Постанова № 54157248, 08.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15771/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Гром Л.М. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімінвест», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києва щодо складання Податкової інформації по ПП "Хімінвест" (32424590) за липень - грудень 2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС України у місті Києві вилучити з Бази даних Податковий блок - "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок" дані, які вносились за результатами документальної позапланової виїзної перевірки згідно Податкової інформації по ПП "Хімінвест" (32424590) за липень - грудень 2014року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів виконання імперативних приписів Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби звірок щодо процедури проведення зустрічної звірки.

Одночасно відмітив, що зі змісту податкової інформації слідує, що під час проведення зустрічної звірки, фактично було проведено перевірку господарських відносин Приватного підприємства "Хімінвест" з його контрагентами, що виходить за межі інституту зустрічної звірки та не узгоджується з приписами податкового законодавства.

Таким чином, єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які, зокрема, визначені податковим повідомленням-рішенням, прийнятими на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Тобто, суд вирішив, що фактично відповідачем проведено дії по проведенню зустрічної звірки, за результатами яких складено Податкову інформації.

Крім того, суд зазначив, що оскільки у даному разі жодних донарахувань грошових зобов'язань позивачеві (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної звірки здійснено не було, самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самостійно позивачем шляхом подання декларації (розрахунків) порушує права та інтереси ПП "Хімінвест".

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києва у відповідності до пункту 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Хімінвест» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за липень-грудень 2014 року, в результаті чого складено «Податкову інформацію» від 20.03.2015 №2480/7/26-50-22-06 (далі - Податкова інформація).

В Податковій інформації зазначено, що господарська діяльності ПП «Хімінвест» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: - незначний штат працюючих осіб при тому, що діяльність щодо реалізації вище зазначених послуг потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою; - відсутні основні фонди; - відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей. Виходячи з наведеного ПП "Хімінвест" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Зазначено, що Інформація надається для врахування в роботі при дослідженні ланцюга формування ПДВ відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України.

Вважаючи, що Податкова інформація протиправно складена за результатами зустрічної звірки, та на підставі неї внесено відомості до Бази даних Податковий блок - "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок", позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Правові підстави проведення зустрічної звірки визначені п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N1232 та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 N236, що діяв на час виникнення спірних правовіднисоин, визначено механізм дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Зі змісту пункту 3.1 Методичних рекомендацій убачається, що з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки").

Зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Згідно з пунктом 4.5 Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

Пунктом 4.6 Методичних рекомендацій визначено, що за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) (додаток 5) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Заперечуючи проти задоволення позову та обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що ним не проводилась перевірка/звірка позивача, а Податкова інформація складена в межах виконання покладених на нього законодавством обов'язків. Передумовою такої інформації був наказ №110/ДСК від 09.10.2014 «Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість» та доведення вищестоящим органом до відповідача інформацію на відпрацювання позивача як «транзистера» за вересень 2014 року з контрагентами - постачальниками, як «зустрічний транзистер» за липень-серпень 2014 року, жовтень-грудень 2014 року з контрагентами - постачальниками.

Колегія суддів апеляційної інстанції зважає, що позивачем на спростування таких доводів податкового органу щодо не проведення останнім перевірки/звірки, та, відповідно, складання Акта або Довідки у встановленому порядку суду не надано.

Натомість, як убачається зі змісту спірної Податкової інформації, її зміст не відповідає критеріям встановленим для Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання чи Довідки про результати проведення зустрічної звірки.

Податкова інформація не містить в собі співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача з іншими суб'єктами господарювання, аналізу таких первинних документів, підтвердження чи спростування відносин, виду, обсягу і якості операцій із конкретними контрагентами, факти розрахунків з такими контрагентами, інформації щодо відображення господарських операцій в обліку платника податків.

З наведеного випливає, що відповідач не проводив зустрічної звірки, а відтак Податкову інформацію не можна вважати, Довідкою складеною за результатами проведення зустрічної звірки.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів виконання імперативних приписів Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби звірок щодо процедури проведення зустрічної звірки, оскільки таких дій фактично податковий орган не проводив.

Відтак, Податкову інформацію не можна вважати документом, який складено за результатами вчинення дій направлених на проведення зустрічної звірки.

За приписами пп. 14.1.171 ст. 14 Податкового кодексу України визначення «податкова інформація» застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ч.1 ст. 16 Закону України «Про Інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Зі змісту пп.пп. 19-1.1.35, 19-1.1.36, 19-1.1.46 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України вбачається, що, крім основних функцій контролюючих органів щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків (зборів) та контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведенням розрахункових операцій, контролюючі органи також; забезпечують іншим державним органам у встановлених законом випадках доступ до інформації з баз даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; здійснюють інші функції, визначені законами України.

При цьому, одним із способом здійснення податкового контролю у відповідності до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України також є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09 грудня 2014 року у справі №21-511а14.

Зі змісту викладеного випливає, що дії щодо складання Податкової інформації не створюють будь-яких правових наслідків, а вчинення податковими органами інформаційно-аналітичних дій прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по збору, опрацюванню та використанню інформації є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Складання податкової інформації є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як установлено частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже, за змістом наведеної норми Конституції України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки дії зі складання податкової інформації не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на збирання, зберігання та використання такої інформації, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що дії відповідача по складанню Податкової інформації, не можуть вважатись протиправними.

В свою чергу, висновки суду першої інстанції, щодо фактичного проведення податковим органом перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з його контрагентами та, відповідно, неправомірність доводів відповідача про нереальний характер господарських правовідносин позивача з контрагентами, є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання вилучити з Бази даних Податковий блок - "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок" дані, які вносились за результатами документальної позапланової виїзної перевірки згідно Податкової інформації по ПП "Хімінвест" (32424590) за липень - грудень 2014року.

Як уже було встановлено, відповідачем не проводилась перевірка чи звірка позивача, не складався відповідний документ за результатами такої перевірки, що спростовує твердження останнього про внесення до інформаційних систем даних за результатами документальної позапланової виїзної перевірки згідно Податкової інформації по ПП "Хімінвест" (32424590) за липень - грудень 2014року.

Матеріали справи не містять доказів, що податковим органом вносились до інформаційних систем будь-які дані на підставі Податкової інформації, в тому числі здійснювалось коригування задекларованих показників позивача тощо. Позивачем під час апеляційного розгляду справи таких доказів надано не було, тоді як податковий орган заперечує зміну будь-яких даних в інформаційних системах у зв'язку із складанням Податкової інформації.

Таким чином, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність зобов'язання вилучити з інформаційних баз даних дані, які вносились за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки фактично такої перевірки не проводилось, акт за її результатами не приймався.

Отже, беручи до уваги неподання позивачем будь-яких належних та допустимих доказів існування його порушеного або оспорюваного права у зв'язку із складанням контролюючим органом Податкової інформації та/або коригуванням показників, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не повно встановлено фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року - скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест» - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Л.М. Гром

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Гром Л.М.

Шелест С.Б.