Ухвала суду № 54157237, 01.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р.Справа № 816/3989/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2015р. по справі № 816/3989/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро"

до Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро", звернувся до суду з адміністративним позовом до Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2015 № НОМЕР_1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано зміст підпункту "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та п.п. 8 п.5 розділу V Порядку №13 щодо порядку декларування сум бюджетного відшкодування у податковій декларації (загальні). Судом також не враховано, що платником податків допущено методологічної помилки, внаслідок чого неправомірно задекларовано рядок 20.2 декларації в розмірі 6057 грн. та відповідно зменшено цим суму податку на додану вартість, що підлягає до сплати на суму 6057 грн. (рядок 25 декларації).

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 01.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Хорольською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 17.04.2015 № 136/15/31818075.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено вимоги підпункту 54.3.2 пункту 53.3 статті 53, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Юнігрейн-Агро занижено податок на додану вартість по звітності за лютий 2015 року в сумі 6057 грн.

Так, перевіркою встановлено, що в декларації з ПДВ за лютий 2015 року платником задекларовано від'ємне значення (р.20), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та у рядку 20.2 "у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних", у сумі 6057 грн.

У додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року "Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)" зазначено залишок сум податку, що були заявлені платником до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року в сумі 4918 грн.

За висновками податкового органу, у рядку 20 декларації з ПДВ за лютий 2015 року зазначається залишок від'ємного значення минулих періодів, проте у платника податків по звітності за січень 2015 року не відображено ані від'ємне значення ані залишок від'ємного значення минулих періодів.

На підставі акту перевірки Хорольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 6057 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1514 грн.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Виходячи з наведеної норми, саме заява платника податків є подією, з якою пов'язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні , та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації.

Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, що у податковій декларації з податку на додану вартість (загальна) за листопад 2014 року позивачем відображено коригування податкового кредиту із постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва (зерна кукурудзи) у митному режимі експорту: рядок 16.3 у сумі 134 800 грн, також задекларовано відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: рядок 19 у сумі 104 238 грн. Дану суму позивач спрямував до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду: рядок 20.2, значення якого переноситься до рядка 21.1 декларації з податку на додану вартість наступного звітного (податкового) періоду. При цьому, у декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відображено залишок відємного значення попереднього звітного податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного додаткового) періоду у сумі 6 234 грн. (рядок 21), який також відображено у рядку 24 даної декларації і переноситься до рядка 21.2 декларації з податку на додану вартість наступного звітного податкового) періоду.

У декларації з податку на додану вартість (загальна) за грудень 2014 року у рядку 21 задекларовано залишок відємного значення попереднього (звітного) податкового періоду у сумі 110472 грн, в тому числі рядок 21.1 - 104238 грн, 21.2 - 6 234 грн. До бюджетного відшкодування за рахунок платника у банку підприємство спрямувало 34 241 грн (різниця між залишком відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та позитивним значенням між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду). Дана сума була підтверджена в повному обсязі податковою позаплановою перевіркою сум бюджетного відшкодування за грудень 2014 року і відображена у довідці № 100/15/31818075 від 20.03.2015.

Сума податку на додану вартість, яка заявлена підприємством до бюджетного відшкодування, в подальших деклараціях з податку на додану вартість не відображається, а переноситься до картки особового рахунку.

У декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року позитивне значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду відображено у розмірі 29 323 грн. Дана сума знялась з картки особового рахунку і розрахунково залишилась сума бюджетного відшкодування у розмірі 4 918 грн.

У декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року у рядку 20.2 відображено суму залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.З, статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових закладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 6 057 грн.

Сума 6 057 грн. сформована за рахунок сум переплат, які значились в картці особового рахунку підприємства при поданні декларації за лютий 2015 року, а саме: сума 4 918 грн - залишок сум податку на додану вартість, що були заявлені підприємством до бюджетного відшкодування на рахунок у банку і залишились непогашені бюджетом станом на 01 лютого 2015 року, сума 1 139 грн - сума податку на додану вартість, сплачена грошовими коштами у бюджет. Даний факт не заперечується контролюючим органом.

У додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року сума 1139 грн відображена у графі 4 Суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року. Оскільки це переплата грошовими коштами, дана сума помилково відображена у даному додатку. З метою виправлення помилки підприємством надано до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року та додаток 2 до нього. Але у додатку 2 помилково вказано період уточнення: 2014 рік, замість 2015 року. З метою виправлення даної помилки підприємством було надано повторний уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року та додаток 2 до нього (також за лютий 2015 року).

Пунктом 5 розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966, визначено, що в таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються: у графах 2-6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (I квартал 2015 року) зазначаються суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року/IV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року/IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.

У графі 6 (Д2) (додаток 2) наступних звітних (податкових) періодів зазначаються дані графи 14 (Д2) (додаток 2) за попередній звітний (податковий) період.

Значення рядка Усього, в т.ч.: графи 6 переноситься до рядка 26 декларації за поточний звітний (податковий) період;

у графі 7 сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Значення рядка Усього, в т. ч.: переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду;

у графі 13 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2));

у графі 14 сума залишку непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

Значення рядка Усього, в т. ч.: графи 14 переноситься до рядка 31 декларації.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те , що ТОВ "Юнігрейн-Агро" з дотриманням вищезазначених вимог складено й подано до відповідача додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2), в якому підприємством заповнено заяву та таблицю 1 такого змісту: Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу просимо: згідно з підпунктом а на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі шість тисяч п'ятдесят сім грн (6057 грн) збільшити розмір суми податку, на яку матимемо право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу.

Згідно пункту 5 розділу ІХ Порядку у графі 7 таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначається сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Абзацом а пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Оскільки згідно такої заяви у складі додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року позивачем збільшено розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у сумі 6057 грн, то відповідно підпункту "а" пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та пункту 5 розділу ІХ Порядку одночасно у графі 7 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року збільшено розмір суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення лютому 2015 року.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Податкового кодексу України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Згідно підпункту 8 пункту 6 розділу V Порядку у рядку 31 вказується сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 26 рядок 27 + рядок 28 + рядок 29 рядок 30).

Пунктом 3 розділу ІХ Порядку передбачено, що суми від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, що обліковуються у (Д2) (додаток 2), до розділу III декларацій 0110 за звітні (податкові) періоди, починаючи з лютого 2015 року/I кварталу 2015 року, не переносяться, а відображаються в розділі IV таких декларацій.

Пунктом 5 розділу ІХ Порядок передбачено, що значення рядка Усього, в т. ч.: графи 7 таблиці 1 (Д2) (додаток 2) переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду.

У графі 7 Д2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року позивачем правомірно зазначено суму 6057 грн, яка з дотриманням вимог Порядку та Податкового кодексу України переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду лютого 2015 року.

Отже, з дотриманням вищезазначених вимог позивачем складено й подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року.

Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на роз'яснення ДФС України, надані листом від 06.03.2015 року, є безпідставними, оскільки не відповідають прямій нормі п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Податковий кодекс України не містить жодних обмежень щодо граничних строків перенесення залишку від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів до складу сум, що включаються до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В пункті 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податку скориставшись своїм правом переносить частину від'ємного значення на збільшення "ліміту реєстрації податкових накладних", таке перенесення здійснюється без проведення перевірок, передбачених статтею 200 Податкового кодексу України (у тому числі і без проведення камеральної перевірки, яка передбачена пунктом 200.10 Податкового кодексу України). Проте, відповідачем проведена камеральна перевірка позивача на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, що є порушенням зазначених законодавчих вимог.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З приводу розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14.07.2011 року № 3674-VI.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року 1218 грн. 00 коп.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати

Колегія суддів зазначає, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення носять майновий характер.

Таким чином, в даному випадку розмір ставки судового збору за подання Хорольської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області апеляційної скарги по справі за позовом майнового характеру становить 1339,80 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на час подання апеляційної скарги), апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, звертаючись із апеляційною скаргою, не надав доказів сплати судового збору, проте надав клопотання, в якому просив відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 року клопотання відповідача було задоволено та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Хорольської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області вищевказаної суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2015р. по справі № 816/3989/15 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Хорольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 1339 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять ) 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2015 р.