Вирок № 54160511, 25.11.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16738/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області в особі

головуючого судді Діонісьєвої Н.М.

при секретарі Пальчевській О.Б.

за участю прокурора Войтюка А.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

за ч.4 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, працюючи на посаді секретаря Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, яка згідно вимог ст. 14 ч.І Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до 5 категорії посад органів місцевого самоврядування, маючи 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування, будучи службовою особою, маючи доступ до печатки сільської ради, в період з 17 по 27 травня 2013 року виготовив два примірника витягу з рішення Олександрійської сільської ради № 606 від 12.09.2012 про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №2 площею 0,1137 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Пухова Олександрійської сільської ради, організував підписання даного документу Олександрійським сільським головою ОСОБА_4 та посвідчив його підпис відтиском основної печатки установи, а також 2 примірники викопіювання з генерального плану с.Пухова із зазначенням земельної ділянки, наміченої для відведення ОСОБА_3, які в подальшому також були підписані сільським головою та спеціалістом-землевпорядником сільської ради ОСОБА_5

В подальшому, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3,оскільки питання про надання останньому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на сесії Олександрійської сільської ради 12 вересня 2012 року не розглядалось, 27.05.2013 о 18.33 год. на території автозаправної станції «Укранафта», розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Рівненського району на відстані близько 17 км від м.Рівне в напрямку руху до м.Костопіль (на автодорозі Городище-Сарни-Рівне-Старокостянтинів, АЗС№ 17-004) в салоні автомобіля НОМЕР_1, після видачі ОСОБА_3 на руки

двох примірників витягу з рішення Олександрійської сільської ради № 606 від 12.09.2012 про надання дозволу на виготовлення проекту

землеустрою щодо відведення земельної ділянки №2 площею 0,1137 га для

будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Пухова Олександрійської сільської ради, двох примірників

викопіювань з генерального плану с.Пухова та світлокопії заяви від імені

ОСОБА_3, ОСОБА_2, одержав від нього

грошові кошти в сумі 16 000 грн. та 2 500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 19 982,50 грн., а загалом орієнтовно складало 4 500 доларів США.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що він в березні 2012 року потрапив в ДТП , внаслідок чого познайомився з ОСОБА_6 Останній, взнавши про те, що він працює на посаді секретаря Олександрійської сільської ради Рівненського району, почав цікавиться, чи є на території сільської ради вільні земельні ділянки, так як в нього на меті є придбання такої ділянки. На той час вільних земельних ділянок не було. Через деякий час знайомий ОСОБА_6 ОСОБА_3 зателефонував йому та запитав, чи може він допомогти йому з питанням придбання земельної ділянки на території Олександрійської сільської ради. Він повідомив ОСОБА_3 про ту обставину, що йому відомо про те, що на даний час є виставлена на продаж земельна ділянка вартістю 10000, 00 доларів США. ОСОБА_3 відмовився, пояснивши, що така ціна для нього занадто велика. Приблизно через місяць йому стало відомо про вільну земельну ділянку на території Олександрійської сільської ради площею 0,10 га, яка нікому виділена не була. Вони із ОСОБА_3 їздили дивиться цю ділянку, йому вона сподобалась. До Олександрійської сільської ради ОСОБА_3 із заявою про виділення йому земельної ділянки не звертався. Він мав намір саме купити земельну ділянку. Тоді ОСОБА_2, бажаючи допомогти ОСОБА_3, на своєму робочому місці, особисто підготував рішення, використавши при цьому свій робочий комп'ютер, поставив печатку сільської ради, до якої мав доступ. В його посадові обов'язки згідно посадової інструкції не входить відведення земельної ділянки. За виготовлення цього рішення ОСОБА_3 заплатив йому 2500 доларів США та 16000 грн., що разом становило суму 4500 доларів США. Наміру повідомляти про це рішення голову сільської ради він не мав. Дане питання на сесії сільської ради не розглядалось. Грошей він від ОСОБА_3 не вимагав. Кошти прийняв від нього , як винагороду за надану послугу.

Заслухавши обвинуваченого , дослідивши обставини справи та докази , суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 не вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 4 ст. 368 КК України, як умисне одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В ході судового слідства встановлено, що досудовим слідством ОСОБА_2 інкримінується вчинення умисних дій , тобто те, що він будучи службовою особою отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того хто давав неправомірну вигоду, за дії з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди. Його дії кваліфіковано за ч.4. ст. 368 КК України.

Виходячи з об'єктивних доказів, наявних в матеріалах справи, ОСОБА_2 не мав ні законних прав, ні можливостей вчинити дії по відведенню земельної ділянки ОСОБА_3, оскільки в його посадовій інструкції відсутні такі права, а отже і отримати неправомірну винагороду за вчинення дій пов'язаних за виконання службових повноважень він не міг.

В судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_2, оскільки знав, що документація рішень і протоколів в сільраді вилучена була прокуратурою Рівненського району, що є земельні ділянки, які нікому не видавалися і така інформація не буде перевірена, особисто підготував рішення на своєму комп'ютері, на конкретну земельну ділянку, сам поставив печатку сільської ради, до якої мав доступ, і не мав наміру повідомляти про це голову сільської ради та не мав наміру виносити дане питання на розгляд сесії сільської ради. Після чого передав ОСОБА_3 за попередньо оговорену та погоджену суму два примірника витягу з рішення Олександрійської сільської ради № 606 від 12.09.2012 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №2 площею 0,1137 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Пухова Олександрійської сільської ради, а також 2 примірники викопіювання з генерального плану с.Пухова із зазначенням земельної ділянки, наміченої для відведення ОСОБА_3

Кваліфікуючою ознакою ч.4 ст.368 КК України є також одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням.

Законодавець чітко прописав, що така кваліфікуюча ознака, як одержання хабара пов'язане з його вимаганням, є лише в тому випадку коли ініціатором давання-одержання хабара є службова особа (хабароотримувач), в такому випадку пропозиція хабара має характер вимоги(примусу), що підкріплюється або відкритою погрозою, або створенням таких умов через які особа вимушена погодитися дати хабар на вимогу хабароодержувача.

Проте зі свідчень заявника ОСОБА_3, вбачається, що ОСОБА_2 не вимагав гроші за земельну ділянку, а лише оголошував пропозиції та варіанти , яким чином можна отримати земельну ділянку.

Досліджені в справі докази (записи телефонних розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в період 22, 23 березня 2013 року) свідчать, що ініціатором придбати землю виступає саме ОСОБА_3 і всіляко спонукає ОСОБА_2 допомогти йому в цьому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_2 виготовив та надав їй на підпис 2 примірники викопіювання з генерального плану с.Пухова із зазначенням земельної ділянки, наміченої для відведення ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що в березні 2012 року він потрапив у ДТП за його участі та участі ОСОБА_2, однак претензій до нього він не мав, у зв'язку з оплатою страховою компанією ремонту автомобіля. В ході розмов, ОСОБА_2 представився йому секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району. Оскільки він цікавився придбанням земельної ділянки на території вказаної сільської ради, на його запитання ОСОБА_2 відповів, що йому невідомо, чи хтось продає таку земельну ділянку. В ході розмови, вони обмінялись своїми мобільними телефонами. Через пів року йому зателефонував ОСОБА_2 та сказав, що є вільні земельні ділянки, на що він відповів, що йому вже не потрібна ділянка, але якщо хтось буде цікавиться, то він подзвонить. Через деякий час він зустрів свого знайомого ОСОБА_3, якого питання придбання земельної ділянки цікавило. Він звів ОСОБА_3 з ОСОБА_2 Вони їздили дивитись земельну ділянку в с.Пухово. Він чув від ОСОБА_2, що виділення цієї земельної ділянки буде коштувати близько 5000 доларів США. Більше з ОСОБА_2 він не зізвонювався.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він зустрічався із сільським головою ОСОБА_7 по питанню виділення земельної ділянки на території Олександрійської сільської ради, який повідомив, що в районі с.Олександрія Рівненського району є вільні земельні ділянки, які коштують 5000 доларів США. Він заяву про виділення земельної ділянки в сільську раду не писав. Коли він зустрівся з ОСОБА_2, вони їздили в с.Пухово дивиться земельну ділянку, яка йому сподобалась. ОСОБА_2 сказав, що дану земельну ділянку можливо буде отримати, сплативши за це 4500 доларів США. Кошти він у нього не вимагав, заяву в міліції надрукували працівники, а він її підписав. Кошти за земельну ділянку він ОСОБА_2 передав на заправці біля с.Олексндрія. ОСОБА_2 передав йому документи на землю. Наданий час він земельної ділянки не отримав.

Допитаний в суді як свідок голова Олександрійської сільської ради ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_3 він до суду ніколи не бачив, розмови про виділення земельної ділянки з ним не мав, заяви в сільську раду ОСОБА_3 не писав.

Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Виходячи з викладеного дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч.4 ст.168 КК України на ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому та за ч.1 ст.366 КК України, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Відповідно до примітки 3 до статті 185 КК України у статтях 185-191 цього Кодексу у значних розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка від ста до двісті п'ятидесяти разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. А відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка станом на 01 січня 2013 року становила 573 грн. 50 коп. Отже спричинені діями ОСОБА_2 наслідки мають кваліфікуватись, як значні, так як сума матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_3 становить 35 982 грн. 50 коп.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 та ч.1 ст.366 КК України, підтверджується:

- Показаннями самого обвинуваченого, який фактично вказав, що діяв всупереч закону, щоб отримати від ОСОБА_3 кошти в сумі 4500 доларів США, він пообіцяв йому рішення сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №2 площею 0,1137 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Пухова Олександрійської сільської ради. Оскільки такі питання до його компетенції не відносились, він виготовив два примірника витягу з рішення Олександрійської сільської ради № 606 від 12.09.2012 про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №2 площею 0,1137 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с.Пухова Олександрійської сільської ради, організував підписання даного документу Олександрійським сільським головою ОСОБА_4 та посвідчив його підпис відтиском основної печатки установи, а також 2 примірники викопіювання з генерального плану с.Пухова із зазначенням земельної ділянки, наміченої для відведення ОСОБА_3 Тобто, ОСОБА_2 фактично склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, оскільки питання надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 12 вересня 2012 року на сесії сільської ради не розглядалось.

- Показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

- Протоколом від 27.05.2013 про вручення ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 16 тис. грн. та 2500 доларів США ( т.1 а.с.155-171).

- Згідно протоколу освідування від 27.05.2015, що проводився в центральному приміщенні АЗС «УКРНАФТА» розташованої на території Новоукраїнської сільської ради Рівненського району (АЗС №17-004) на одязі та лівій руці ОСОБА_2 виявлено сліди люмінесценції спеціальної невидимої речовини, яка застосувалась при ідентифікації грошових коштів (т.1 а.с.182-185).

- Згідно протоколу огляду 27.05.2013 поблизу АЗС «УКРНАФТА» у автомобілі ОСОБА_3 виявлено та вилучено документи які видав ОСОБА_2, витяги, викопіювання та копія заяви та при ОСОБА_2 виявлені грошові кошти які являються неправомірної вигодою ( т.1 а.с. 172-175).

- Протоколом огляду документів виявлених в ході обшуку кабінетів Олександрівської сільської ради від 01.06.2013, згідно якого слідчим оглянуто усі журнали реєстрації звернень громадян особистого та другорядного характеру, в т.ч. по земельним питанням, особистого прийому громадян, вхідної кореспонденції за 2012-2013 р.р. згідно яких записи про реєстрації заяви громадянина ОСОБА_3, або витягу з рішення Олександрійської сільської ради №606 від 12.09.2012 відсутні ( т. 3 а.с. 256-268).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий , на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризуються позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ГЮ № 175527 від 08 жовтня 2012 року.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає те, що він має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

Крім того, оскільки ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ГЮ № 175527 від 08 жовтня 2012 року, подав до суду письмову заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України є злочином середньої тяжкості, злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України є злочином невеликої тяжкості, до нього судом застосовується п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», в якому зазначено, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Речові докази по справі:

* грошові кошти у сумі 16 000 грн. та 2 500 доларів США , які вилучені у ОСОБА_2, повернути законному володільцю, тобто ОСОБА_3 на підставі п.5 ч. 1 ст. 81 КПК;

*марлеві бинти зі змивами з рук та одягу ОСОБА_2, вилучені в ході освідування та огляду - знищити.

Керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, ст.ст. 337, 370, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.366 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.190 КК України три роки обмеження волі;

-за ч.1 ст.366 КК України один рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими обов'язками строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими обов'язками строком на один рік .

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року№1185-VII звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_2 у виді застави скасувати.

Речові докази :

* грошові кошти у сумі 16 000 грн. та 2 500 доларів США , які вилучені у ОСОБА_2, повернути законному володільцю, тобто ОСОБА_3 на підставі п.5 ч. 1 ст. 81 КПК;

*марлеві бинти зі змивами з рук та одягу ОСОБА_2, вилучені в ході освідування та огляду - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 27099 (двадцять сім тисяч дев'яносто дев'ять) гривень 10 копійок витрат на проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_9