Ухвала суду № 54157483, 30.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 р.Справа № 816/3448/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 по справі № 816/3448/15

за позовом Державної фінансової інспекції в Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 третя особа Полтавська районна державна адміністрація

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 відмовлено у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Полтавській області (далі ДФІ в Полтавській обл.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( далі ФОП ОСОБА_2І.) третя особа Полтавська районна державна адміністрація (далі Полтавська РДА).

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2015 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства в частині виконання місцевого бюджету належить до повноважень ДФІ в Полтавській обл. та згідно Положення про ДФІ України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення правопорушень, орган державного фінансового контролю наділений звернутися до суду в інтересах держави.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

З урахуванням положень ст.195-1, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута без участі відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДФІ в Полтавській обл. звернулась до суду з даним позовом з перевищенням наданих законом повноважень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ДФІ в Полтавській обл. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Полтавської РДА за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складений акт від 08.04.2015 №08-21/20.

Згідно акту ревізії позивачем були виявлені факти невиконання орендарями умов договорів, укладених з органами влади та місцевого самоврядування, щодо коригування орендної плати на індекс інфляції.

Так, згідно п.10 договору оренди землі, укладеного між Полтавською РДА та ФОП ОСОБА_2 від 30.03.2010 обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Ревізією встановлено, що за підсумком 2012 року ФОП ОСОБА_2 повинен сплатити до Супрунівського сільського бюджету 24701,30 грн, за підсумком 2013 року 26945,87 грн, за підсумком 2014 року 30206,19 грн., всього 81853,36 грн. Фактично ФОП ОСОБА_3 протягом 2012-2014 років сплачено 78845,37 грн.

Внаслідок невиконання умов п.10 договору від 30.03.2010, за висновком ревізії, до Супрунівського сільського бюджету у 2012-2014 роках не надійшло 3007,99 грн.

У звязку з чим позивачем було надіслано письмову вимогу до Полтавської РДА про усунення виявлених ревізією порушень від 28.04.2015 № 16-08-6-15/2893 з терміном подання інформації про виконання до 28.05.2015.

Листом від 04.06.2015 № 2607/01-22 Полтавська РДА повідомила, що на виконання вищезазначеної письмової вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, внаслідок не проведення коригування орендної плати на індекс інфляції, як передбачалося п. 10 укладених договорів, належним чином повідомлено кожного з 24 орендарів земельних ділянок, надавши до Інспекції копії розсилки листів.

Інформації про повне усунення вищевказаних порушень до ДФІ в Полтавській обл.. не надходило, що стало підставою для звернення останньої до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон України № 2939-XII) встановлено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 50 Порядку проведення інспектування ДФІ, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі Порядок № 550), за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення:

-притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;

-порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

-звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Вказані вимоги Порядку узгоджуються з п. 10 ст. 10 Закону України №2939-XII відповідно до якого органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З огляду на викладене, ст. 10 Закону України 2939-XII та п. 50 Порядку №550 надають право органу державного фінансового контролю на звернення до суду в інтересах держави лише в тому випадку, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державного фінансового контролю.

Доводи апеляційної скарги стосовно наявності у ДФІ права на звернення до суду в інтересах держави при не забезпеченні виконання вимог щодо усунення правопорушень колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дані позовні вимоги предявлені до особи, яка не є підконтрольною установою органу державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по справі № 816/3448/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2015.