Постанова № 54157495, 30.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 р. Справа № 577/3756/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.08.2015 по справі № 577/3756/15-а

за позовом ОСОБА_2

до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області

про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відновити виплату раніше призначеної пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2І.) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі відповідач, УПФУ в Кролевецькому р-ні) щодо відмови їй у відновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком з 01.06.2015; зобовязати відповідача відновити їй виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.06.2015.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.08.2015 задоволено позов.

Визнано протиправними дії УПФУ в Кролевецькому р-ні щодо відмови відновити виплату ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком з 1 червня 2015 року.

Зобовязано УПФУ в Кролевецькому р-ні відновити з 1 червня 2015 року виплату ОСОБА_2 пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.08.2015 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції необгрунтовано не застосовано ч.1 ст. 47 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" та неправильно застосовано п. 5 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (далі Закон України № 213-VIII).

Позивач подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягала на законності судового рішення та просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Розгляд справи просила провести без її участі.

Позивач в судове засідання не зявилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Кролевецькому р-ні, з 04.07.2012 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до розпорядження УПФУ в Кролевецькому р-ні від 02.10.2014 на підставі заяви позивача від 23.09.2014 відповідачем був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" з 23.09.2014.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 вбачається, що позивач працює суддею Кролевецького районного суду Сумської області. У звязку з чим УПФУ в Кролевецькому р-ні призупинило з 01.04.2015 виплату ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" на підставі Закону України № 213-VIII, про що повідомило її листом від 03.04.2015 за вих. № 2357/04.

Позивач звернулася до УПФУ в Кролевецькому р-ні із заявою від 04.06.2015 про поновлення виплати їй пенсії за віком, починаючи з 01.06.2015.

Рішенням УПФУ в Кролевецькому р-ні від 12.06.2015 № 21 в задоволенні заяви позивача про поновлення виплати пенсії відмовлено, про що її було повідомлено листом від 12.06.2015 № 3601/03-52.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

Так з 01.04.2015 набув чинності Закон України № 213-УІІІ.

Положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (із змінами відповідно до Закону № 213-VIII) встановлено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Як вбачається з письмових доказів у справі, ОСОБА_2 по теперішній час перебуває на посаді судді.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки позивач продовжує працювати на посаді судді та враховуючи зміни до законодавства відповідно до Закону № 213-VIII, відсутні підстави для нарахування та виплати , ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Вищезазначені норми Закону є діючими, рішенням Конституційного суду України неконституційними не визнані, а отже підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадянина та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено і рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 21.10.2004 (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).

Враховуючи вищенаведене, одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Доводи позивача про те, що з 01.06.2015 порушені її права на соціальний захист, оскільки з цієї дати згідно приписів п. 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-УІІІ вона втратила право на призначення щомісячного грошового утримання у порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів", у звязку з чим вважає про відсутність підстав з 01.06.2015 для відмови у поновленні їй виплати пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на те, що Законом України № 213-УІІІ були внесені зміни до ст. 47 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", за якими тимчасово з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.08.2015 по справі № 577/3756/15-а як такої, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської задовольнити.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2015 року по справі № 577/3756/15-а скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відновити виплату раніше призначеної пенсії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5Повний текст постанови виготовлений 04.12.2015.