної повірки квартирних приладів обліку води (а.с.71).

За таких обставин витрати з періодичної повірки квартирних засобів обліку не відшкодовуються через діючі тарифи на комунальні послуги, а КП "Водоканал не може здійснювати повірку лічильників за власний рахунок, як це передбачено ч. 3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року № 6-60цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як підсумок, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення заявлених вимог. Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" задовольнити.

Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 29.09.2015 року у цій справі в частині задоволення заявлених у справі вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Решту рішення залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення

Головуючий: Судді: